У Києві різко подорожчав хліб — про ціну страждань монополіста. 
 Рада директорів МВФ схвалила нову програму розширеного фінансування (EFF) для України обсягом 5 мільярдів доларів США — про підходи. 
 «Київпастранс» хоче відмовитися від кондукторських послуг — про м’які місця.

Аргументи і сентименти

Від 12 березня ПАТ «Київхліб», яке, на мій погляд, посідає монопольне становище на столичному ринку, підняло відпускні ціни на 25-30 відсотків. Приміром, буханець «Українського» подового (0,95 г) зріс у ціні з 6,9 грн. до 8,58, батон «Нива» (0,5 кг) — з 4,26 грн. до 5,76. З цього приводу компанія розповсюдила щемку заяву, в якій пожалілася на збитковість і перерахувала спонукальні чинники свого непопулярного рішення: нестримне подорожчання долара США, борошна, електроенергії, газу, транспортних послуг. ...Усе це прямо і опосередковано впливає на зростання собівартості продукції компанії, тож у принципі вона має рацію. До того ще є тісний взаємозв’язок внутрішніх цін на зерно з експортними цінами, які формуються в портах і істотно впливають на вартість послуг переробників. Усе так, але від того ж потерпають і інші виробники хліба, які станом на 12 березня від такого кроку утрималися.
Про їх готовність піднімати ціни навіть без попередження йшлося в ціновому управлінні столичної держадміністрації, проте де-факто на це зважився найбільший виробник, який покриває чи не 60 відсотків ринку хлібопродуктів, подавши приклад для наслідування. Та ще й у спосіб, який суперечить здоровому глузду, адже попереджати про суттєве подорожчання хлібопродуктів в момент ажіотажного попиту на продовольчі продукти означало його підігрівати. Не дивно, що одразу по заяві «Київхлібу» люди заходилися змітати хліб з полиць супермаркетів. 
І ще. У своїй аргументації представники ПАТ «Київхліб» напускали туману щодо реальної картини з цінами на зерно. Пригадую, що три роки тому вони вдавалися до накручування собівартості за рахунок збільшення частки інгредієнтів при випіканні хліба, на чому і самі спеклися, дякуючи втручанню Антимонопольного комітету України. Це ще один прикрий факт, який змушує задуматися з огляду на те, що зараз в АМКУ триває реорганізація, і його представникам не до перевірок цін у супермаркетах. Хіба не міг монополіст цим скористатися? Тим паче що ціна питання неабияка — підняття цін у лютому на 10-12 відсотків посприяло нарощуванню щомісячного виторгу щонайменше у 8 мільйонів гривень.
Підсумую: подорожчання хліба та хлібопродуктів мало економічне підґрунтя, але відбулося на хвилі підбурюваного попиту, що спричинило штучне і тимчасове скорочення пропозиції.
Про зниження цін на хлібопродукти може йтися тільки після стабілізації курсу на рівні 21—22 грн/$ та товарних інтервенцій з боку Аграрного фонду за поміркованими цінами.

Мало стати на крило

Зрозуміло, що це не станеться вже найближчими днями, але що станеться невідворотно, можна не сумніватися. Повторюсь, на чому акцентував увагу раніше. Вже перший транш фінансової допомоги від МВФ сприятиме ціновій стабілізації на товарних і валютному ринках. Однак не так швидко, як того хотілося б. По-перше, хистка ревальвація гривні поки що пов’язана з квазіадміністративними заходами регулятора, а не задоволенням відкладеного попиту на валюту. По-друге, відплив твердої валюти з країни, хоч менш інтенсивно, ніж був, але продовжується. 
І, по-третє: позитивне сприйняття радою МВФ нової чотирирічної програми свідчить про те, що український уряд переконав Захід у тому, що реформи розпочалися. Невідчутні, несинхронні, здебільшого суперечливі та несистемні, але економічні реформи, як переконували нас міністри під час звіту про сто днів своєї роботи, вже стали на крило. Але, схоже, переконали небагатьох. Виявилося, що підходи до МВФ і народу дуже різняться. Бо хто не пам’ятає, що ще жодна програма МВФ в Україні не віднайшла логічного позитивного завершення. До того ж якщо не переконати людей у правоті цих реформ, то може статись, і ця програма не вийде. А що є головною умовою МВФ для України?
Заступник директора Європейського департаменту МВФ Танос Арванітіс:
 «Ми сподіваємося, що модель економічного розвитку на 2015 рік і в подальшому не буде залежати від конфлікту на сході України, економіка почне розвиватися завдяки реформам у рамках цієї програми».

Валідатор — не термінатор

Переконати людей — це найважче. Наведу найприземленіший приклад. Комунальне підприємство «Київпастранс» планує відмовитися від послуг кондукторів, робота яких, за словами директора КП Сергія Майзеля, не відповідає європейським стандартам. Для цього планується вже цього року запровадити електронний квиток. Але хто з киян не знає, що так звані валідатори (електронні пристрої для відображення інформації) з’явилися на багатьох автобусних маршрутах ще минулого року, але не прижилися. Мені часто доводилося їздити в автобусах, в яких поруч з новими пристроями висіли старі компостери, а за усім цим господарством наглядав ще й кондуктор з пачкою квитків напоготові. По тому, як водій відмовлявся їхати, доки не завантажить свій транспорт пасажирами по останню сходинку в салон, можна було судити і про ступінь довіри до європейських стандартів, і про вплив дерегуляції на ефективність комунального транспорту як такого. Простіше кажучи, валідатори водієві з кондуктором були до ручки, вони дбали про виручку.
Отже, невдовзі валідатори встановлять в автобусах, тролейбусах і трамваях. Відтак видача квитків водіями та кондукторами зникне як анахронізм. Спадає на думку різне, але тільки не водії, які не збирають з пасажирів гроші за проїзд. Не кондуктори з пачками талонів і грошей. Не мій автобус, в якому кількість пасажирів ніколи не збігалася з кількістю посадкових місць.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Разом з тим

Рішення Ради директорів МВФ переоцінити важко. Адже вона поставила хрест на балачках про дефолт, а головне — відкрила перед Україною перспективи одержати вже цього року до 10 мільярдів доларів США фінансової допомоги у рамках програми ІFF і реструктуризувати зовнішні борги.