Цю трагічну тему ризикну розпочати з майже анекдотичної ситуації. Минулого четверга мене відвідав «посланець вищого Розуму». Чоловік (зовні — звичайний землянин) розповів: після тяжкої травми голови в нього з’явилися дивовижні можливості — бачити події «поза простором і часом». Він не відкривав мені технології свого «яснобачення», бо і сам мало в ній розбирався: «Находить на мене і все...» Мета візиту до редакції інша — «скинути інформацію про Гонгадзе»: під час чергового трансу «контактер» начебто бачив детальну картину, яка «проливає світло на вбивство». При цьому відвідувач посилався на висновки медичних світил про його неймовірні здібності...
Це вже не перший випадок, коли свої послуги пропонують «слідчі» з «відомства вищого Розуму». Звичайно, їхню стурбованість можна списати на спеку, одержані травми чи інші поважні обставини. Втім, скептичне ставлення автора не претендує на істину ні в першій, ні, тим більше, в останній інстанції. Мене в цій історії вражає кмітливість, з якою «поінформованих ясновидців» посилають у конкретному напрямі. За словами редакційного гостя, з ГПУ його відфутболили до ... АП: мовляв, тільки там «справу Гонгадзе» розглядають у такому контексті. Тамтешні «парапсихологи» від «контакту» також відбилися і дотепно порадили навзамін ... нашу редакцію. Найцікавіше, що саме цього дня прес-центр Генпрокуратури звернувся до всіх, хто може допомогти у з’ясуванні обставин, пов’язаних з убивством журналіста, телефонувати за номерами: 290-80-34 і 226-27-36 — з 9-ї до 18-ї години.
... Крім встановлення «прямої лінії», минулого тижня з ініціативи нового Генпрокурора зроблено ще кілька рішучих кроків, хочеться сподіватися, у новому напрямі — розкритті «справи Гонгадзе». Найважливіше — в оновленій слідчо-оперативній групі повністю переглянули принципи розслідування цього злочину. Замість Олексія Баганця нині справу курирує новий заступник Генпрокурора Віктор Шокін. Чемно відзначивши, що вже «здійснено великий обсяг роботи», він однак зазначає: «Але ми хочемо довести справу до логічного кінця — знайти вбивцю і отримати вирок суду».
Заради цього логічного кінця Генпрокуратура вирішила провести додаткову експертизу «таращанського тіла». Напевно, Святослав Піскун легко помітив обставини, які не бентежили його попередника, — розбіжності в результатах експертиз, проведених фахівцями України, Росії, ФРН і США. До додаткової генотипоскопічної експертизи залучають фахівців із країн — членів Ради Європи.
Відбулися на вулиці Різницькій і інші вражаючі зміни. Через спеціальне повідомлення прес-центру Генпрокуратура офіційно заявила: «зважаючи на нові обставини, з’ясовані в ході слідства з експертних досліджень так званих магнітних фонограм майора Мельниченка», вона призначила ще й «додаткову фоноскопічну експертизу в третій державі, яка має винятково високий рівень сучасних електронних технологій і раніше не брала участі у дослідженні згаданих плівок». Досліджуватиметься лише та частина записів, яка стосується зникнення Георгія Гонгадзе. Але, запевняють у прес-центрі, якщо буде потрібно, то на дослідження направлять й інші записи екс-майора.
Про результати нового розслідування всі ми дізнаємося — рано чи пізно. Так само переконаємося, наскільки якісно воно відрізняється від того, чим займалися попередники нового керівництва Генпрокуратури. Хоча, здається, гірше, ніж було, вже просто не може бути.
Не знаю, чи ця невесела констатація факту хоч трохи втішить Лесю Гонгадзе. Бо якщо на «прокурорській ниві» нам обіцяють нові посіви, то на «суддівській» — традиційно жухла стерня. Апеляційний суд Києва відхилив скаргу Лесі Гонгадзе: нагадаю, осиротіла мати звернулася з позовом до Генпрокуратури про стягнення моральної шкоди і про порушення владою права її сина на життя. «Моральне відшкодування» з’явилося у цьому контексті не тому, що Леся Гонгадзе вирішила «розвести сльози» грошима. Цей термін належить до юридичної казуїстики: суд не розумів, яким чином «порушене владою право Георгія Гонгадзе на життя» може бути поновлено. Схоже, він не зрозумів це і після «правильного написання позовної заяви». Залишається вірити у «тямущість» слідчих, які, може, й не пов’язані з «вищим Розумом», але не позбавлені розуму й совісті.