Об’їжджати поля курними шляхами в машині під пекучим сонцем, м’яко кажучи, стомливо. Але куди дівається втома, коли твій гід, знаний в області керівник агрофірми «Мир» Василь Руденький, починає розповідати, як-то кажуть, про час і про себе. Ви його слухаєте, але увага прикута до об’єкта гордощів Василя Івановича — землі. А слова його навіть для ледь тямущої в агрономії людини, пробачте, зайві. Ось вона, як на долоні, пухка, з любов’ю зорана й акуратно заборонована земля-годувальниця. Жодної травинки. А на сусідній ділянці — зелений килим пшениці, що зійшла водночас, як за командою.
— Це поле спочине, а на цьому посіємо новий сорт, — ділиться Руденький. — Поекспериментуємо. Селекціонери стверджують, що ух який урожай дасть.
До речі, агрофірма одна з трьох господарств району вирощує насіння «Еліта» і першу репродукцію для поширення в регіоні. Ця зустріч і розмова, зазначу, відбулися ще у квітні. Нині на тих землях, певна річ, інші фарби...
«Мир» — одне з успішних господарств, що зберегло після розпаювання земель цілісний комплекс. Тут нічого не втратили і не розтягли по домівках. Бо, отримавши пай, кожен його власник сказав: «На, Івановичу, розпоряджайся нашою землею, як раніше. Але ще краще».
Руденький односельців шанує, вони йому відплачують тим самим, але земля не завжди на турботу та любов до неї відповідає вдячно. Буває, таке погода викине зі своїми приморозками-відлигами, посухою та дощами... От і нині весна покуражилася з селянина, а все одно врожай на славу вродив: 41,7 центнера пшениці зібрали на круг. Ну, та що про цифри казати. Вони тут, як- то кажуть, справні. Інакше й бути не може в господарстві, де чимало десятиліть пропрацював головним агрономом Герой Соціалістичної Праці Анатолій Дмитрович Журавльов. Так вважає голова агрофірми Руденький та його провідні фахівці. Недарма вони підтримують із відомим хліборобом зв’язок, радяться з ним.
До слова, свого часу Анатолій Дмитрович у місцевій газеті висловив свою думку з приводу реформування села. Реформи, казав він, реалізуються поспіхом, вони не всім зрозумілі. А головне — до них не були готові на місцях, людям до пуття не пояснили їхні права та обов’язки, а нині в багатьох господарствах збирають гіркий врожай.
Агрофірми «Мир» це не стосується. Тут сім разів міряли, перш ніж відрізати. У господарстві завжди дотримувалися високої культури землеробства, земля вчасно отримувала органічні й мінеральні добрива.
У далекоглядності керівництва я переконався на власні очі. У день мого приїзду в господарстві закінчилося викорчовування старого саду. Тут знають, що оптимальний вік плодових дерев — 13 років, а тим яблуням було більш як 25.
— Закладемо новий, хоча знаємо, що один гектар молодого саду обійдеться недешево. Може, держава виконає свої зобов’язання щодо підтримки садівників...
— Сподіватимемося, Василю Івановичу. А як ви і ваша команда фахівців виконує власні зобов’язання перед пайовиками? Для багатьох керівників реформованих господарств це питання вельми неприємне, бо відповісти їм, по суті, нема чого.
— Нам є про що сказати. Ми орендуємо нині землі 520 пайовиків. Вартість земельного сертифіката 426,47 гривні. Кожен пайовик може взяти гроші або продукти на цю суму. Крім того, в рахунок паю обробляли городи, видавали сіно...
«Мир» серед перших в районі уклав з пайовиками договори оренди на основні засоби, а також договори купівлі обігових коштів. За оренду основних засобів з людьми розрахувалися за їхнім бажанням (хтось замовляв техніку, хтось у рахунок водокористування). За обігові кошти пайовики також отримали гроші або продукти. Загалом торік кожен з пайовиків мав 650 гривень прибутку.
В багатьох господарствах України про такі розрахунки, гадаю, не чули. В сотнях з них не розрахувалися за оренду землі, не кажучи вже про плату за майнові паї.
Чи є незадоволені в агрофірмі? Напевно є, бо кому не хочеться отримувати більше. Але це справа часу, вважає директор Руденький. Тільки б земля і погода були милостиві до хліборобів. А вони, нарощуючи потужності, використовуючи найновітнішу техніку, намагатимуться догодити годувальниці й отримати від неї щедрі врожаї.
Мелітопольський район
Запорізької області.
