«Влада Республіки Молдова наполягає на заміні російських миротворчих сил у Зоні безпеки на Дністрі на цивільну місію з міжнародним мандатом. Однак Москва проти цієї пропозиції, надає політичну, військову й фінансову допомогу тираспольському сепаратистському режиму», — заявив президент Молдови Ніколае Тімофті в інтерв’ю агентству «Укрінформ». Виведення російських військ з території Придністров’я також підтримують Україна, ЄС і НАТО.
Останнім часом у відносинах між Молдовою і невизнаною ПМР намітилося незначне потепління. Досягнуто домовленості про поновлення переговірного процесу в форматі 5+2, у якому, крім Молдови та Придністров’я, беруть участь Україна, ОБСЄ, Росія, ЄС і США. Учора стало відомо, що наступного тижня в Кишиневі відбудеться зустріч глав парламенту Молдови Андріана Канду й Верховного Совєта ПМР Михайла Бурли. Можливо, з’явився привід для стриманого оптимізму й Кишиневу з Тирасполем нарешті вдасться почати повноцінний діалог? На прохання «Голосу України» ситуацію роз’яснює аналітик Інституту світової політики Лео Літра:
— Поки що тривають консультації у форматі Молдова й так звана ПМР. Нещодавно відбулися перемовини на рівні прем’єр-міністра Кирила Габурічі й лідера невизнаної Придністровської республіки Євгенія Шевчука. Однак говорити про серйозні досягнення передчасно. З ухвалених рішень — продовження договору про залізничне сполучення на два роки. Зазвичай його продовжують на рік. Цього разу Кишинів зробив жест доброї волі, очікуючи поступок і з боку Придністров’я. Приміром, Тирасполь анонсував, що з 1 квітня всі власники автомобілів з іноземною реєстрацією мають одержати «зелену карту» для перебування на території ПМР. Ця вимога стосувалася і громадян Молдови. Тепер Тирасполь оголосив про відстрочку із введенням «зелених карт».
Але, за великим рахунком, поки що можна говорити тільки про дрібні досягнення. Нині триває перевірка позицій. У Молдові відбулися парламентські вибори, сформовано новий уряд, змінився головний переговорник. Віце-прем’єром з реінтеграції став Віктор Осипов. Він уже займався цими питаннями, добре розуміє ситуацію.
Тирасполь також переглядає свої позиції. Економічна ситуація в ПМР дедалі гірша. Поменшали дотації із Москви. А дефіцит бюджету невизнаної республіки становить десь 65—70 відсотків. Без спонсора (Росії) вона існувати просто не може.
— Яку альтернативу російським «миротворцям» пропонує Кишинів?
— У Молдові присутність російських військових на території Придністров’я завжди розцінювали як вимушений захід... Кожна міжнародна миротворча місія має чіткий мандат: цілі, терміни, повноваження, стратегію виходу з регіону... Нічого подібного у випадку з російськими «миротворцями» не прописано. Крім того, ця місія не неупереджена. Вона — гарантія самого факту існування ПМР. Також у міжнародних місіях не беруть участь сторони конфлікту. В нашому випадку — це країни, що підписали договір про припинення вогню: Росія і Молдова. Згодом Росія змогла підмінити поняття і просунути ідею, що насправді сторонами конфлікту є Тирасполь і Кишинів.
Як варіант Кишинів пропонує замінити російських мілітаризованих «миротворців» на цивільну місію, особливість якої: відсутність важкої військової техніки. А мета — зближення сторін конфлікту й перехід до мирного життя. Кілька років тому був випадок, коли російський військовий смертельно поранив громадянина Молдови. Його так і не притягли до відповідальності. Цей випадок показує, що російська місія до того ж і не підзвітна, а в разі інциденту не нестиме відповідальності.
Підготувала Наталія ФІЛІПЧУК.
