Нині перед Україною стоїть багато викликів щодо проведення реформ. Вони врешті перетворять радянську централізовану неефективну систему управління на систему, яка дасть змогу нашій країні стати європейською, сучасною та демократичною державою. На цьому наголосив Голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час участі в міжнародній конференції «Перспективи е-парламенту. Відкритість, прозорість, підзвітність. Сучасні рішення для комунікації депутатів та виборців». Проводять її Програма USAІD «РАДА» та Державне агентство з питань електронного врядування за сприяння Верховної Ради.
У цьому контексті, наголосив Володимир Гройсман, велику роль відіграватиме український парламент. «Якщо перед нами стоять такі швидкі, чіткі та професійні завдання, то український парламент має бути готовий ці завдання виконати», — зауважив він. Водночас Голова Верховної Ради додав, що план законодавчого забезпечення реформ, який у тім числі передбачає впровадження електронного врядування, є дуже важливим, оскільки парламент має стати прозорим і доступним. «Процеси мають відбуватися достатньо швидко і зрозуміло. І найголовніше, ці технології дозволять нам сформувати якісну комунікацію між суспільством, експертним середовищем та депутатським корпусом. Ефективна комунікація значно підвищить якість рішень, які приймає український парламент. Тому впровадження електронних технологій сьогодні є надзвичайно важливим пріоритетом для організації внутрішньої роботи», — сказав Голова Верховної Ради.
З огляду на це, Володимир Гройсман наголосив на необхідності налагодження спільно з проектом USAІD і партнерами з ЄС повноцінної роботи Європейського Центру інформаційної підтримки Верховної Ради України. Адже це, за його словами, дозволить повною мірою використовувати міжнародний досвід реформ.
Відставання нашої країни від темпів розвитку інформаційних технологій вже призвело до слабкої інвестиційної привабливості держави. У цьому переконаний голова Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко. Він вважає, що нині Україна має всі можливості продемонструвати здатність розробити та імплементувати світові підходи розвитку інноваційної та цифрової відкритої держави.
Водночас заступник голови адміністрації Президента з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ Дмитро Шимків переконаний: електронне врядування буде створено у співпраці громадянського суспільства, бізнесу, недержавних неурядових організацій, донорів та влади. «Лише в симбіозі співпраці цих структур ми народимо сервіс», — сказав він. Як приклад такої співпраці Д. Шимків навів електронні закупівлі. Нині за цією системою вже працює частина міністерств. Але цього замало, переконаний він, тому Національна рада реформ вже ухвалила рішення, що всі державні органи влади мають працювати з цим сервісом. До того ж економія від його використання становить 25 відсотків.
Заступник глави адміністрації нагадав також, що Президент вже подав законопроект про електронні звернення громадян та про електронні петиції (реєстр. №2299).
Документ передбачає можливість і на базі сайтів Верховної Ради, Президента та Кабміну приймати петиції громадян. «Ми вивчили міжнародний досвід — і це конкретні кроки, які необхідні для запровадження технологій. Тепер потрібно ухвалити закон, який зобов’яже чиновників реагувати та відповідати на петиції», — додав він.
Ключову роль Верховної Ради у впровадженні змін відзначив Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Він переконаний: на сьогодні найважливіша інституція в Україні —це Верховна Рада. «Адже є сховищем демократичних цінностей українського народу та його сподівань на європейське майбутнє», — зазначив пан Посол. А роботу, яку вже зробив парламент на шляху до реформ та модернізації, Дж. Пайєтт назвав найвищим пріоритетом.
Власне, мета конференції — представити найкращий український та міжнародний досвід, який буде використаний для створення е-парламенту. У рамках першого дня (захід триватиме два дні) експерти презентують кращий міжнародний досвід, українські профільні установи розкажуть про стан справ в Україні. Другий день присвятять напрацюванню рекомендацій щодо покращення комунікації народних депутатів із громадянським суспільством. Учасники конференції працюватимуть у трьох групах. Перша — розроблятиме рекомендації щодо впровадження е-парламенту та мобільного офісу депутата. Друга — виписуватиме бачення та вимоги громадськості до системи інформаційної співпраці з народними депутатами. Третя — обговорюватиме технічні та організаційні аспекти.
Голова Верховної Ради сподівається, що обмін думками дасть змогу розробити механізми для запровадження дієвого зворотного зв’язку депутатів із громадянським суспільством.
Довідково
Е-урядування — це технологія організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, яка забезпечує функціонування певних органів в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування громадянина з органами влади.
Е-урядування передбачає: будь-яка особа через інформаційно-комунікаційні технології може звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування для отримання необхідної інформації, і головне для отримання адміністративних послуг.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт, Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, заступник голови адміністрації Президента України Дмитро Шимків (зліва направо).
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
