Рада суддів України як вищий орган суддівського самоврядування висловлює занепокоєння ситуацією, що склалася у сфері дотримання конституційних гарантій самостійності судів, незалежності та недоторканності суддів. У своєму рішенні № 1 від 5 лютого 2015 року рада констатує, що судова система, суди і судді перебувають під шквалом нищівної критики. Політична ангажованість, тотальна корупція, «законсервованість» системи, протидія змінам та очищенню, непрофесіоналізм та непорядність, ухвалення неправосудних рішень — ось перелік звинувачень, які звучать на адресу суддів майже щодня в медіапросторі. Набирає поширення публічне коментування ухвалених судами рішень у вкрай негативному світлі. Висловлювання такого змісту загалом підтримують емоційну напругу населення та дедалі частіше викликають агресію, спрямовану на суддів. Лунають заклики до фізичної розправи з суддями.
Рада суддів України, визнаючи та підтримуючи право представників громадськості, ЗМІ на критику судової системи, судової влади або поведінки окремих представників суддівської спільноти, абсолютно заперечує проти дій, спрямованих на вплив на суд з метою його спонукання до ухвалення певного рішення по конкретній справі, проти необгрунтованих та таких, що не відповідають дійсності, звинувачень на адресу суддів, відверту неповагу до суду, суб’єктивну критику, часом з ознаками правового нігілізму, які дозволяють собі представники влади.
Комітет Міністрів Ради Європи в Рекомендаціях CM/Rec (2010) 12 щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (17.11.2010 р.) наголосив, що судді не зобов’язані роз’яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті судових рішень. Коментуючи рішення суддів, виконавча та законодавча влада мають уникати критики, яка може підірвати незалежність судової влади або довіру суспільства до неї. Їм також треба уникати дій, які можуть поставити під сумнів їхнє бажання виконувати рішення суддів, за винятком випадків, коли вони мають намір подати апеляцію. Те саме стосується й прокурорів: вони ніколи не повинні ні ставити під сумнів судові рішення, ні перешкоджати їх виконанню, зберігаючи використання їхнього права на процедуру апеляції або на будь-яку іншу пояснювальну процедуру.
Проте вже тривалий час спостерігаємо протилежне. Окремі народні депутати, високопосадовці органів виконавчої влади та прокуратури публічно, з відвертою неповагою коментують і критикують судові рішення, заявляють про їх неправосудність, хоча ці рішення в установленому процесуальним законом порядку не скасовані.
Набули системного характеру і відкриття кримінальних проваджень щодо суддів за статтею 375 КК України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) за фактами постановлення судових рішень, які в установленому процесуальним законом порядку не скасовані. Відкриваючи кримінальні провадження щодо суддів за ст. 375 КК України у випадках, коли судові рішення в установленому законом порядку не переглядалися або переглядалися та не скасовані, органи прокуратури, ставлячи під сумнів такі судові рішення, які набули чинності, фактично привласнюють функції судів, що є порушенням Конституції України.
Зазначені вище факти призводять до дестабілізації діяльності судової влади, руйнують сподівання суспільства на ефективність діяльності судових органів. У підсумку такі явища становлять загрозу утвердженню в Україні принципу верховенства права, підривають основи правопорядку в державі, завдають непоправної шкоди авторитету України на міжнародній арені як держави, яка здатна дотримуватися положень законів.
Заслухавши та обговоривши інформацію голови Комітету забезпечення гарантій незалежності суддів М. Новікова щодо стану незалежності судів і суддів в Україні, відповідно до ст. 113, ст. 127 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з’їздом суддів України 16 вересня 2010 року, Рада суддів України вирішила:
— звернути увагу спільноти України на негативні та системні факти порушення в Україні останнім часом принципу незалежності суддів, який гарантує кожній особі право на розгляд її справи незалежним і безстороннім судом та права на справедливий суд. Погрози суддям насильством, їх звільненням, вимоги до них щодо ухвалення судових рішень на користь однієї сторони у справі порушують право другої сторони у цій же справі на справедливий суд;
— звернути увагу суддів на те, що судові рішення, поведінка та спосіб життя кожного судді відображаються на рівні довіри суспільства до судової системи України в цілому;
— вважати неприпустимими та такими, що порушують норми статті 12 Закону України «Про правила етичної поведінки», статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», дії та висловлювання окремих народних депутатів, державних службовців усіх рівнів, які принижують авторитет судової влади;
— закликати політиків, високопосадовців виважено та конструктивно підходити до будь-якої критики конкретних суддів та судових рішень;
— звернутися до Президента України, як гаранта Конституції України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з вимогою терміново вжити заходів з недопущення втручання у незалежність суддів та здійснення ними правосуддя з боку окремих народних депутатів, посадових осіб органів державної влади;
— звернутися до Верховної Ради України щодо доповнення законопроектів №1656 «Про забезпечення права на справедливий суд» та №1497 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо удосконалення засад організації та функціонування судової влади відповідно до європейських стандартів» положеннями про конкретні підстави та межі відповідальності за втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду;
— доручити Державній судовій адміністрації України провести аналіз стану виконання спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Державної судової адміністрації України від 06.09.2004 № 1003дск/149/04дск «Про затвердження Інструкції про порядок організації підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду» та ініціювати внесення відповідних змін до нього з метою посилення охорони приміщень судів, забезпечення громадського порядку в судах, безпеки відвідувачів судів, суддів та працівників;
— звернутися до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України з вимогою вжити заходів щодо своєчасного досудового розслідування у кримінальних провадженнях, відкритих за фактами порушення порядку у приміщеннях судів та біля будівель судів, погроз та насильства стосовно суддів та членів їх сімей, втручання у здійснення правосуддя; встановлення винних осіб у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
Валентина СІМОНЕНКО, голова Ради суддів України.
(Виклад рішення Ради суддів України №1 від 5 лютого 2015 року.)
Валентина Сімоненко.