Заробляти гроші без жодних грантів та кредитів? Навіть для державного підприємства зі зведеною майже до нуля державною підтримкою це можливо — потрібно лише опинитися в потрібний час у потрібному місці, і до того ж не проґавити свій шанс. Для лісомисливського господарства Голопристанського району Херсонщини таким шансом став перехід чотирьох котелень міста обласного підпорядкування Гола Пристань з надто дорогого імпортного газу на значно дешевше тверде паливо — пелети з хмизу та тирси. Лісоводи були готові їх постачати, оскільки сировини мали досхочу. Та на заваді стала «дрібничка»: у господарства не було ані технологічної лінії для переробки легкозаймистого сміття на паливні гранули, ані коштів на її придбання. Було тільки вільне приміщення, де за часів Союзу із соснової глиці виготовляли борошно — його додавали у комбікорм для свійських тварин, та через масове винищення худоби попит на такий товар зник.

Не прогавити шанс

Директор підприємства Володимир Попович через відсутність вільних коштів не журився: шукав партнерів по всій Україні, а не протирав штани, сидячи на місці. Жодних пропозицій не відкидав. Першою співпрацю підприємству запропонувала фірма з Дніпропетровщини, надавши прес для виготовлення паливних брикетів. Але то були не пелети. І до того ж старе обладнання доводилося часто лагодити. Далі нагодилися херсонські приватники, котрі виготовляли дерев’яну тару. Вони витратили понад 160 тисяч гривень, на які придбали та встановили у лісгоспі новий прес-гранулятор, охолоджувач, вібростенд та електронні ваги — весь комплекс устаткування для випуску доступного палива. Навіть тирсу для переробки зобов’язалися завозити свою — аби лишень пелети можна було купувати із надбавкою не більше п’ятнадцяти відсотків від їх собівартості. Та завантажити лінію повністю партнерам не вдалося, тому в діло пішли і власні відходи переробки горілих дерев на дрова. І покупець на продукцію знайшовся дуже швидко.
Нині лінія працює тільки в одну зміну. Але вже забезпечує роботою й зарплатою трьох працівників Голопристанського держлісгоспу. Для старту непогано, а далі буде краще.
— Наше виробництво паливних гранул запустили у грудні минулого року, спрацювавши на випередження. А твердопаливні котли для комунальних котелень у Голій Пристані почали експлуатувати тільки наприкінці лютого 2015-го. Однак для потреб цих котелень місто вже придбало 2,7 тонни пелетів. І це тільки початок: загальна потреба в них — 1,2 тисячі тонн на рік. Уже сьогодні зрозуміло, що для повного забезпечення потреб котелень у дешевому паливі треба або переводити цех на роботу у дві зміни, або ставити потужнішу лінію чеського виробництва. Хоча навіть за вживане обладнання правили понад чотириста тисяч гривень, причому до обвалу курсу національної валюти. З огляду на те, що вже діюча лінія приносить підприємству майже п’ять тисяч гривень чистого прибутку на місяць, додаткові витрати — питання далекого майбутнього, — каже директор Голопристанського лісомисливського господарства Володимир Попович. — Адже кошти на банківському рахунку не затримуються: йдуть на придбання запчастин для пожежної техніки, висаджування молодого лісу, на яке держава цьогоріч коштів майже не виділяє.

Нічого зайвого

У межах Голопристанського району області площа лісових згарищ становить майже 280 гектарів. Почорнілі стовбури загиблих дерев з горільників раніше потроху переробляли на дрова, а залишки спалювали на місці. Та щойно запрацювала лінія з виробництва пелетів, у діло пішло все — нікому не потрібні раніше гілки й тирса стали цінною сировиною. Навіть кору тепер кидають у топку, щоб просушити її для подальшої переробки.
Кілька додаткових мільйонів гривень для лісоводів Херсонщини зайвими, звісно, не будуть. Але керівники держлісгоспів застерігають державних мужів від намірів розглядати ліси степової Таврії винятково як джерело альтернативного палива. Масиви кримської сосни, якою понад півсторіччя засаджували піщані дюни Олешківської пустелі та прилеглі до неї райони, слугують насамперед захистом від спустошливих суховіїв і тільки потім — джерелом сировини. Арифметика проста: скажімо, минулого року тутешні лісомисливські господарства заробили власними зусиллями 23 мільйони гривень, а використали загалом 54 мільйони. У багатьох районах (Генічеському, Скадовському, Новотроїцькому) ліс досі треба ще саджати, та аж ніяк не рубати — хіба що для догляду, проріджуючи надто загущені посадки. Та непотрібний колись хмиз, перетворений на пелети, це можливість оплатити молоді гаї, які в недалекому майбутньому стануть «зеленими легенями» Таврії. Адже тут лісів досі значно менше, ніж у центральних та західних регіонах України, і нові зелені оази в степу нинішньому й прийдешнім поколінням херсонців аж ніяк не завадять.

Херсонська область.

Факт

Щороку від рубок догляду та зачищення горільників на Херсонщині накопичується від 15 до 17 тисяч кубічних метрів хмизу. З нього можна отримати від 3 до 5 тисяч тонн пелетів. За ціною 1,2—1,5 тисячі гривень тонна це щонайменше 4—5 мільйонів гривень. Але для переробки хмизу треба встановити ще кілька виробничих ліній.

Факт

Минулого року від держлісгоспів Херсонщини до бюджетів різних рівнів надійшло 759,1 тисячі гривень податків саме за рахунок продажу дров та іншої «неліквідної» деревини. Протягом двох місяців нинішнього року ця само стаття доходів поповнила казну ще на 314,9 тисячі гривень. Це на 165,8 тисячі гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більша частина відрахувань надійшла від лісгоспів саме Цюрупинського та Голопристанського районів області.

Дані Головного управління ДФС Херсонщини.

Директор Голопристанського державного лісомисливського господарства Володимир Попович перевіряє якість пелетів.

Нова лінія з виробництва дешевого палива запрацювала у Голопристанському держлісгоспі.

Головний лісничий Херсонщини Володимир Михайленко: «Навіть дерева зі згарищ тепер не пропадуть».

Фото автора.