Як відомо, народні обранці суворо екзаменували Кабінет Міністрів України наприкінці роботи першої сесії. І щодо виконання Державного бюджету минулого року, і щодо програми діяльності уряду. Понад те, не вдалося прийняти ряд законодавчих актів, поданих Кабінетом Міністрів, на базі яких пропонувалося сформувати головний фінансовий план країни наступного року.
Це ознаки того, що над головою урядовців згущуються хмари. Адже відомо: лише спільними зусиллями можна досягти успіху. Особливо в економіці. Тим паче, коли розпочалася структурна перебудова народного господарства, починає працювати внутрішній ринок. Отже для поглиблення трансформації економічних перетворень потрібно прийняти законодавчі акти, у тому числі ті, які стосуються реформ у соціальній галузі.
Втім надто часта зміна складу уряду не дозволяла швидко і поглиблено реалізувати намічене, гальмувала процеси економічних перетворень. Отож не дивно, що Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах так висловився стосовно настроїв окремих політиків: « ... коли критика переходить межу конструктивності, коли головна увага приділяється не позитивній законотворчості, а відвертій політичній конфронтації, то це позначається насамперед на темпах розвитку держави та її економіки.»
Уряд нещодавно затвердив заходи для поглиблення співпраці Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. Зокрема, передбачається формування консультативної ради, у якій поряд з урядовцями працюватимуть керівники депутатських груп і фракцій, голови парламентських комітетів. Окрім того, планується запровадити механізм вивчення громадської думки та інформування громадськості у процесі розробки, розгляду та реалізації законодавчих актів, що регулюють найважливіші питання загальнодержавного значення.
Для покращання механізму взаємодії народних обранців та урядовців нормативними актами будуть відрегульовані питання включення до складу колегій міністерств, інших органів центральної виконавчої влади народних депутатів з правом дорадчого голосу. Ще одна новинка цих заходів — запровадження посади міністра із зв’язків з Верховною Радою. Водночас буде визначено коло посадових осіб центральних органів виконавчої влади, які персонально відповідатимуть за співробітництво міністерств та відомств з комітетами ВР та іншими її органами.
Як зауважив Анатолій Кінах, ці заходи — не «реакція на кон’юнктурну ситуацію в суспільстві», а передусім прагнення спільними зусиллями сформувати правове поле для поглиблення соціально-економічних перетворень.
Що ж, лишилось чекати небагато на відповідь народних обранців. Напевне, варто було б прислухатися до думки керівника уряду і спільними зусиллями подбати про шляхи вирішення економічних проблем. Затягувати процес — загострювати економічні хвороби суспільства.