Аж ніяк не думав бізнесмен К., що все отак обернеться: завітали до нього на квартиру (п’ять кімнат, євроремонт, антикваріат плюс полотна відомих сучасних одеських живописців) працівники державної виконавчої служби й описали майно в рахунок... погашення заборгованості з житлово-комунальних послуг. Зрозумівши, нарешті, що ніхто з ним не жартує, усе це цілком серйозно, К. поспішив до найближчого приймального пункту, щоб внести, як він висловився, «оті нещасні 5 тисяч гривень». Не розлучатися ж, справді, з антикварними речами, які дістав з такими труднощами і які є предметом гордості й похвальби перед друзями... А до цього з «рідного» ЖКУ йому не раз надсилали нагадування-прохання: розрахуйтеся за квартиру, за газ, тепло й воду. Відмахувався, мов від надокучливих мух, кілька років. Не очікував, напевне, що його справу буде передано до депутатської комісії з житлово-комунальних питань, а потім — і до районного суду. За рішенням останнього й завітали оті «держвиконавці»...

Борги з житлово-комунальних послуг стали останнім часом просто-таки загрозливими з огляду на утримання й ремонт багатоквартирних житлових будинків, постачання газу, тепла, води. Вони, за даними облстатуправління, досягли в регіоні чималої суми — близько 270 мільйонів гривень. До того ж по кілька років не вносять належної плати не тільки малозабезпечені (пенсіонери, безробітні, інваліди, багатодітні сім’ї), а й нерідко бізнесмени, підприємці, які мають розкішні квартири, автомобілі-іномарки, їздять відпочивати на престижні середземноморські курорти. Вони, схоже, вже звикли до того, що наша держава нерідко «прощає» всілякі борги, в тім числі й за житлово-комунальні послуги, — була не так давно й така спроба, хотіли навіть списати.

Тепер, схоже, ситуація починає поступово змінюватися. Житлово-комунальні органи від умовлянь, надсилання нагадувань і попереджень, вивішування списків боржників у парадних переходять до рішучих дій — аж до оформлення позовів до судів. При цьому не стрижуть усіх під одну гребінку, прагнуть підходити до боржників диференційовано. Діють, як правило, через депутатів місцевих рад, які добре знають своїх виборців, можуть реально оцінити їхні матеріальні можливості, виважено підійти до кожного власника житла. Тільки після розгляду матеріалів у профільних депутатських комісіях виносяться остаточні рішення. Районні суди вже прийняли до провадження сотні позовів. Розгляд їх, правда, нерідко аж надто затягується. Не завжди, на жаль, вдається й виконати рішення судів, бо власники житла, знову-таки, хитрують — швиденько переоформлюють своє майно на когось із родичів. І, за нашим законодавством, державна виконавча служба нічого вдіяти не може. Потрібно, отже, шукати виходу, в тім числі і правового, з отаких складних ситуацій. Є потреба й у заснуванні державної служби, що займалася б переселенням, приміром, самотніх людей похилого віку до житла меншої площі, яку людина зможе оплачувати і на яку готова помінятися, — приватні фірми з продажу нерухомості не викликають довіри, деякі з них нерідко діють нечесно, обдурюють клієнтів, залишають їх без даху над головою. Низка положень чинного Житлового кодексу вже застаріла, деяких нових реалій цей документ не враховує, — його варто було б, вважають на місцях, переглянути новому складу парламенту.

Законодавчо й виконавчо подбавши про відповідальність недобросовісних боржників, водночас не зайве забезпечити й правовий захист тих, хто вчасно за все розраховується. Одеському «Міськгазу», приміром, населення заборгувало 62 мільйони гривень, він не може вчасно розраховуватися з постачальниками газу, що, безперечно, спричинює перебої в його надходженні, загрожує наступному зимуванню в холодних квартирах, не дає змоги подати вдосталь гарячої води до жител сьогодні. Щоб виправити становище, «Міськгаз» почав від’єднувати від мережі багатоквартирні житлові будинки. Пояснення одне: у вас багато боржників. Але ж, справедливо обурюється Іван Іванович, я плачу вчасно і в повному обсязі, то чому маю страждати через борги якогось Петра Петровича? Налагодьте справу так, як постачальники електроенергії, вживайте санкції тільки до конкретних злісних боржників — це буде і справедливо, і законно. А так... Нерідко мешканці будинків скаржаться й на те, що вносять квартплату справно, а ЖКУ використовують оті гроші на що завгодно, тільки не на ремонт, скажімо, даху в їхньому будинку, хоча він давно тече. Й гласності, прозорості у використанні коштів квартплати немає. На законних підставах оте ЖКУ до відповідальності не притягнеш, лишається тільки оббивати пороги зі скаргами та проханнями, щоб таки зробили щось за гроші, по суті, власників житла, які вони субсидували житлово-комунальним органам саме на підтримання порядку у будинках і на прилеглих територіях.

Літо, відомо, — найкраща пора підготовки до зими. Саме сьогодні житлово-комунальні підприємства прагнуть відремонтувати дахи, під’їзди й підвали, водопровідні, каналізаційні, теплові мережі. Охопити ж усе, на жаль, нерідко не можуть через основну причину — брак коштів. Саме тих, що їх недоплатили недобросовісні мешканці будинків.

Одеса.