Вибори в Україні не закінчуються ніколи. Щойно фінішувала виборча кампанія, як депутати почали готувати зміни до виборчого закону. За неповні три місяці роботи нової Верховної Ради подано чотири законопроекти про вибори народних депутатів України. І, за даними профільного комітету, щонайменше три ще готуються.
Ідея переходу до суто партійних виборів далеко не нова, її підтримувала певна частина депутатського корпусу попереднього скликання. На стадії першого читання новий виборчий закон із пропорційною системою підтримали 278 депутатів. Однак проти партійних виборів виступив Президент, і виборча система знову залишилася змішаною. Водночас Леонід Кучма не раз заявляв, що наступні вибори в Україні мають відбутися за пропорційною системою.
У парламенті четвертого скликання ідея суто пропорційної виборчої системи закладалася в проекті міжфракційної угоди про спільні дії, щоправда, так і не підписаній. А наприкінці першої парламентської сесії на голосування було винесено запропонований профільним комітетом проект постанови ВР про пропорційну виборчу систему з єдиним загальнодержавним виборчим округом. І хоча ця постанова не була підтримана сесійним залом (набравши лише 201 голос), можна з упевненістю прогнозувати, що восени тема нового виборчого законодавства і пропорційної виборчої системи отримає друге дихання.
Подані у травні—липні до парламенту законопроекти в авторстві соціалістів Йосипа Вінського та Миколи Рудьковського, представника «Демініціатив» Степана Гавриша — це нова редакція виборчого закону, БЮТівців Олександра Турчинова та Сергія Саса — лише зміни до чинного документа. Головна ідея всіх законопроектів —запровадити в Україні пропорційну виборчу систему. Однак різними шляхами.
Законопроект Й. Вінського передбачає, що 450 депутатів обираються в 27 багатомандатних виборчих округах за окружними виборчими списками від політичних партій чи блоків. 27 округів утворюють за адміністративно-територіальним принципом: 24 області, Крим, Київ і Севастополь. У редакції М. Рудьковського 450 парламентаріїв обираються за пропорційною системою від партій і блоків в єдиному багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Окружкоми формуються партіями, які подолали 4-відсотковий бар’єр на минулих парламентських виборах та які мають у нинішній ВР депутатські фракції.
Найоригінальнішу схему пропонує у своєму законопроекті С. Гавриш: 225 народних депутатів України обираються по 225 одномандатних виборчих округах, а решта 225 депутатських мандатів розподіляються між політичними партіями, які брали участь у виборах по одномандатних виборчих округах на основі пропорційного представництва, залежно від кількості голосів виборців, поданих за кандидатів — представників відповідних політичних партій в одномандатних виборчих округах.
Зміни до виборчого закону, розроблені
О. Турчиновим та С. Сасом, також передбачають вибори до Верховної Ради за пропорційною системою в одному багатомандатному загальнодержавному окрузі за виборчими списками партій і блоків, утворення 27 окружкомів у межах адміністративно-територіальних одиниць.
Заступникові голови парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрію Ключковському важко передбачити, чи підтримає цього разу Президент ідею виборів до ВР за пропорційною системою. Натомість депутат Валерій Асадчев (фракція «Наша Україна») застерігає: «Якщо буде один-єдиний список, то, хоча я сам киянин і дуже люблю Київ, в парламенті сидітимуть 450 киян, і не буде тут ні Чернівців, ні Тернополя, ні Луганська». На його погляд, для того, щоб виборча система була збалансованою і в політичному, і в регіональному аспекті, треба запровадити регіональні партійні списки.
Тож до осені в депутатів є над чим поміркувати.
