А може, шанувальникам «Голосу України» цікаво знати, як проводять час «поза пером» журналісти газети? Тоді не ставимо крапки...
Попереджаю, з «приватним» життям усього колективу мені не вдасться вас ознайомити. По-перше, багато колег уже у відпустці — за зоною досягнення моєї «цікавості». По-друге, більшість наявних «у штаті» на цей момент зайнята «цікавістю» до власної творчості: готують матеріали в найближчі номери. По-третє (хоча за важливістю це могло б бути й «по-перше»), наші співробітники — надзвичайно скромні і в «публічну політику» не бажають. Тому — тільки про тих, кого силою відірвала від екрана комп’ютера.
Іван Ілляш, завідувач відділу новин.
Його мрії про відпочинок вписуються у класичний анекдот: цього року він ще раз хоче відпочити в «Товтрах». Хто не знає, що це таке, пояснюю: «Товтри» не на Багамах, а в Сатанові, на Поділлі. Торік він також туди хотів, але... Якщо мрія буде актуальна і наступного року, збережу для Івана замітку, а то й він забуде, що таке «Товтри». Справа в тому, що законна Ілляшева путівка щоразу помилково потрапляє в іншу «парафію» — призначену для тих, хто «спробував і виграв». Тобто для вас, шановні читачі «ГУ». Іван як жертва своєї прихильності до всіх потенційних суб’єктів його «журналістських розслідувань» профкому «сцен не влаштовує»: дізнавшись, що його «мрію» знову розіграли для читачів, мовчки збирається у чергове відрядження. Одне слово, за все дістається чиновникам, які образили Ілляшевих підзахисних. Гадаю, небачені «Товтри» — джерело його невичерпної працездатності. А мрія про них — лише прикриття.
Світлана Писаренко, заступник головного редактора — завідувач кормережі.
Велика прихильниця екстремального відпочинку — перший тиждень провела на роботі. Насилу спровадили у дорогу: типова уродженка Київщини нині пізнає принади західного відпочинку. Ні, ви не про те подумали. Світлана перетнула Збруч, це правда, але Західний Буг не перепливла. Її тимчасовим привалом стало, до речі, Поділля, але також не «Товтри».
Віталій Жежера, оглядач з гуманітарних питань.
Як людина неординарна в творчості (сподіваюсь, ви це помітили з його письма), Віталій — великий оригінал і в решті, аж до відпусток. Якби ви побачили його робочий стіл — схопилися б за голову: у неймовірних паперових завалах причаїлася вічна «болдінська осінь». У розумінні — традиційна готовність пролити натхнення. Город — не стіл. Тут кожне бадиллячко око коле. Тому Віталій у відпустці своє символічне «болдіно» перековує на конкретні осінньо-польові результати: «Люблю, щоб город був прибраний повністю». Як справжній гуманітарій Жежера прибирає тещин город. На Полтавщині. Тут він «скидає» київську творчо-богемну суть: не читає, не дивиться телевізор. Встає, як сонце сходить, лягає, коли заходить. Про «атрибути» його редакційного образу — каву і цигарки — запитати забула...
Леонід Бровченко, заступник головного редактора.
У відпустку часто їздив з малою донькою. А у Віти довга розкішна коса, з якою ні вона, ні татко впоратися не могли. Тому шукали... тьоть. Цікаво, що пошук був двосторонній: тьоті радо відгукувались на ... заплітання коси. «Ой, Віточко, яке в тебе волосся!... А хто твій тато?». Тепер дитина підросла і стала, як сумно каже батько, зовсім самостійна. Спасибі, хоч косу не відчикрижила. І в тіточок ще залишається привід для уваги до ... Бровченків. Хоча нині їм рідко щастить: наш заступник редактора здебільшого відпочиває на батьківщині. Відпустка на рідному обійсті не має нічого спільного з блаженством «нічогороблення», зате надихає на життя. І, звичайно, роботу.
Яна СтадІльна, оглядач відділу зарубіжної інформації.
Вважає, що якість відпочинку залежить від кількості капіталовкладень у нього. Між іншим, дуже правильний висновок. Правда, в житті не завжди вдається поєднати теорію з практикою: відкладати на відпустку протягом року — це все одно, що знову хотіти в Париж. Чи в «Товтри» — як на чий смак. Тому максималістка Яна виробила чітку філософію відпочинку: краще тиждень добре, ніж місяць погано. «Тиждень добре» — це в Туреччині, а потім на дачі. Ну а «поганий місяць» складається з «хлівчика», брудного моря і черг. Другий принцип відмінної відпустки — провести її без чоловіка: для того, щоб дружніше жити після неї. А щоб чоловік не дуже «смикався», можна взяти з собою дитину. Або двох.
Наталя Яременко, кореспондент парламентського відділу.
Наталя ще молода. Тому часто відчуває на собі вплив інших. Ось розрекламували читачі Трускавець, а Наталка звикла вірити рідній газеті, і їй дуже хочеться в Прикарпаття. Вже. Негайно. Сказав старший колега, що навчить кататися на гірських лижах — марить сніговими Карпатами. Також сниться Кавказ і рідний півострів Крим. Одне слово, Наталя ще молода, але вже мудра.
Ольга Клейменова, завідувач відділу соціальних питань та листів.
Колись давно на відпочинку в Карпатах вона, вся в білому, полізла за жабою і впала у смердюче, поросле баговинням, графське озеро XІV століття. Іншим разом, десь на морі, пропорола п’ятку корабельним цвяхом. У студентстві після відпочинку в Вільнюсі потрапила на операційний стіл, де їй порізали горло: насилу встигли видалити флегмону, казали, ось-ось і задихнулася б. Якось у поході з’їхала з височенної гори (зрозуміло, на чому) й потрапила прямо туди, де овечки ходять у туалет. Торік у Болгарії вкусила фаршированого помідора і на весь строк залишилася без переднього зуба і, відповідно, усмішки. А це для неї — трагедія, бо вона часто всміхається. В її надміру подієвому житті емоцій та пристрастей не бракує і протягом року. Один колега одного разу їй сказав: «Тобі нічого не треба видумувати про себе чи розважати себе чужими жахами, у тебе вистачає своїх неймовірних історій». Тому пріоритетний стан на відпочинку для Ольги (в ідеалі) — це спокій. Та де він!..
* * *
Щоб більше вас не втомлювати нашим відпочинком, переходжу до основного. До узагальнення. Весь наш дружній, хоча й строкатий за уподобаннями колектив схильний до традиційного способу «відпуститися»: це коли на всіх одна путівка. Для начальника. До речі, про головного редактора. Анатолій Федорович Горлов також збирається не надовго розстатися з рідними стінами. Хоча б для того, щоб відпочити від нас. А ми... Тут ставлення до цієї новини індиферентне. Залежить від графіка наших відпусток. Якщо залишаємося у цей час на робочому місці — плюс відпочиваємо. Якщо паралельно гуляємо з головним... правильно, мінус відпустці. Що там Яна казала про користь паузи для зміцнення дружніх стосунків?
P. S. Автор скромно мовчить про власну відпустку. Дай Боже здати цей номер, тоді відпочинемо.
