Складні й непрозорі процедури, війна на сході країни відштовхують потенційних зарубіжних інвесторів, гальмуючи економічний розвиток України. Хто сьогодні здатен інвестувати в Україну і в які галузі? Днями в Парижі побував міністр економіки України Айварас Абромавичус (на знімку). Мета поїздки — знайти нових інвесторів та пояснити французам, чого чекати від довгоочікуваних економічних реформ у нашій країні. Чи реально за нинішніх умов закликати до нас зарубіжних інвесторів? Це «Голос України» вирішив з’ясувати у пана міністра.
— Як ви плануєте залучати інвесторів в період, коли в Україні відбуваються військові дії?
— Звичайно, у воєнний час важче знайти інвесторів, ніж у мирний. Але, як свідчить практика, все реально. Коли місяць тому ми запропонували купити ліцензії третього покоління (йдеться про впровадження радіотехнологій третього покоління 3G. — Ред.), всі існуючі оператори, в тому числі міжнародні, дуже швидко відгукнулися. Отже, навіть у такі важкі часи є інвестори, які бажають і готові розвивати свій бізнес в Україні.
Нових інвесторів залучити звичайно важче. Торік ми планували продати контрольний пакет акцій деяких енергетичних компаній. І попри те, що процес було трохи призупинено, оскільки він проходив за старою процедурою, консорціум з інвесторів, очолюваний «Газ де Франс», досі зацікавлений в цій угоді і бачить перспективи в інвестуванні в недооцінений у нас сектор.
Також ми працюємо над широкомасштабною реформою з управління державними підприємствами, на базі рекомендацій організації OECD, яка, за всіма стандартами, є найпередовішим аудитором компаній. З її допомогою ми зможемо змінити хід приватизації і вже за прозорої процедури зробимо аудит і дізнаємося, який інтерес до інших державних активів мають зарубіжні інвестори.
Можливо, ті активи, які не є стратегічними, буде виставлено на продаж. Це стосується портів, деяких підприємств у сільськогосподарській галузі, виробників спирту, літаків тощо.
— До речі, які галузі найбільше цікавлять іноземних інвесторів?
— Протягом багатьох років ми спостерігали найбільший інтерес в сільськогосподарському секторі. На сьогодні в Україні є велика кількість французьких, шведських і американських компаній. Найбільші трейдери в світі вже давно працюють в Україні. Цей сектор у нас добре розвинений, і в нього продовжують інвестувати. Також цікаві для інвестування транспортна інфраструктура, високі технології, які останнім часом добре розвиваються в Україні. На високі технології ми покладаємо великі надії. Маємо три головні кластери — Харків, Київ і Львів. Звичайно, з істотною девальвацією гривні, зарплати програмістів дуже низькі в порівнянні з програмістами інших країн. Але це, до речі, також плюс для інвесторів.
Та головний бізнес прийде в країну, коли закінчиться війна і поліпшаться умови його ведення. Ясна річ, для Міністерства економіки пріоритетом є регуляція бізнес-середовища, щоб держава мала менший вплив на бізнес. Вона є неефективним власником і учасником вільного ринку, тому її вплив має скорочуватися. Бізнес сам визначить, що виробляти і куди це експортувати. Державна допомога має бути на більш високому професійному рівні і менше присутня. Для цього необхідні також і адміністративні реформи. У тому числі, зменшувати кількісний склад державного апарату, а решті співробітників підвищувати зарплати.
— Чи плануєте ви продовжувати співпрацювати з Росією?
— У цей період ми мінімально співпрацюємо з Росією. Через дії Росії, непередбачуваність її у торговельних відносинах із сусідами, що спостерігається протягом кількох років, наші торговельні відносини практично згорнуто. То їм раптом не подобається смак чи якість молдовських і грузинських продуктів, то литовських і українських... Більшість колись надійних торговельних партнерів Росії, виходячи з негативного досвіду, переорієнтувалися частково або цілком на інші ринки. Мети віддалятися від Росії немає, я б сказав, що це відбувається за об’єктивних обставин.
— На вашу думку, чи здатен новий уряд здійснити обіцяні реформи?
— Сучасна українська політика не надто відрізняється від політики інших країн. Як і в кожній сім’ї, є свої сварки. Звичайно, є деякі мінімальні незгоди між різними гілками влади, але в усіх нас одна мета — це реформи, напрямок на захід, інтеграція до Євросоюзу. І щодо цього — єдність. Наш Кабінет Міністрів майже повністю переформований. Із 18 міністрів лише два не говорять англійською. Багато людей прийшли з бізнесу, тому динаміка і атмосфера дуже позитивні, й ми готові ефективно та швидко працювати для країни.
Париж.
