Інститут законодавства Верховної Ради України продовжує активну роботу щодо науково-практичного забезпечення законодавчої діяльності парламенту. Відповідна діяльність проводиться і шляхом підготовки кадрів для законотворення, і через організацію науково-практичних семінарів та круглих столів з актуальних питань суспільного розвитку.
* * *
Так, нещодавно розпочався цикл занять в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України. Інформація про початок навчання викликала жвавий інтерес серед працівників апарату Верховної Ради України та парламентаріїв: до Інституту законодавства надійшла рекордна кількість заяв — понад 300. Особливістю цього набору стало й те, що народні депутати, зокрема деякі голови парламентських комітетів, також виявили бажання навчатися у Школі законотворчості.
Відкриваючи навчальний курс, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко зазначив, що відтепер навчання у Школі відбуватимуться за двома навчальними програмами. Школа уже традиційно продовжує підготовку фахівців за програмою «Законотворча діяльність», що за 10 років існування довела свою ефективність у сфері підвищення рівня професійних знань учасників законотворчої діяльності. Крім того, починаючи з цього року увазі слухачів пропонується навчальний курс за новою магістерською програмою «Європейське парламентське право», ліцензованою МОН України.
Обидва навчальні курси розроблені на основі поєднання традиційних та інноваційних методологічних підходів. Поряд із лекціями, практичними заняттями та самостійною роботою слухачі можуть взяти участь у таких активних формах навчання, як круглі столи, семінари та обмін досвідом.
Передбачається, що залучення народних депутатів до навчання за програмою «Законотворча діяльність» дасть змогу істотно збільшити законотворчий потенціал парламенту восьмого скликання, адже серед них чимало таких, що вперше були обрані до Верховної Ради України та не мають відповідного досвіду.
У свою чергу, нова магістерська програма «Європейське парламентське право», актуальність та своєчасність запровадження якої підтверджується нещодавньою ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, буде корисною навіть для досвідчених фахівців у сфері законотворчості.
* * *
Серед науково-практичних заходів Інституту варто відзначити засідання круглого столу на тему «Законодавчі ініціативи з реформування місцевого самоврядування в Україні», організоване в Чернігові Інститутом законодавства Верховної Ради України спільно з Чернігівським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій. Основою для експертного обговорення серед науковців, представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій стали актуальні питання законодавчого забезпечення реформи місцевого самоврядування.
Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко ознайомив присутніх зі змістом законопроектів з питань децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування в Україні, включених до порядку денного другої сесії Верховної Ради України.
Директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Володимир Бойко підкреслив важливість і нагальність обговорення питань, пов’язаних з ухваленням законів про засади державної регіональної політики та про добровільне об’єднання територіальних громад.
Активну участь у дискусії безпосередньо взяли представники органів місцевого самоврядування. Зокрема, значний інтерес присутніх викликав виступ Замглайського селищного голови Олександра Красківського, який зазначив, що децентралізація — це стимулювання активності місцевого самоврядування. При цьому не менш важливим він назвав дотримання розумного балансу між повноваженнями, наданими місцевим органам влади, та ресурсами, що виділяються на їх здійснення, аби такі повноваження не стали виключно додатковим навантаженням для місцевих органів влади.
Михайло-Коцюбинський селищний голова Микола Завальний акцентував увагу на тому, що результатом децентралізації має стати крок назустріч громаді, спрямований на забезпечення її розвитку.
Жваву дискусію викликав виступ начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівський області Юрія Власенка, який наголосив на необхідності додержання законодавства органами місцевого самоврядування та зачепив питання форм контролю за його дотриманням.
* * *
Ключові питання реформування місцевого самоврядування були обговорені в Інституті законодавства Верховної Ради України і в рамках засідання круглого столу «Децентралізація в унітарних державах: міжнародні стандарти та європейський досвід». Присутні на заході експерти, науковці, юристи-практики та представники органів державної влади й громадських організацій обмінялися думками щодо правових та організаційних засад децентралізації публічної влади, проблем розмежування владних повноважень в унітарній державі, механізмів забезпечення балансу публічної влади, напрямків її оптимізації в Україні, а також зарубіжного досвіду та міжнародних стандартів у цій сфері.
Із вступним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко, який відзначив надзвичайну актуальність обраної для обговорення теми та наголосив, що децентралізація є одним із пріоритетів реформування системи державного управління в Україні.
Заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України член-кореспондент НАН України Євген Бершеда зупинився на проблемі визначення та розмежування компетенції органів центральної влади й органів місцевого самоврядування та підкреслив, що процес децентралізації має відбуватися в контексті здійснення місцевих економічних реформ, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Значну увагу під час обговорення було приділено практичним аспектам проведення децентралізації в Україні. Окрім аналізу зарубіжного досвіду та можливостей його застосування в Україні, жваве обговорення викликали виступи віце-президента Асоціації міст України Мирослава Пітцика і селищних голів Григорія Рудюка та Валентини Карпенко, які поділилися власним досвідом співпраці місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. Йшлося також про проблеми законодавчої регламентації повноважень органів місцевого самоврядування, механізми і форми співробітництва територіальних громад та їх об’єднань тощо.
Учасники дискусії зійшлися на тому, що децентралізація — це тривалий процес, який необхідно проводити системно, планово, з використанням досвіду та найкращих практик інших держав і напрацювань вітчизняних неурядових організацій. Наголошувалося й на необхідності комплексного запровадження законодавчих змін, а також значенні практичного досвіду реалізації реформ, налагодженні взаємодії між владою та громадянами, спільному обговоренні отриманих результатів.
Висловлені під час виступів і дискусії рекомендації та пропозиції будуть узагальнені й передані на розгляд парламенту та органів виконавчої влади, а тези доповідей передбачається опублікувати у науково-практичному збірнику.
