Удруге активісти доставили допомогу у військову частину 1604 міста Херсон. Цього разу військовим передали майже 100 матраців та 250 подушок, пошитих завдяки новоукраїнській громаді.

Об’єднана благородною метою піднялась на добру справу вся громада Новоукраїнщини. А безпосередніми збирачами продуктів харчування та речей стали ініціатори акції. Усе зібране в районі надходить спочатку в головний пункт збору — районний Палац культури «Ювілейний».

Самоорганізувалися також жителі окремих вулиць райцентру. Наприклад, мешканці вулиць Мокряка, Комарова, Бабенка Новоукраїнки, розуміючи армійські труднощі, зібрали чимало матраців і ковдр, інших необхідних речей та продуктів харчування, якими тимчасово майже вщент заповнили гараж Михайла Сербула.

Нині до участі в акції «Допоможи армії», ініційованої в Новоукраїнському районі, активно підключається дедалі більше сільських територій. Зокрема, долучилися і село Крупське із сусіднього Кіровоградського району.

Мешканці сіл збирають необхідне і передають активістам, які вже найближчим часом повезуть військовим черговий благодійний вантаж.

Залишається лише додати, що активісти ведуть обов’язкові контрольні записи, в яких фіксують все здане населенням — кожну отриману від людей гривню чи банку консервації.

До тих, хто займається збором допомоги, новоукраїнці виявляють особливу довіру. Ці люди користуються авторитетом у місцевого населення, порядні й переконливі у своїх щирих прагненнях. Серед них — представники малого та середнього бізнесу, загалом ті, хто першим відгукнувся на заклик допомагати українським військовим.

А самі активісти щиро захоплюються безкорисливістю людей, їх непереборним бажанням часто віддати останнє.

— Усе життя пам’ятатиму стареньку бабцю, яка винесла банку помідорів і, витираючи краєм хустки очі, сказала: «У мене більше нічого немає, — а потім додала, — та ні, почекайте...» й принесла з хати ще рушник та брусочок мила, — розповідає волонтер Володимир Поповкін.

Інша пенсіонерка, тримаючись рукою за хворе серце, дуже просила до себе в будинок, щоб допомогли винести матраци, а з погреба — консервацію. Старенький дідусь з Піщаного Броду запропонував взяти в нього для військових мішок борошна. Та коли волонтери зайшли до комори й побачили, що він там єдиний, то відмовилися його забирати. Проте дідусь вперто попередив: «Або ви його заберете самі, або я потягну борошно до пункту збору своєю хворою рукою...»

Ці маленькі історії — складові великого літопису держави, приклади людської доброти, милосердя, патріотизму і безкорисливості. Ось він, істинний український патріотизм, часто незрозумілий для інших народів.

Знаючи про особливу потребу в постільній білизні, активісти на зібрані кошти закуповують тик, шиють наматрацники та напірники. Дізнавшись про призначення тканини, керівництво одного з меблевих салонів Кіровограда теж вирішило долучитися до надання посильної допомоги, розповідає активіст Наталія Дубінченко. Не залишились байдужими й члени УТОГ.

«Люди спрацювали, як на конвеєрі, — захоплюється Наталія Дубінченко. — На кошти, здані населенням, підприємець Володимир Бугня закупив за оптовими цінами тканину (тик та батист), працівники місцевого комбінату хлібопродуктів за дві години пошили 250 наволочок та набили їх лузгою з гречки. Вони ж пошили і наматрацники, які в подальшому члени молодіжної футбольної команди на чолі з Дмитром Корінним із задоволенням набивали екологічно чистою гречаною соломою, а працівники ДЮЦу здійснили завершальний момент — зашивання матраців. Готові подушки передала в Новоукраїнку й кіровоградська організація Українського товариства глухонімих. Укотре вагомий внесок зробили і працівники СТОВ «Степ-Агро» — допомогли з транспортом, виділили чималу матеріальну та натуральну допомогу». Тож доставляли гуманітарний вантаж цього разу вже великою вантажівкою, яку надав підприємець Ігор Яриш.

У військовій частині благодійників зустрічають вже як гарних добрих друзів. Завдяки їхній допомозі нове поповнення, яке невдовзі ввіллється в армійський колектив, не спатиме на підлозі та без подушок, а матиме екологічно чисту постіль. Смакуватимуть солдатам і страви, приготовлені з картоплі, цибулі, буряка, борошна, цукру, різноманітних круп та свіжих домашніх яєць. А закуплені пральні та миючі засоби покращать солдатський побут.

Започаткувавши добру справу, активісти з центральної України не стрималися, щоб не передати благодійну допомогу ще й частині ракетних військ, які дислокуються поряд. Адже покликання в них одне.

Люди, які проявляють  патріотизм в безкорисливому піклуванні за свою армію, гідні того, щоб жити на своїй вільній землі, розраховуючи на захист вірних присязі військовослужбовців, героїзм, патріотизм та відданість яких є найкращою і найсильнішою зброєю проти окупантів.

Новоукраїнський район

Кіровоградської області. 

Бувальщина в тему

Старий мудрець розповів своєму онуку про важливу життєву істину:

— Всередині кожної людини йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, лицемірство, егоїзм, амбіції, брехню... Другий — добро: мир, любов, надію, істину, вірність, доброту, милосердя...

Малий, якого глибоко до душі пройняли слова діда, на якусь мить задумався, а потім запитав:

— А який вовк перемагає?

На обличчі старого промайнула ледь помітна посмішка:

 

— Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

 

Для армії — усім миром.

З нагородою від військових активіст Микола Сидоренко.

Фото Олени КОМІСАРЕНКО.