Громадськість та експертне середовище обмінялися думками щодо необхідних змін у законодавстві про місцеві вибори. Відбулося це під час круглого столу «Реформа законодавства про місцеві вибори», організованого Комітетом Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя. Захід відбувався за участі Громадянської мережі «ОПОРА», Комітету виборців України, МГО «Інтерньюз-Україна», Міжнародної фундації виборчих систем (ІFES), Інституту виборчого права, Реанімаційного пакета реформ, Українського незалежного центру політичних досліджень. Присутніми на ньому, крім народних депутатів, були також представники Кабінету Міністрів, адміністрації Президента, ЦВК, всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, українські та міжнародні експерти.

Під час засідання, зокрема, обговорювалися: територіальна організація місцевих виборів, порядок формування виборчих комісій, реєстрація виборців, передвиборна агітація, проведення голосування та порядок підрахунку голосів і встановлення результатів волевиявлення.
Як відомо, реформування законодавства про місцеві вибори є одним із нагальних пріоритетів Коаліційної угоди. Врешті, люди, які будуть у майбутньому обрані до місцевих органів влади, мають відповідати інтересам української державності. Та є ще один виклик, пов’язаний із реформуванням виборчого законодавства, це — децентралізація. «Цей виклик уже прийнято і потрібно думати над тим, у який спосіб ми будемо реформувати органи місцевого самоврядування, розуміючи, що це буде відбуватися паралельно з реорганізацією територіальних громад і переданням їм певних адміністративних повноважень», — зазначила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд.
Що, власне, пропонують експерти та представники громадськості? Голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська вважає проведення всіх виборів депутатів місцевих рад (окрім сільських та селищних) за пропорційною системою з відкритими партійними списками, що передбачено в Коаліційній угоді, недоцільним.
«Одночасне проведення декількох виборів за пропорційною системою з відкритими списками може суттєво ускладнити організацію голосування, підрахунок голосів та встановлення результатів виборів. Крім того, районні, районні у містах ради не вирішують питань політичного характеру, тому їх «партизація» не є необхідною. До того ж застосування такої системи (особливо на виборах до районних рад) може призвести до істотного збільшення їх кількісного складу. Між тим, скорочення рад є одним з пунктів Коаліційної угоди», — зауважила О. Айвазовська.
Ще один виклик пропорційної системи з відкритими списками — спосіб голосування. В європейських країнах, де вона застосовується, не потрібно друкувати величезні бюлетені, щоб забезпечити ними виборчі комісії. Відтак, експерти пропонують застосовувати бюлетені, в яких можна буде вписувати порядковий номер кандидата, який балотується. А ще вони пропонують максимально здешевити виборчу кампанію. І зробити це за рахунок обмеження, або прямої заборони зовнішньої реклами, агітації на телебаченні та радіо. Проморолики мають поступитися більш змістовній дискусії, вважають експерти. Зокрема, обов’язковими на місцевому телебаченні мають стати дебати між кандидатами на посаду міського голови.
Водночас у Комітеті виборців наголошують на збільшенні виборчої кампанії до 90 днів. «Досвід місцевих виборів 2010 року переконливо засвідчив: протягом 60 днів ефективно організувати підготовку та проведення виборів фактично неможливо. Скорочені строки підвищують ризики зловживань на етапі утворення комісій, реєстрації кандидатів, послаблюють рівень готовності членів комісій до роботи, ведуть до скорочення строків розгляду скарг та позовів, що ослаблює механізми захисту виборчих прав. Необхідність такого збільшення випливає ще й у зв’язку із зміною виборчої системи. Адже через ускладнення виборчих процедур потрібен час на проведення роз’яснювальної роботи», — зауважив голова КВУ Олексій Кошель.
Своє бачення представила й Асоціація міст України. За словами виконавчого директора АМУ Мирослава Пітцика, пропорційна система з відкритими списками є непростою, а її застосування може призвести до того, що не буде отримано бажаний результат. Він закликав депутатів не робити великої політики там, де її немає. «Якщо ми втягнемося в політичні дебати, знову з’являться ризики того, що рішення, як голосуватиме фракція з того чи іншого питання, ухвалюватиметься в Києві. Це абсолютний нонсенс, коли депутати працюють не на громаду, а на імідж чи корпоративні інтереси своєї політичної сили», — наголосив він.
Місцеве самоврядування можливе там, де структурована територіальна громада, переконаний М. Пітцик: «Якщо ми хочемо розбудувати повноцінне самоврядування, то маємо зв’язати виборця з депутатом місцевої ради. Найкраще для цього підходить мажоритарна система». Власне, як мають відбуватися перегони, за словами виконавчого директора АМУ, прописано у презентованому ними місяць тому проекті закону.
Натомість перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець вважає:  від того, що записано в Коаліційній угоді, не можна відходити: рівень сільських і селищних рад — мажоритарна система, вище — пропорційна система з відкритими списками. Він нагадав, що місцеві вибори відбудуться у жовтні цього року. Тому, за його словами, залишилося дуже мало часу, щоб цю виборчу систему змінити.
 

Цитата

Заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд: 


«Сьогодні місцеві органи влади — це фактично єдиний рівень управління, який нам не вдалося замінити. І це залишається великим викликом українській державності. Ми повинні зробити так, щоб ті люди, які будуть у майбутньому обрані до місцевих органів, відповідали інтересам української державності».