Створення потужних, самостійних та самодостатніх територіальних громад — важлива частина процесу децентралізації, що вже стартував. Саме на створення таких громад зорієнтовано закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Про переваги, які отримають громади з ухваленням цього нормативного акта, розповів перший заступник глави адміністрації Президента Віталій Ковальчук.
Відтепер, щоб об’єднатися у громаду, громадяни мають внести відповідну пропозицію на розгляд міського або селищного голови. Після завершення громадського обговорення пропозицію має схвалити місцева рада. Далі — голова ради надсилає пропозицію про об’єднання голові суміжної громади, і процедура повторюється. Коли всі ради міст або селищ, що хочуть об’єднатися, приймають відповідні рішення, створюється спільна робоча група, яка готує проекти рішень. Вони мають пройти громадські слухання та отримати схвалення від місцевої ради. Останніми затвердити їх мають відповідні обласні ради.
Окрім іншої державної підтримки таке об’єднання матиме й фінансову допомогу — у вигляді субвенцій на формування інфраструктури, які визначатимуться державним бюджетом. Перші приклади можливого злиття вже є — Маньківський район Черкаської області. Там, за словами першого заступника глави адміністрації Президента Віталія Ковальчука, місцева громада запропонувала модель об’єднання рад навколо найбільших населених пунктів району в п’ять консолідованих громад. До їх бюджетів зараховуватиметься 60% податку на доходи фізичних осіб та надходитиме базова дотація з держбюджету. Ради матимуть право формувати свою мережу бюджетних установ для забезпечення населення якісними послугами. Крім того, у кожній громаді пропонується залишити по одній школі, дитсадку, будинку культури та бібліотеці. Це, за словами В. Ковальчука, дасть можливість оптимізувати мережу бюджетних установ із 121 до 30 закладів і зекономити 4,2 млн. грн. Ці кошти планують спрямувати на придбання шкільних автобусів, комп’ютеризацію навчальних закладів та поліпшення матеріально-технічної бази існуючих бюджетних установ. Лише на утриманні апарату сільських рад економія становитиме близько 2,9 млн. грн.
Віталій Ковальчук також звернув увагу на запровадження законом інституту старост. Староста обиратиметься у селах та селищах рішенням місцевої ради на строк її повноважень та представлятиме інтереси мешканців села у виконавчому органі місцевої ради об’єднаної територіальної громади. Він також братиме участь у підготовці бюджету територіальної громади в частині, що стосуватиметься фінансування програм на території відповідного селища.
Ще один закон, нещодавно підписаний главою держави, — «Про засади державної регіональної політики» визначає нові пріоритети розвитку регіонів. Серед них — ефективне використання внутрішнього потенціалу, стимулювання та підтримка місцевих ініціатив, скорочення розриву між рівнем життя людей у різних областях та підвищення конкурентоспроможності регіонів.
Закон визначає, що, окрім Державної стратегії регіонального розвитку України, кожна область повинна мати власну семирічну стратегію розвитку. Розроблятимуть їх місцеві ОДА з урахуванням особливостей кожного регіону. За словами першого заступника глави АП, цей закон — установчий документ, і необхідно розробляти конкретні плани та механізми розвитку регіонів.
Тим часом експертна рада з питань децентралізації, місцевого самоврядування та регіональної політики при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на своєму останньому засіданні обговорила проект Методики формування спроможних територіальних громад. Його розробили спільно Мінрегіон та Асоціація міст України. Її затвердження — перший етап реалізації закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Одним із основних положень Методики є визначення адміністративних центрів майбутніх спроможних територіальних громад та їхніх зон впливу. Пропонується, що потенційними центрами будуть міста обласного значення та існуючі районні центри. Також центрами громад можуть бути всі міста районного значення та населені пункти, що історично мали статус районних центрів, а також інші населені пункти, які мають найрозвиненішу інфраструктуру і, як правило, розташовані найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади.
Крім того, як розповів заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода, Методика визначає межі територій юрисдикцій спроможних громад. Основний принцип визначення меж — повсюдність. Територія областей має бути поділена на територіальні громади без будь-яких «білих плям». Територія громад має бути нерозривною, розташованою в межах області та, за можливості, в межах одного району. Хоча допускається й об’єднання територіальних громад суміжних районів.
Водночас Методика містить вимоги щодо розробки Перспективного плану формування територій громад кожної області. Розроблятимуть його обласні адміністрації, схвалюватимуть відповідні обласні ради, а затверджуватиме Кабінет Міністрів.
Наразі члени експертної ради в цілому підтримали положення презентованої Методики і наголосили на необхідності її якнайшвидшого затвердження постановою Кабінету Міністрів.
Довідково
Впровадження положень Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад має відбуватися в чотири етапи: затвердження Методики формування спроможних територіальних громад, затвердження Перспективного плану формування територій громад області, об’єднання територіальних громад у відповідності до Перспективного плану, а також формування органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад.
