Луганські повітряні ворота не витримують жорсткої конкуренції з донецькими. Днями компанія «UTaіr-Україна» оголосила про значне скорочення кількості своїх рейсів з луганського аеропорту: до двох вильотів-прильотів на тиждень. Коментуючи цей факт, генеральний директор ОКП «Міжнародний аеропорт «Луганськ» Василь Татаринов зазначив, що конкуренція в цій сфері ведеться нечесними методами.
— Після вливання бюджетних мільйонів у рамках підготовки до Євро-2012 у Донецьку все було зроблено за найвищим класом: смуга, перон, вантажопасажирський термінал, — розповідає Василь Татаринов. — Луганський аеропорт теж був у списку підприємств, задіяних у проведенні чемпіонату. А саме — матчів у Донецьку. Перевірка комісії УЄФА в 2009 році засвідчила, що ми повністю готові зустрічати уболівальників. У нас на той момент було гарне злітне поле. Член комісії Пітер Хемпсон — до речі, він був директор аеропорту в Манчестері — був приємно вражений і висловив свої думки так: «Маленький, затишний аеровокзал! Напевно, найзатишніший український аеровокзал з тих, які я відвідав».
Проте аеропорт зі списку викреслили й грошей на реконструкцію не дали. Довелося проводити роботи за рахунок обласного бюджету. Розраховуючи на обіцяну фінансову підтримку уряду, тут зрізали потрісканий верхній пласт покриття поля, хоча він ще міг витримувати посадку й зліт навіть транспортного «Руслана». Почали готувати смугу до закладки міцної сітки зі скловолокна й декількох пластів асфальтобетону. Але обіцяних грошей уряд не дав.
— Тепер через поле ми не можемо приймати важкі Boeіng, Aіrbus, — скаржиться гендиректор. — Буквально днями «UTaіr-Україна» відмовився від вильотів щосереди, а недільні рейси — під питанням. Усе через політичну обстановку в країні. Залишилися чартери, які формуються великими туристичними агентствами, переважно з Туреччини. У них є представництва у великих українських містах, у тому числі й у Луганську.
А ще Луганськ хоче відновити співпрацю з авіакомпанією «Мотор Січ», щоб літаки до Києва літали щодня. Але це — лише в перспективі.
Луганськ.
