Паспортом по... фізіономії

Під двері двох офісів управління Державної міграційної служби в Сумській області з видачі закордонних паспортів, розташованих обабіч один одного (в одному видають мешканцям Сум, в іншому — області), мене привів сповнений гніву й обурення лист до редакції мешканця Охтирки Олега Кундія: «...У районних центрах їх взагалі не видають, тому вся область їде за ними до Сум. І щоб втовпитися на прийом, чергу потрібно займати о 3-й ночі, оскільки документи приймають лише з 9-ї до 11-ї.

без яких паспорт отримаєш, коли рак свисне...».

...На зазначену «точку» я прибув 18 березня за півтори години до її відкриття й одразу потрапив у гущу подій: «сердобольні» районні міграційники саме відкрили вхідні двері для чотирьох десятків закляклих від холоду «іногородніх» клієнтів. Першим у списку значився роменчанин, який «кукурікав» у своїй «Таврії» під «паспортними» дверима з 23-ї години вчорашнього вечора. Ще двійко майбутніх «туристів» з Охтирки склали йому компанію десь близько 3-ї ночі. Решта клієнтів із Тростянця, Недригайлова, Путивля, Білопілля та інших міст і хуторів Сумщини зігрівалися у черзі фіззарядкою від 6-ї. Тож задубілі друзі по нещастю з «міської черги», яку започаткували десь о 2-й ночі, і яка вже налічувала понад 60 осіб, спостерігали за «щасливчиками» з неприхованою заздрістю. Однак їхні «позеленілі» обличчя аніскільки не розчулили «державні» серця працівниць лівого крила паспортно-міграційного офісу, і ті тримали «фасон» рівно до 9-ї — офіційного його відкриття. Зрештою, даремно заздрили.

У коридорі установи 4,5 на 2 метри «щасливчики», мов викинуті на берег карасі, невдовзі почали задихатися від нестачі повітря, тож чи не кожні п’ять хвилин вискакували на вулицю за ковтком свіжого повітря. Утім, як з’ясувалося з подальших розмов з людьми, це була лише невеличка «прелюдія» перед багатомісячною паспортною «увертюрою»...

Тим часом, перед 9-ю напруження у «тамбурі» досягло апогею. Особливо нервують «номери» після 15-го. Здалося, що більшість з них пошепки повторює про себе: «любить — не любить», «прийме — не прийме», «до серця притисне — до дідька відішле»... Нервувати і справді є чого.

— Зазвичай тутешні «принцеси» за дві години приймають 15—20 осіб, — ділиться враженнями мій колега з Тростянця Роман М. — Люди у напруженні, бо не знають, як сьогодні у чиновниць «карта ляже». Хоча б вийшов хтось із них і попередив, скількох зможуть прийняти. Та, либонь, бояться піднатужитись і зробити зайві два-три кроки до дверей. Їм там світло й тепло. А десятки людей, які подолали більше сотні кілометрів, приміром, з Путивля чи Ромнів, маються у невіданні.

— А лягає вона у них, як їм заманеться, — ділиться «знаннями» мешканка Путивля Тамара П. — Місяць тому тутешня начальниця мене тричі виставляла за двері, так і не відповівши на запитання, які документи потрібно надати для отримання закордонного паспорту.

— Міграційні «принцеси» нас справді за людей не мають, однак ніхто їх на місце не поставить, — вступає у розмову «жінка з блакитними очима», яка відмовилась назвати як своє прізвище, так і місце проживання. — Я тут вперше і не хочу, щоб моя критика мені боком вийшла. А люди кажуть, що приїздити треба тричі. Перший раз видають талон і назначають дату приїзду з документами, а втретє вже за паспортом. Ці три поїздки мені обійдуться щонайменше у 150 гривень. Сьогодні я у списку в третьому десятку, і навряд чи зможу розраховувати на вдалий «розклад карт». Якщо не приймуть, вибиватиму паспорт обхідними шляхами за сценарієм Аркадія Райкіна: через товарознавця, директора магазину і, нарешті, завскладу. Можливо, довше буде, зате дешевше, без головного болю і пошарпаних нервів.

— Обхідними швидше і дешевше, — зі знанням справи вставляє свого «п’ятака» студентка одного з вишів, яка проживає у Сумському районі. — Мою подругу минулого тижня записали на одержання талона аж на 16 квітня. Знову треба їй буде брати відгул за свій рахунок і цілий день стовбичити під цими неприступними дверима. Добре, коли зуміє владнати справи упродовж одного дня. А якщо ні?..

Питання зависло у розпеченому від обурення повітрі. Тим часом пристрасті продовжували розпалюватися.

— То ви — кореспондент? — грізно посунув на мене тандем двох симпатичних охтирчанок бальзаківського віку. — Всі газети ще того року оприлюднили Постанову Верховного Суду України*, що вартість закордонного паспорту однакова по всій Україні — 170 гривень. І баста. А місцева міграційна служба лупить за нього по півтисячі. Тож кому вірити?..

— Газети ж лише оприлюднили судову постанову, — відступаю під їхнім нестримним напором.

— А нам яке діло? — притисли мене до стінки розпалені охтирчанки. — Надрукували — відповідайте. До суддів, які ухвалюють і не контролюють своїх ухвал, нам не добратись. Зате ви ось, тепленький, і прямо перед нами. З вас і будемо питати і за суддів, і за прокурорів, які, замість контролювати виконання судових ухвал, лише стільці у кабінетах протирають. Самі ж бо знаєте: що написано пером, того не витягнеш і волом.

— Хто за те, щоб узяти кореспондента газети у заручники, доки не заплатить за наші паспорти різницю між ціною, озвученою судом, і тією, що з нас правлять сумські міграційні чиновники? — звернувся із запитанням до присутніх охтирський тандем.

— Ми «за», — в унісон «проспівали» ще троє бальзаківських «модниць»...

Від нежданого «полону» врятував початок робочого дня, який чомусь розпочався майже з 10-хвилинним запізненням.

— Так паспортистки обслуговували «своїх» клієнтів, яких з півгодини тому привели із собою, — прокоментував ситуацію мій районний колега. — Ось тепер і почнеться «рапсодія» в «оранжуванні» керівництва місцевої міграційної служби.

Співрозмовник немов у воду дивився. Спочатку за дверима кабінету, куди зайшли перші два відвідувачі з черги, зчинився якийсь гамір, а опісля звідти вискочила чиновниця з ультиматумом до присутніх, що товпилися у міграційному передбаннику: «Прийом призупиняється, поки не виведете чоловіка, який заважає нам працювати».

— А до чого тут ми, викликайте міліцію, якщо він хуліганить чи бешкетує, — обурився натовп уже майже у шість десятків голосів.

«Хуліган», виявляється, відмовлявся платити за паспорт визначені сумськими міграційними «бухгалтерами» 480 гривень і погоджувався лише викласти 170 гривень, узаконених Верховним Судом України.

— Що хочуть, те й роблять, — сказав свідок кабінетної сварки Ян Л. з Сумського району. — Судові рішення для спритників із сумської міграційної служби, що для переляканого зайця стоп-сигнал. Враження, що в цій державній установі працює багаторука гідра, якій усе мало і мало. Навіть, якщо самостійно оформиш усі документи і сплатиш визначені ними платежі, все одно, щойно сказала мені начальниця, маю внести, не інакше як у «благодійний міграційний фонд», обов’язкові 85 гривень. Інакше паспорта не бачити.

Ян, «на щастя» (невдовзі термін мого закордонного паспорта також добігає кінця), передав мені «прейскурант» оплати за нього. Наведу розцінки, зазначені в ньому у гривнях: держмито — 170, бланк паспорта — 120, внесення відомостей про інший паспорт громадянина України, призначений для виїзду за кордон, у паспорт громадянина України для виїзду за кордон — 60,17, оформлення та видача паспорта на заміну втраченого — 73,32 і, нарешті, консультація, оформлення документів, представницькі послуги по ЗЗП — 85 (125), внесення змін — 30.

Тож підіб’ємо підсумки. Якщо на скарги громадян про відсутність офісів з видачі закордонних паспортів у містах і районних центрах Сумської області, а можливо, й в інших областях, мають відреагувати керівники міграційної служби, то наданим вище платним міграційним «гоп-стопівським» переліком «послуг» під державною вивіскою повинні зайнятися безпосередньо представники прокуратури. Можливо, як висловився мій юний тростянецький колега, їхнє втручання обеззброїть місцеву багаторуку і багатоголову міграційну гідру.

 

Сумська область.

*Примітка. 03 грудня 2013 року Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ухвалила постанову, якою визнала, що державне мито (170 грн.), яке сплачується за видачу закордонного паспорта (у тому числі й вартість бланка), покриває вартість усіх витрат, пов’язаних з оформленням такого паспорта.