Кабінет міністрів ухвалив рішення про випуск «військових облігацій». 

Нацкомісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) підняла тарифи на газ для населення. 

«Газпром» збирається продавати Україні газ з розрахунку 485 доларів США за тисячу кубометрів. 

Головне — боєздатність!

Кабінет Міністр іні-ціює випуск облігацій «Єдина Україна», кошти від розміщення яких підуть на підтримку української армії. До таких кроків вдаються зазвичай тоді, коли на територію країни приходить війна. І можна не сумніватися, що на такі боргові папери буде неабиякий попит як з боку підприємств, так і з боку громадян. На це вказує, приміром, успішна акція «Підтримай українську армію».

За словами міністра фінансів Олександра Шлапака, обсяг «воєнних» боргових паперів для юридичних осіб становитиме один мільярд гривень, для фізичних — 100 мільйонів. Зрозуміло, облігації для юридичних осіб випустять значно швидше, ніж для фізичних, які мають бути в документарній формі. Міністр фінансів підкреслив: за рахунок скорочення бюджетних програм, його відомство вже збільшило видатки на українських військових майже на 6,9 мільярда гривень.

Випуск таких облігацій, однак, важить не менше — ніщо так не спустошує уже й без того напівспустошену казну, як боєздатність армії. Отже, розміщення облігацій Нацбанк здійснюватиме через первинних дилерів на спеціальних аукціонах. Цільове призначення суворо контролюватимуть. Облігації для юросіб на один мільярд гривень (дані Мінфіну) розмістять на два роки з номіналом одна тисяча гривень за штуку і доходністю у сім відсотків річних. Облігації для фізичних осіб на 100 мільйонів гривень випускатимуть на пред’явника в документарній формі з терміном обігу і з таким само номіналом, як і для осіб юридичних.

Недієва агітація

Зайве агітувати за облігації на «оборонку», коли на твоїх кордонах неспокійно. Нині взагалі агітувати за щось не потрібно, агітація як така стрімко втрачає функції впливу. Констатація фактів справляє значно глибше враження, ніж агітація.

Приміром, у четвер роздрібні ціни на нафтопродукти зросли одразу в середньому на 17—20 копійок за літр під впливом девальвованої гривні. Попередній прем’єр агітував, теперішній констатує: «Курс долара упродовж останніх трьох тижнів перебуває фактично в одних і тих само параметрах: плюс-мінус 11. Це абсолютно природно, коли на ринках — невизначеність, а на кордонах — російські танки».

Йому в унісон констатує Нацбанк: він нарешті вдосконалив заходи, спрямовані на встановлення рівноваги на грошово-кредитному ринку, скасувавши резонансну постанову свого правління від 06.02.2014 року. Навзамін ухвалено нову, яка пом’якшує умови придбання валюти на міжбанківському ринку, деякі контрольні функції, спрощує процедуру обміну валют на готівковому ринку тощо. З огляду на те, що офіційний курс гривні в четвер становив 1124,16 за 100 доларів США, то краще пізно, ніж ніколи. На разі можемо констатувати, що від початку року гривня девальвувала вже на 30 відсотків. І це посилює боргову залежність країни від тієї ж Росії.

Держава собі не ворог

Міністерство доходів і зборів констатувало, що обсяг зловживань у податковій сфері торік перевищив 200 мільярдів гривень! Як тут не згадати з’їзд оцінювачів України, який зібрали звітного тижня для того, щоб відвести загрозу скасування практики оцінювання рухомого і нерухомого майна для цілей оподаткування. У кулуарах з’їзду котрась із нотаріусів-делегатів мене запитала: «А ви знаєте, що єднає «Кримобленерго», Криворізький ГЗК та санаторій «Ай-Петрі»? І, побачивши моє здивування, розповіла: «Для приватизації їхнє майно недооцінювалося, уявіть, однією особою. Звісно, керівною. А що спільного між готелями «Прем’єр-Палас», «Ореанда» і, скажімо, «Укртатнафтою»? Їх недооцінювала інша керівна особа. Як наслідок — незаконне оцінювання і приватизація за заниженими цінами оберталася для бюджету мільярдними втратами податкових платежів. Тепер, як на мене, ці особи об’єдналися у своєму прагненні поставити хрест на справедливому оцінюванні майна для визначення бази оподаткування приватних власників. Але, сподіваюся, Міністерство юстиції не дасть цього зробити, бо я переконана, що держава собі не ворог...».

Чергова атака

Я згадав її слова ще раз, щойно Нацкомісія з регулювання електроенергетики оприлюднила нові тарифи на газ для населення на 50 відсотків. М’якіший перехід до економічно вмотивованих цін на газ держава не може забезпечити за фіскального дефіциту в майже 300 мільярдів гривень.

Утім, причини, які змушують уряд піти на такий крок, як на мене, дають підґрунтя для гідного спротиву російському газовому монополісту. По-перше, скасування знижки на російський газ до 100 доларів США за тисячу кубометрів обумовлюється денонсацією Росією харківських угод щодо подовження терміну перебування Чорноморського флоту на базі у Криму до 2042 року. Але односторонньої денонсації визнавати не можна вже тому, що її не передбачають підписані угоди. Це підтверджує і міністр юстиції Павло Петренко.

По-друге, ще однією причиною скасування знижки в другому кварталі, за словами глави «Газпрому» Олексія Міллера, була поточна заборгованість за поставки в березні, яку Україна в змозі погасити. А відтак нерозумно оплачувати газ за фантасмагоричною ціною у 485 доларів США за тисячу кубометрів. Власне, ніхто й не збирається. За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана, Україна буде розраховуватися за ціною 385,5 долара США, з урахуванням харківської знижки.

 

Експертна оцінка

Директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО: 

 

«Чергове підвищення ціни — це продовження війни, але вже не силами солдатів, а економічними методами».

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.