Учора у Києві за участі Генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда та міністра закордонних справ України Павла Клімкіна було представлено План дій для України на 2015—2017 роки. Цей документ передбачає підтримку Радою Європи протягом трьох років перетворень у таких п’яти сферах: конституційна реформа, реформа судової системи, демократичне управління, економічні злочини та права людини. За усіма цими напрямами європейці готові ділитися досвідом, реалізовувати спільні проекти, проводити тренінги. Загальний бюджет Плану, що його готова профінансувати Організація, становить 45 мільйонів євро.
План дій від Ради Європи на наступні три роки — це своєрідне домашнє завдання з реформ, яке Україна зобов’язувалася виконати ще двадцять років тому, ставши 1995-го членом цієї Організації. Відтоді наша країна перебуває під процедурою моніторингу (певно, найдовше з усіх членів). Щорік доповідачі з «українського питання» говорять про фактичну відсутність в Україні незалежного судочинства, порушення прав людини, особливо у пенітенціарній системі, необхідність конституційних змін, забезпечення свободи слова та інші фундаментальні принципи демократії, які регулярно порушуються. Утім, віз і нині там. Різниця ж між цим Планом і усіма попередніми у тому, що, як сказав Турбйорн Ягланд, «вікно можливостей звужується щодня», і нині зміни — виклик не менш важливий, ніж модернізація армії.
Що пропонує Рада Європи новим Планом? Нічого нового — це перелік тих перетворень, які наша влада зобов’язувалася провести вже давно. Наприклад, у сфері, близькій нашій газеті, — функціонування Верховної Ради — нагадується, що Венеціанська комісія (один з органів РЄ) та Група держав проти корупції РЄ підготували процедурні вказівки щодо прав і обов’язків більшості та опозиції, як це визначено у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) №1601. Ці документи, а також практичні консультації фахівців РЄ пропонують зробити основою для перегляду внутрішнього регламенту парламенту. Такі аспекти підтримки, які спроможна забезпечити РЄ, знайдено в усіх п’яти пріоритетних сферах. До речі, найбільше коштів — 18,8 мільйона євро — планують спрямувати на покращення ситуації з правами людини. Зокрема, гроші підуть на реформу міліції, запобігання тортурам, торгівлі людьми, забезпечення свободи слова, масових зібрань, прав дітей та молоді тощо. Крім того, важливо розуміти, що План дій Ради Європи не суперечить, а доповнює Порядок денний Асоціації, що визначений Угодою про Асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Ну і насамкінець не можна не згадати про підтримку Страсбургом територіальної цілісності України. «Рада Європи стала першою міжнародною організацією, керівний орган якої рішуче засудив так званий референдум у Криму», — нагадав у своєму вступному слові Павло Клімкін (на знімку праворуч). За його словами, загалом, з моменту російської агресії, лише Комітет Міністрів РЄ ухвалив дев’ять таких рішень. Важливі декларації були прийняті Конгресом місцевих і регіональних влад РЄ. Дуже вагомий внесок у протидію агресії зробила ПАРЄ. Турбйорн Яглданд (на знімку ліворуч) нагадав, що на його прохання Венеціанська комісія надала свій висновок щодо референдуму у Криму. «Це вже був правовий підхід до справи. І такий документ значно сильніший за будь-які політичні заяви», — пояснив генеральний секретар, утім вкотре закликавши українську владу проводити реформи.
Фото Олександра СИНИЦІ (УНІАН).
