Очікується, що вже в найближчі дні полтавські хлібороби намолотять другий мільйон тонн збіжжя, а поки що в засіки відправлено 1 млн. 700 тис. тонн. Найвагоміші внески зробили селяни Кобеляцького, Глобинського та Новосанжарського районів, де вже зібрано по 100 і більше тисяч тонн зерна. А загалом завдання, як для нинішніх скрутних часів, ставиться рекордне — три мільйони тонн. І воно має реальне підгрунтя. Середня урожайність кожного гектара становить 32,7 центнера, впорано трохи більше двох третин зернових площ, а ще не збирано дорідний хліб на «дядьківських» наділах. Щоправда, є кілька «але».
Приміром, якщо пощастить з погодою. Поки вона була милосердною — за немилосердної спеки. Хоч і в авральному порядку, але вдається вирішувати загальнодержавну проблему — брак збиральної техніки, яка нинішніх жнив висвітлилась, як ніколи, зримо. Нині в загінках працює понад 500 сучасних комбайнів, залучених «на прорив» з інших регіонів держави і навіть із закордону. Гірко, звичайно, що, як кажуть у народі, вміємо випікати та не вміємо подавати. Але куди подітись? Багатий врожай потрібно рятувати, бодай і такою дорогою ціною. Великий хліб — це ще й великі проблеми. І хоч вони постають не вперше, проте їх розв’язання все відкладається на завтра. Водночас на полях регіону триває підготовка грунту під озиму пшеницю, якою планується засіяти 405 тисяч гектарів — трохи менше, ніж нинішнього року. Та селяни сподіваються надалі досягати мільйонних намолотів за рахунок широкого впровадження індустріальних технологій і збільшення врожайності.
