Олесь ДОНІЙ, група «Суверенна європейська Україна»:

— Я приїхав із Харкова і стверджую, що харківська міліція займалася саботажем і бездіяльністю. Стверджую, бо спілкувався з харків’янами, яких не захищала міліція. Дуже добре, що приїхали потім із Полтави та інших міст спецпідрозділи, які допомогли звільнити обласну державну адміністрацію. Але я стверджую, що, на жаль, наші правоохоронці в Києві, знаючи заздалегідь, маючи інформацію про шабаш, який готується, не вжили належних заходів.

Віталій КЛИЧКО, фракція «УДАР»:

— Україна має справу зі справжньою війною. І хто наш ворог? Наш ворог — бандитизм і реваншизм. Але знаходяться в Україні і ті, хто готовий підігравати цьому, хто на догоду своїм політичним бізнес-клановим інтересам готовий зневажати майбутнє своєї країни. Люди на Сході та Півдні мають знати, вина за безлад на вулицях, за безчинства гастролерів на тих, хто грається в сепаратизм, хто намагається розколоти країну, зірвати вибори. А також іноземних диверсантах, проплачених бандитами, правоохоронних органах. Люди вимагають відповідальності керівників, які не здатні налагодити ефективну роботу і захистити своїх громадян. Але не менш важливо зупинити тих діячів, місцевих авторитетів, які стоять за безчинствами, організовують і координують дії разом із російськими спецслужбами. Хочу підкреслити, досі авторитетні на Донбасі люди не засудили дії сепаратистів.

Анатолій КІНАХ, група «Економічний розвиток»:

— Україна як незалежна держава проходить черговий етап іспитів, в тому числі захищаючи свою державність, територіальну цілісність. Нам усім необхідно зрозуміти: незважаючи на поточну особисту чи політичну конкуренцію, Україна знаходиться під шаленим зовнішнім економічним, політичним, інформаційним тиском. І ті структури, ті політики, які впадають у панічні настрої, політичну істерію, вони, по суті, працюють проти національних інтересів України. Бо мета, в тому числі зовнішніх сценаріїв, створити ситуацію загострення суспільно-політичної і соціально-економічної, правової нестабільності в Україні, через це зірвати процес виборів Президента. Це спрямовано на те, щоб, спираючись, у тому числі на п’яту колону, максимально знизити можливості України — захищати свої національні інтереси.

Сергій СОБОЛЄВ, фракція ВО «Батьківщина»:

— На жаль, Російська Федерація через свої спецслужби ініціює не мирні протести, а провокації. Те, що сталося в Донецьку в понеділок, коли п’ять озброєних автоматників у машинах із гранатометами пробували захопити центр телебачення, і наші спецпідрозділи міліції, у тому числі і з Запорізької області, не могли застосовувати проти озброєних людей адекватні сили. Це є неподобство, і в разі, якщо є збройні підрозділи, повинна бути адекватна реакція міліції, яка повинна це негайно зупиняти.

Владислав ЛУК’ЯНОВ, фракція Партії регіонів:

— Нині наша країна перебуває на межі громадянської війни. І я хотів би, щоб влада прийняла це до відома і почала реагувати адекватно. Я хочу сказати, не припустима ситуація, коли люди вийшли зі своїми вимогами, а до них застосовують зброю. Ми вимагаємо, щоб було створено переговорну групу з представників усіх парламентських фракцій і керівництва уряду. Ця група має негайно вирушити у регіони, де є напруження. І мирним шляхом вирішити це питання і зберегти Україну.

Олег ТЯГНИБОК, фракція ВО «Свобода»:

— Звісно, коли народ виходить на вулиці і має якісь певні свої вимоги, то з народом потрібно говорити і влада має його чути. Але коли приїжджають офіцери Російської Федерації, організовані групи диверсантів, сепаратистів і намагаються створити сепаратистський шабаш, намагаються зіткнути людей між собою всередині України, то з ними треба говорити зовсім по-іншому. І ми, навпаки, вважаємо, що на сьогодні головним завданням українського парламенту є протидія антидержавному, сепаратистському заколоту в східних регіонах країни, організованого Кремлем.

Петро СИМОНЕНКО, фракція Комуністичної партії:

— Від істерики треба перейти до здорового глузду в оцінці тих подій, які відбуваються на Сході України. А найголовніше, відповісти на запитання, а що зробила українська влада для того, щоб не було цих подій на Сході? Давайте ми почнемо з того, що проаналізуємо, з якими вимогами громадяни, а це народ України, що проживають у Донецькій, Луганській та інших областях вийшли: вони вимагали давно вже, з перших років незалежності, щоб визначена була державна позиція відносно статусу російської мови, про необхідність проведення місцевих референдумів для того, щоб захистити свої права й інтереси на те, як вони оцінюють культуру, історію, події.