Цього разу на запитання редакції зголосився відповісти міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир ДЕМЧИШИН (на знімку).
— Законопроект щодо стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» передбачає надання більших прав монополісту стосовно стягнення заборгованості за природний газ із підприємств-боржників. Держава вчергове підігрує монополісту, який роками веде її до банкрутства. Це суперечить, прямо кажучи, принципам Енергетичного Співтовариства і задекларованим реформам на газовому ринку. Виникає резонна зацікавленість напрямами реформ на газовому ринку. І, зокрема, тим, як вони позначаться на газовому балансі країни в найближчій і середньостроковій перспективі. Що ви скажете з цього приводу?
— Справді, проект закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» розроблено з метою усунення наявних перешкод щодо стягнення дебіторської заборгованості споживачів природного газу, впровадження ефективних механізмів впливу на підприємства-боржників та запобігання утворенню поточної заборгованості.
Ситуація з розрахунками споживачів природного газу з його постачальниками на сьогодні залишається критичною: станом на 10 лютого 2015 року загальна заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» споживачів із постачальниками природного газу становила 34,1 млрд. гривень. Із цієї суми слід виокремити заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств і промислових споживачів, для яких НАК «Нафтогаз України» визначено гарантованим постачальником природного газу.
Загальна заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств станом на 16 лютого 2015 року (з урахуванням боргу перед ДК «Газ України») становила 22,72 млрд. гривень, у тому числі: за промисловий газ (ТЕЦ) — 3,6 млрд. гривень (у тому числі вже за 2015 рік — 1,02 млрд. гривень); за тепловий газ (ТКЕ) — 19,1 млрд. гривень (у тому числі в 2015 році — 4,1 млрд. гривень).
Однак примусове стягнення непогашеної заборгованості споживачів природного газу перед НАК «Нафтогаз України» у встановленому порядку значно ускладнюється, а іноді унеможливлюється низкою факторів:
— дією мораторію на примусове стягнення заборгованості підприємств ПЕК, впровадженого Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.05 р. №2711-ІV;
— порушенням стосовно споживачів-боржників справ про банкрутство;
— недоліками законодавства у сфері виконавчого провадження.
Отже, з метою стабілізації фінансового стану НАК «Нафтогаз України» проектом пропонується внести зміни до:
1) Закону України «Про теплопостачання» (щодо вдосконалення механізму розрахунків у секторі централізованого теплопостачання та встановлення принципу обмеження газопостачання підприємствам ТКЕ до рівня технологічної безпеки в разі порушення ними умов укладених договорів та чинного законодавства в частині розрахунків та перевищення виділених лімітів природного газу);
2) Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (щодо зупинення з 1 липня 2015 року дії мораторію на виконавче провадження та примусове стягнення відносно заборгованості підприємств ПЕК);
3) Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо впровадження заходів, спрямованих на підвищення рівня платіжної дисципліни, запобігання збитків гарантованого постачальника природного газу, а також встановлення можливості відчуження прав вимоги щодо заборгованості споживачів за поставлений природний газ на користь третіх осіб шляхом проведення аукціону);
4) Закону України «Про виконавче провадження» (щодо вдосконалення процедури стягнення заборгованості);
5) Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо вимог НАК «Нафтогаз України» та її дочірнього газопостачального підприємства в процедурі банкрутства споживачів природного газу та участі компанії в процедурі узгодження арбітражного керуючого на підприємствах-боржниках). Треба усвідомлювати, що енергетику з кризи можуть вивести лише реформи.
— Відомо, що серед низки варіантів, як саме і на скільки піднімати ціни на газ для населення, ваше відомство пропонує у 2,5 разу. Скажіть, будь ласка, який курс долара закладався в розрахунки, й обґрунтуйте його економічну доцільність.
— Слід зазначити, що ціни на природний газ для всіх категорій споживачів України, тарифи на його транспортування, розподіл, зберігання та постачання підлягають державному регулюванню. Повноваження щодо регулювання діяльності суб’єктів ринку природного газу, а також забезпечення проведення тарифної та цінової політики на ринку природного газу покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Ціна природного газу для теплогенеруючих підприємств для виробництва теплової енергії населенню залишалася незмінною з 1 серпня 2010 року і становила 1 309,20 гривні за 1000 куб. м (з урахуванням ПДВ, цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу), що значно нижче ціни закупівлі імпортованого природного газу.
У такий спосіб виникала значна різниця в цінах закупівлі та реалізації природного газу, яка мала бути покрита за рахунок державного бюджету України і ставала непосильним тягарем для нього.
Із 2014 року діє вдосконалений механізм соціального захисту населення при оплаті житлово-комунальних послуг, що передбачає надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг відповідно до законів України, житлових субсидій, виходячи із соціальних норм житла та соціальних нормативів користування послугами та компенсацій додаткових витрат на оплату житлово-комунальних послуг у зв’язку з підвищенням цін і тарифів.
На сьогодні Мінсоцполітики веде роботу зі спрощення системи отримання субсидій населенням із 1 квітня 2015 року.
Багато питань виникає нині щодо продовження опалювального сезону. Справді, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.99 р. №2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» (зі змінами) опалювальним періодом визначено період із 1 жовтня по 30 квітня включно.
Водночас постановою НКРЕКП від 03.03.15 р. №583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ для населення» в разі використання природного газу для індивідуального опалення або комплексного споживання (це індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води) у період з 1 жовтня по 30 квітня включно (опалювальний період) на обсяг до 200 куб. м природного газу на місяць встановлено пільгову ціну, що майже вдвічі нижча за встановлену на міжопалювальний період.
Отже, законодавчо продовження опалювального сезону здійснено для того, щоб частина населення, яка використовує природний газ для індивідуального опалення, могла довший період споживати природний газ за пільговою ціною.
Також варто зауважити, що включення централізованого опалення здійснюється власниками теплових господарств за узгодженням із теплопостачальними організаціями за умови, якщо протягом трьох діб середньодобова температура зовнішнього повітря не перевищує 8оС, а відключення — коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8оС.
— На реформи в енергетиці потрібні великі гроші. Свого часу Польща, щоб зберегти зайнятість у вугільній галузі, відмовлялася від дешевого російського вугілля, а Україна, судячи з повідомлень шахтарів, купує російське вугілля за цінами, що вищі за ринкові. Те саме стосується і газу. Де логіка?
— Слід зауважити, що в Україні на ТЕС використовують різні марки вугілля. На сьогодні є дефіцит вугілля антрацитової групи, яке саме й видобувається на тих шахтах, що розташовані на тимчасово окупованій території. Якщо брати всю територію України, то тільки на Донбасі, тільки в окремих районах, є поклади вугілля марок А і П. Саме такого вугілля і не вистачає для роботи українських ТЕС. Водночас видобуте вугілля газової групи важко реалізувати — його достатньо на складах. Антрацитове вугілля через бойові дії на сході країни ми змушені купувати за межами України. Справді, українське вугілля дешевше, проте його не можна вивезти через пошкоджену інфраструктуру Донбасу. Загалом за період протягом вересня—грудня 2014 року імпортовано 2292,9 тис. тонн вугілля. За січень, лютий та 16 днів березня імпортовано 624,1 тис. тонн, з яких із ПАР — 399,6 тис. тонн.
— Якщо вам запропонувати скласти рейтинг із трьох найпродуктивніших рішень з енергоефективності, реалізованих за рік, що саме, в якому порядку і чому ви виділили б?
— Міненерговугілля здійснює реалізацію державної політики у сферах ефективного використання енергетичних ресурсів у паливно-енергетичному комплексі України. У 2014 році Міністерство продовжувало реалізацію заходів Галузевих програм підвищення енергоефективності на 2010—2014 роки.
Аналіз стану реалізації програми підвищення енергоефективності вугледобувних підприємств на 2010—2014 роки по шахтах Міненерговугілля за 2014 рік показав, що загальний обсяг споживання всіх видів паливно-енергетичних ресурсів становив 561,1 тис. тонн у. п. і зменшився порівняно з 2013 роком на 41,6 тис. тонн у. п. (2013 рік — 602,7 тис. тонн у. п.).
Обсяг економії ПЕР за 2014 рік — 15 103,4 тонни у. п., що у грошовому вимірі становить 51,382 млн. гривень.
У нафтогазовій галузі за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів згідно із завданнями Галузевої програми підвищення енергоефективності на 2010—2014 роки та програм енергозбереження дочірніх компаній та акціонерних підприємств НАК «Нафтогаз України» в 2014 році досягнуто економії паливно-енергетичних ресурсів у обсязі 200,134 тис. тонн у. п., у тому числі 151,718 млн. м3 природного газу, 23,548 млн. кВт. год електроенергії та 86,8361 тис. Гкал теплової енергії.
Економії природного газу здебільшого досягнуто за рахунок впровадження технологій ремонту дефектних ділянок без випускання газу з газопроводу; модернізації газоперекачувальних агрегатів, максимального відбору газу з ділянок газопроводів перед ремонтними роботами; будівництва систем утилізації тепла (ПАТ «Укртрансгаз»); використання утилізованого тепла вихлопних газів газотурбінної установки для теплопостачання замість роботи котельні; впровадження сучасних електронних систем запалювання на газомотокомпресорах 10 ГМК, будівництва дотискувальної компресорної станції для збирання низьконапірного нафтового газу, реконструкції факельних господарств на об’єктах збирання нафти і газу, будівництва закритої системи підготовки нафти (ПАТ «Укрнафта»); утилізації газу дегазації конденсату та нафти (ПАТ «Укргазвидобування»).
Економії електроенергії досягнуто за рахунок модернізації анодного заземлення установок катодного захисту газопроводів (ПАТ «Укртрансгаз»); впровадження енергоефективних джерел світла для зовнішнього освітлення НПС і резервуарних парків та для внутрішнього освітлення виробничих і офісних приміщень; впровадження установок компенсації реактивної потужності з автоматичним регулюванням коефіцієнту потужності, провадження пристроїв частотного регулювання та м’якого пуску асинхронних двигунів, (ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртранснафта»); впровадження високоефективних гвинтових насосів із видобутку в’язкої нафти, будівництва установки попереднього скидання підтоварної води, модернізації та заміни установок катодного захисту, оптимізації систем освітлення виробничих приміщень (ПАТ «Укрнафта»); використання турбодетандерної установки УТДУ-2500 для утилізації енергії дроселювання стисненого газу на ГРС-7 м. Дніпропетровська.
Економії теплової енергії досягнуто переважно за рахунок використання когенераційної електростанції (КЕС) потужністю 6 МВт, яка використовує скидне тепло димових газів від технологічних печей газофракційних установок на технологічні потреби та для виробництва на паровій турбіні електричної енергії для задоволення власних потреб (Шебелинське відділення з переробки газового конденсату та нафти) (ПАТ «Укргазвидобування»).
— Війна на південному сході країни висуває на перший план гострі питання енергетичної безпеки. Що ви можете сказати з приводу рівня безпеки на об’єктах газотранспортної системи, об’єктах атомної та гідроенергетики? Яку частку встановленої потужності втратила галузь унаслідок руйнації енергетичних мереж?
— Питання енергетичної безпеки є одним із першочергових з урахуванням бойових дій на сході країни та необхідності зменшення енергетичної залежності від Російської Федерації. Тому здійснюється низка системних заходів щодо диверсифікації шляхів постачання енергоресурсів, нарощування власного видобутку, а також посилення охорони енергетичних об’єктів. Ще в листопаді 2014 року урядом прийнято рішення про посилену охорону газопроводів, водоводів та об’єктів енергетики.
Об’єктам атомної енергетики приділяється особлива увага щодо їх безпеки. Якщо говорити про АЕС України, то варто наголосити, що ДП НАЕК «Енергоатом» на чотирьох АЕС України, на яких експлуатується 15 енергоблоків загальною потужністю 13,835 ГВт, забезпечує майже 50 відсотків потреби України в електроенергії.
Міністерство керується Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» і положеннями Конвенції про ядерну безпеку. Експлуатуюча організація ДП НАЕК «Енергоатом» постійно веде роботу щодо підтримання та підвищення рівня безпеки діючих АЕС України, дотримання вимог норм, правил та стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, втілення передової міжнародної практики та досвіду експлуатації.
Роботи ведуться відповідно до програми «Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій», у рамках якої заплановано 1266 заходів, з яких 530 виконано. На 2015 рік заплановано виконання 65 заходів.
Це забезпечить підвищення рівня безпеки енергоблоків АЕС відповідно до міжнародних стандартів та створить необхідні умови для прийняття рішень щодо можливості продовження строків експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.
Крім того, у програ-мі враховано результати та рекомендації місій МАГАТЕ з оцінки проектної безпеки, проведених на всіх АЕС в рамках імплементації «Меморандуму між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі» за напрямом «ядерна безпека» в 2007—2010 роках.
Також після аварії на АЕС «Фукусіма-Даїчі» КзППБ була доповнена заходами, спрямованими на запобігання «важких» аварій, зокрема, комплексом заходів із забезпечення відведення тепла від ядерного палива під час важких аварій та забезпечення аварійного електроживлення в умовах тривалого повного обезточення АЕС (як найбільш консервативного сценарію) за допомогою мобільних дизель-генераторів, мобільних насосних станцій.
За участю міжнародних експертів на всіх атомних станціях України проведено поглиблену позачергову оцінку стану безпеки енергоблоків АЕС України, включаючи перевірку їх сейсмостійкості (так звані «стрес-тести»), які ще раз підтвердили надійність роботи атомних станцій.
Завдяки заходам із підвищення безпеки, що впроваджені на АЕС, стан безпеки українських АЕС є досить високим, рівень безпеки українських АЕС позитивно оцінюється міжнародними експертами протягом останніх років, зокрема на нарадах у МАГАТЕ щодо дотримання положень Конвенції про ядерну безпеку та перевірках АЕС місіями закордонних експертів у рамках міжнародного співробітництва.
Високий рівень проектної безпеки енерго-блоків із продовженим строком експлуатації підтверджується також відповідним рівнем експлуатаційної безпеки цих енергоблоків. За роки існування українським атомникам вдалося домогтися зменшення кількості порушень у роботі енергоблоків більш як у вісім разів (із 82 в 1996 році до 10 в 2014-му).
Реалізація заходів з підвищення безпеки є необхідною умовою продовження експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Термін експлуатації енергоблока продовжується регулюючим органом тільки в тому разі, якщо рівень його безпеки відповідає діючим нормам і правилам із безпеки. У 2013 році було виконано всі необхідні заходи з підвищення безпеки на енергоблоці №1 Южно-Української АЕС, що надало можливість продовжити строк його експлуатації на 10 років.
Наразі ведеться активна робота щодо підготовки до продовження строку експлуатації енергоблоків №1, №2 ВП ЗАЕС, №2 ВП ЮУАЕС, термін експлуатації яких завершується у 2015—2016 роках.
— Які заходи пропонує ваше відомство для усунення перехресного субсидіювання на енергетичному ринку, без чого неможливо, як кажуть експерти, позбутися кризи неплатежів, досягти транспарентних цін і тарифів?
— У Коаліційній угоді депутатських фракцій передбачено поступову поетапну ліквідацію перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін і тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально вразливим верствам населення (протягом 2015—2017 років), а також законодавче запровадження мораторію на встановлення нових пільгових цін і тарифів для окремих галузей промисловості, споживачів електричної енергії та газу.
— Охарактеризуйте нинішній стан вітчизня-ної теплової енергетики, перспективи її розвитку на найближчі 3—5 років. Фініш минулого року показав, що теплова енергетика в союзі з гідроенергетикою неспроможні запобігати дисбалансам між виробництвом і споживання електроенергії без аварійних відключень потужностей.
— Починаючи із серпня 2014 року Міненерговугілля вживає необхідні технічні заходи, спрямовані на збалансування роботи ОЕС України в умовах дефіциту палива та гідроресурсів, виникнення загрози порушення балансу між виробництвом і споживанням електричної потужності та її дефіциту в ОЕС України.
У зв’язку з дефіцитом генеруючої потужності в ОЕС України через вимушений простій до 30 блоків ТЕС унаслідок відсутності палива та виведення в аварійні ремонти, по регіонах України з 1 по 23 грудня 2014 року щоденно з 9.00 до 23.00 застосовувались протиаварійні заходи зі зниження навантаження від 900 до 3000 МВт. Крім того, в цей період для підтримання планового графіка перетоку потужності в перерізі ОЕС України — Крим, щоденно, в Кримській ЕС вводилися графіки аварійних відключень. Із 24 грудня 2014 року після підвищення температури навколишнього середовища зазначені протиаварійні заходи не застосовувалися.
Станом на 17.03.2015 р. в аварійних ремонтах та з ознакою відсутності палива перебували 29 енергоблоків та 4 корпуси теплових електростанцій енергогенеруючих компаній загальною встановленою потужністю 8 649 МВт, у тому числі 4 енергоблоки, 2 корпуси загальною встановленою потужністю 1290 МВт в аварійних ремонтах через технологічні порушення та 25 енергоблоків, 2 корпуси загальною встановленою потужністю 7 359 МВт через відсутність палива.
Унаслідок бойових дій на сході України пошкоджено транспортну інфраструктуру, що не дає змоги перевозити вугілля на теплові електростанції в необхідних обсягах, значно скорочено видобуток вугілля на шахтах.
Організовано роботу щодо диверсифікації постачання вугілля з метою забезпечення ТЕС енергетичним вугіллям.
— Останні кадрові зміни в керівництві НЕК «Укренерго», прямо кажучи, головного диспетчера енергосистеми, викликали неабияке здивування через опосередковану причетність новопризначенців до російського капіталу. Прокоментуйте, будь ласка, ці призначення.
— Справді, 26.12. 2014 р. відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.12.2014 р. №289-к/к. Касіча Юрія Петровича призначено виконуючим обов’язки директора державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».
Відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р. №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки» призначення керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки здійснюється виключно за результатами конкурсного відбору.
Переможцем конкурсу визначається учасник, пропозиції якого визнано найкращими. Оголошення про початок конкурсного відбору та його результати оприлюднюються на офіційному сайті міністерства та у ЗМІ.
Рішення конкурсної комісії є підставою для укладення контракту з переможцем конкурсного відбору відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють трудове законодавство.
— На ринку нафти і нафтопродуктів вже давно хазяйнує група «Приват». З цієї причини держава не має реального впливу на роздрібний паливний ринок. У січні уряд схвалив новий порядок із продажу нафти, газового конденсату та скрапленого газу, а ваше Міністерство затвердило новий склад аукціонного комітету, куди потрапили представники НАК, вашого відомства, члени уряду. Ви вважаєте цього достатньо, щоб монополіст не продовжував ціновий диктат на АЗС країни?
— У січні уряд вніс зміни до Порядку організації та проведення біржових аукціонів із продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу. Метою внесення змін є встановлення справедливої ринкової вартості енергоресурсів.
— І останнє. Яке ваше ставлення до люстрації в органах управління енергетичними об’єктами?
— Позитивне. Якщо люстрація здійснюється неупереджено, відповідно до чинного законодавства України.
Фото Андрія КРАВЧЕНКА (УНІАН).
