На розгляд другої сесії Верховної Ради четвертого скликання планується винести проект закону про місцеве самоврядування в Україні (нова редакція). Наш кореспондент попросив прокоментувати його положення заступника голови Комітету ВР з питань державного будівництва та місцевого самоврядування народного депутата Юрія Ключковського.
— Чинний закон про місцеве самоврядування прийнято у 1997 році, і практика показала певну його недосконалість. Наприклад, головним суб’єктом місцевого самоврядування є територіальна громада, але в законі немає визначення територіальної громади, того, як її можна створити чи ліквідувати, що вона може зробити сама, а що через створені нею органи.
Складне й болюче питання наділення повноваженнями органів самоврядування. Закон просто називає сфери, де діють власні повноваження рад і делеговані органам державної виконавчої влади.
Водночас закон не конкретизує, у який спосіб делегуються ці повноваження. Тому сьогодні від великого міста до малого села ці повноваження у повному обсязі виконавчі органи не виконують. Не тільки через те, що грошей бракує, на що найчастіше посилаються, а й через кадрову неспроможність, відсутність фахівців.
Далі. Конституція у загальних рисах окреслює обласні і районні ради як колективні органи самоврядування, що представляють інтереси територіальних громад. Постає запитання: чи може частина громад відмовитися від участі у спільних діях, які її не задовольняють? Якщо громада — самостійний суб’єкт, то вона повинна з цього приводу приймати власне рішення.
Ще нагальніші проблеми спільної власності районів і областей. Візьмемо за приклад міжрайонну лікарню. Хто має утримувати її і розпоряджатися? Чия це власність?
Належно не визначено і статус міського чи сільського голови. Голова не є депутатом, він обирається самостійно і спирається на значно більшу підтримку громади, ніж кожний окремо взятий депутат. І тут випливає проблема, що вже багатьох обпекла. Йдеться про дострокове припинення повноважень голови. Чинний закон дає для цього кілька підстав. Серед них — систематичне невиконання своїх обов’язків або порушення Конституції. Але хто має встановити ці факти? Очевидно, суд. Та на практиці збирається сесія і таємним голосуванням двома третинами голосів депутатів припиняє повноваження голови та призначає повторні вибори. Усунутий голова зберігає право звернутися до суду, але тільки стосовно своєї особи. Вплинути через суд на рішення про строки повторних виборів голова не може, бо йдеться не про нього. Поки суд розглядає скаргу, відбуваються повторні вибори. В результаті часто маємо двох голів.
Усе це потребує чіткої регламентації у законі. Дуже добре, що Асоціація міст України розробила новий проект закону про самоврядування. Народні депутати винесли його на обговорення, яке відбувалося досить складно, але проект прийнято в першому читанні. Очевидно, що підготовка нової редакції закону про місцеве самоврядування в Україні до другого читання стане провідною у роботі комітету на період другої сесії ВР.
Записав Анатолій КАРАСЬ.
