Приблизно рік тому, коли ворог почав свій наступ на Україну, вони одними з перших вийшли на її захист. Сотні добровольців зі зброєю в руках на війні протистоять терористам-сепаратистам. Та їхня боротьба триває і в мирній Україні. Тут противник — бюрократія. І досі бійців добровольчих батальйонів, що воювали чи загинули в часи, коли їхні об’єднання ще не увійшли до складу Збройних Сил України, МВС чи Нацгвардії, офіційно не визнають учасниками бойових дій.
Тільки тепер народні депутати взялися, нарешті, за вирішення цього питання. «До Верховної Ради було внесено законопроект 1688, який містить кілька дуже важливих положень. Ним, зокрема, передбачено надання статусу інваліда війни особам, які воюють у добровольчих батальйонах, байдуже, ввійшли вони до складу ЗСУ, МВС та Національної гвардії чи ні. Ще один пункт — надання спеціального статусу та підтримки родинам загиблих добровольців», — пояснила під час прес-конференції у столиці Леся Василенко, активіст ГО «Юридична Сотня». Цей законопроект було розроблено групою народних депутатів. Та майже ідентичний документ паралельно підготували і в Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників АТО.
Принципова позиція уряду: «Статус учасника бойових дій бійцям, що брали безпосередню участь в АТО у складі добровольчих батальйонів, надається тільки за умови, що їхні підрозділи в подальшому були підпорядковані ЗСУ, МВС, Нацгвардії... Отже, уряд запропонував тим батальйонам, які ще не ввійшли до складу цих силових структур, розглянути таку можливість і тим самим посприяти у соціальній захищеності своїх військових», — пояснив Юрій Матвійко, заступник директора Департаменту соціального та фінансового забезпечення Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО. Експерти сподіваються, що уже на початку квітня один із законопроектів таки буде прийнято. Та всіх питань він усе одно не вирішить. Адже навіть після його прийняття бійці ДУК «Правий сектор» та батальйону ОУН не зможуть розраховувати на отримання статусу учасника бойових дій. Утім, для виправлення і цієї несправедливості у Верховній Раді також розроблено кілька проектів законів.
— Основна проблема в тому, що держава, сказавши, що можуть бути добровольці та добровольчі батальйони, не передбачила для них індивідуальний порядок оформлення бійців, — каже Кирило Сергєєв, голова Товариства ветеранів АТО, доброволець батальйону «Айдар». — А поки що: 21 липня загинув мій товариш Микола. Досі його дружина не отримала жодної копійки. Родина з двома маленькими дітьми підтримується волонтерами. І таких ситуацій дуже багато.
На собі всю справедливість мирного часу відчув і боєць-доброволець Олександр Кікін. «На даний момент у мене статус — інвалід I групи. У МСЕК мені написали, що в мене інвалідність спричинена загальним захворюванням. Попросив назвати цю хворобу, яка забрала в мене одну ногу, покалічила іншу і залишила понад 30 осколків у тілі... Минуло 9 місяців від часу мого поранення, а досі не отримую навіть мінімальної пенсії. Я по неї звернувся, але мені сказали такий пакет документів зібрати і стільки органів оббігати, що я фізично не зміг цього зробити. З нашою безбар’єрністю в країні самостійно в ці органи людина потрапити не може».
Але й ті, хто згідно з чинним законодавством має право на отримання статусу учасника бойових дій, скористатися ним не завжди можуть. «У нас розроблено зміни до 413-ї постанови Кабміну, яка визначає порядок надання статусу учасника бойових дій особам, що брали участь у АТО. 90 відсотків запитань бійців по цьому порядку: «Поясніть, куди взагалі звертатися, в які органи, з яким пакетом документів?». Накрутили такого, що навіть чимало держслужбовців, котрі мають безпосередній стосунок до цього порядку, кілька місяців самі намагалися його зрозуміти», — зізнався К. Сергєєв.
Сьогодні представники громадянського суспільства об’єднують свої зусилля із владними установами, щоб розробити єдиний, доступний і зрозумілий порядок отримання статусу учасника бойових дій чи інваліда війни бійцями добровольчих батальйонів. «Треба максимально спростити процедуру подання документів. Бійці не повинні думати, скільки документів зібрати і у скількох чергах вистояти. Порядок повинен бути максимально автоматизований та спрощений», — каже Леся Василенко. Діяти потрібно вже і зараз. «Це все і так мало бути зроблено ще рік тому», — нагадав Кирило Сергєєв.