«Голос України» продовжує публікацію інтерв'ю з членами Кабінету Міністрів. Вже відповіли на запитання міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі (№ 55 за 27 березня), міністр економіки України Айварас Абромавичус (№ 57 за 31 березня), міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин (№ 59 за 2 квітня). Сьогодні свою позицію представляє міністр оборони Степан Полторак. 
1. — Як Ви оцінюєте обороноздатність нашої країни на даному етапі майже рік потому, як Росія анексувала Крим і почалися бойові дії на сході? Чи здатна сьогодні українська армія захистити територіальну цілісність держави? Яка роль добровольчих батальйонів у зоні проведення АТО?
— Нині Україна опинилася у найбільш складному становищі з часів проголошення її незалежності. Анексія Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, підтримка нею сепаратистського руху на значній частині Донецької і Луганської областей призвели до порушення територіальної цілісності України та її державного суверенітету. Конфлікт, що виник унаслідок цього, коштував життя тисячам наших громадян, а також призвів до величезних руйнувань інфраструктури на тимчасово окупованих територіях.
Проголошений у 2010 році позаблоковий курс нашої держави не дав змоги повною мірою захистити національні інтереси у сфері безпеки. Протидія російській агресії на сході України стала для Збройних Сил України неабиякою перевіркою на мужність, витривалість, вірність військовій присязі та відданість державі. Завдяки спільним зусиллям Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Верховної Ради України, уряду за підтримки широкого кола громадськості та волонтерських організацій ми змогли відновити бойові спроможності Збройних Сил та стримати натиск ворога.
Сьогодні ми спостерігаємо консолідацію зусиль усіх гілок влади, громадських організацій в інтересах забезпечення національної безпеки у сфері оборони та підвищення готовності до гарантованої відсічі зовнішній збройній агресії. Ми ведемо напружену, багатопланову боротьбу — збройну, інформаційну, економічну та за іншими напрямами.
У надзвичайно стислий термін нам вдалося:
розгорнути на сході держави потужне оборонне угруповання військ та стримати розповсюдження терористичної загрози по всій території України;
уточнити стратегічний задум застосування Збройних Сил, інших військових формувань і правоохоронних органів з урахуванням реальної воєнно-політичної ситуації та прогнозу її змін;
здійснити проведення кількох черг часткової мобілізації для підсилення бойового складу Збройних Сил;
організувати промислове виробництво засобів індивідуального захисту військовослужбовців та ремонт і відновлення справності озброєння та військової техніки.
На законодавчому рівні врегульовано вирішення питань, які ускладнювали проведення мобілізаційних заходів. Розширено межі участі Збройних Сил у антитерористичній операції, покращено їх матеріально-технічне забезпечення, а також соціальну, фінансову і правову захищеність військовослужбовців та членів їхніх сімей;
У грудні 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відмови України від здійснення політики позаблоковості», яким визначено курс України на інтеграцію в європейський економічний і правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі, а також поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.
Тому зараз ми переосмислюємо загальні підходи до забезпечення національної безпеки і оборони України. Головним напрямом реалізації органами виконавчої влади державної політики у цій сфері визначено забезпечення готовності сектору безпеки і оборони до відсічі збройній агресії проти України.
Збройні Сили України неухильно дотримуються вимог Мінського меморандуму та водночас активно і рішучо нарощують свій бойовий потенціал.
Продовжується робота з переходу на нові стандарти бойової готовності, підготовки військ (сил) і органів управління на всіх рівнях з урахуванням досвіду АТО та вимог сумісності з арміями країн НАТО.
Мобілізовані військовослужбовці після початкового навчання направляються до підрозділів на полігони, де проходять бойове злагодження у ланках відділення — взвод — рота — батальйон, здають заліки для визначення рівня їх підготовки та беруть участь у тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Лише після цього вони можуть бути направлені у бойові підрозділи.
З метою всебічного забезпечення Збройних Сил в зоні АТО запроваджено елементи сучасної системи логістики для накопичення та використання запасів, у тому числі:
створено передові відділи зберігання матеріальних засобів та мобільні відділи забезпечення паливно-мастильними матеріалами, продовольством, речовим майном, польові склади озброєння та боєприпасів;
розгорнуто ремонтно-відновлювальні підрозділи бригад (полків, батальйонів);
введено до складу секторів АТО ремонтно-евакуаційні групи та збірні пункти пошкодженого озброєння і військової техніки.
Нині українська армія здатна захистити територіальну цілісність України та дати гідну відсіч агресору.
На запитання про добровольчі батальйони, можу відповісти: громадяни України, які добровільно стали до лав армії у складний для країни час, викликають щиру повагу, вони справжні патріоти Вітчизни. Я б не став штучно розрізняти роль підрозділів, які укомплектовані виключно добровольцями, та інших наших структур. Усі військовослужбовці Збройних Сил України разом роблять все від них залежне, щоб виконати свій військовий обов’язок в умовах єдиного військового командування. Тож зараз запрошую всіх бійців добровольчих батальйонів увійти до складу Збройних Сил України або інших військових формувань із військовим або правоохоронним статусом. Той, хто не бажає цього робити, — опиняється поза законом.
2. — Іловайськ, донецький аеропорт, Дебальцево... Які висновки зроблено на рівні військового керівництва щодо тих, як називав Генштаб, спеціальних військових операцій? З кожним разом серед бійців та офіцерів на передовій зростає незадоволення керуванням зверху. Кажуть, що ми воюємо на рівні тактики 1941 року. Прокоментуйте це.
— Події під Іловайськом, донецьким аеропортом, Дебальцевим не пов’язані спільним задумом, бо вони мали місце в різний час, тоді були різні завдання та різні наслідки бойових дій. Але у будь-якому випадку після кожного серйозного бойового зіткнення ми проводимо детальний аналіз дій наших військ, проводимо розбір діяльності командирів та штабів всіх рівнів. Результати такого аналізу використовуються у подальшій діяльності органів управління всіх рівнів, підготовці наших офіцерів в Академії Сухопутних військ, Національному університеті оборони України, навчальних центрах.
Відповідно до світової практики ми далеко не все виносимо на публічне обговорення. Саме через це виникають різні чутки та припущення, але ми маємо розуміти, що перебуваємо у гострій фазі інформаційної війни.
Звичайно, ми не були достатньо готові до війни з таким потужнім ворогом. Збройні сили Російської Федерації значно краще оснащені та озброєні. Але сила духу воїнів, які б’ються за рідну землю, набагато сильніша.
3. — Чи проводиться зараз реформа в армії? З яких напрямів? Її стратегічне завдання? В результаті, яку армію прагнемо отримати: контрактну чи змішану?
— Будь-яка реформа починається з визначення її цілей та шляхів їх досягнення. Тому перший крок — це завершення Комплексного огляду Сектору безпеки і оборони України, за результатами якого розроблені проекти Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня та інших документів оборонного планування, якими визначено обрис майбутніх Збройних Сил України. Але починаючи з 2014 року ми вже проводимо першочергові заходи реформування армії.
Так, за ініціативи Міноборони на законодавчому рівні збільшено загальну чисельність Збройних Сил. Створюється нова система управління Збройними Силами, оновлюються система забезпечення військ та система підготовки військовослужбовців Збройних Сил на всіх рівнях.
У всіх військових вишах відбувся достроковий випуск офіцерів та курсантів, які вже поповнили лави армії.
Прийнято рішення про змішану форму комплектування армії військовослужбовцями (за призовом та за контрактом). При цьому строкова служба передбачена лише поза зоною АТО. Таке рішення забезпечило формування у майбутньому кадрового резерву армії, і без цього нам не обійтися.
Проведено заходи часткової мобілізації, яка дає змогу суттєво зменшити некомплект та повністю замістити втрати, забезпечити ротацію особового складу та посилити прикриття об’єктів інфраструктури.
Тепер ми маємо можливість в найкоротші терміни доукомплектувати та забезпечити не лише наявні військові частини, а й провести формування нових (у тому числі два управління оперативних командувань, одинадцять бригад, чотири полки та інші військові частини).
Унормовано основні питання соціальних та правових гарантій військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом та під час мобілізації в особливий період.
Для того щоб приймати системні рішення та ефективно керувати процесом використання бюджетних коштів, ми розробили нову концепцію забезпечення Збройних Сил. Цими питаннями займається Департамент матеріального забезпечення, який очолює відомий волонтер Неллі Стельмах.
Скорочено чисельність апарату Міноборони на 125 посад. Чисельність апарату Генерального штабу також скорочено на 74 посади. Усі працівники підрозділів, що підлягають реорганізації, переатестовуються на відповідність займаній посаді, а керівники структурних підрозділів у обов’язковому порядку перед призначенням проходять перевірку на поліграфі (на сьогодні 70% посад керівного складу Міноборони і Генерального штабу укомплектовано з дотриманням цих вимог).
Від Генерального штабу до Міністерства оборони передані функції кадрового, фінансового та правового забезпечення.
До оновленої структури Збройних Сил входять: Генеральний штаб, об’єднане оперативне командування, чотири оперативні командування, види Збройних Сил (Сухопутні війська, Повітряні Сили, ВМС), Сили спеціальних операцій та Високомобільні десантні війська.
Уточнено військово-адміністративний та оперативно-стратегічний поділ території України.
Триває ґрунтовна реформа процесу державних закупівель. Силами волонтерського корпусу підготовлено та представлено проекти реформ «Електронні закупівлі», пілотний проект «Автоматизація обліку та логістики у сфері речового забезпечення», відпрацьовано концепції реформ норм та стандартів речового забезпечення та закупівель, продовольчого забезпечення та харчування, а також забезпечення житлом військовослужбовців.
Отже, започатковано масштабні зміни, покликані модернізувати та зміцнити Міністерство оборони України, створити Збройні Сили, які готові дати відсіч будь-якому противнику.
4. — Чи в змозі нині Міністерство оборони (і на який відсоток від потреб) забезпечити ЗСУ всім необхідним: якісною сучасною формою, засобами захисту, харчуванням, зброєю?
— На сьогодні військовослужбовці Збройних Сил України в основному забезпечені всім необхідним: новою формою одягу, засобами захисту, харчуванням та зброєю відповідно до існуючих норм. Але сучасність вимагає постійного удосконалення та оновлення всієї номенклатури матеріальних засобів за видами забезпечення. Це стосується, насамперед, таких елементів екіпіровки, як тактичні окуляри, тепловізори, сучасні бронежилети та кулезахисні шоломи, інші засоби, які раніше не передбачалися у використанні. До організації забезпечення широко залучаються волонтери, якими розроблені проекти низки реформ, зокрема:
щодо закупівель, норм та стандартів речового забезпечення, продовольчого забезпечення та харчування;
забезпечення житлом та управління військовим нерухомим майном;
реорганізації системи корпоративного управління державними підприємствами, що перебувають в управлінні Міноборони.
З метою забезпечення прозорості та попередження корупції спрощено процедуру та запроваджено електронну систему державних закупівель.
5. — Серед головних пріоритетів профільного відомства Ви назвали створення мобільних високопідготовлених Збройних Сил України. Яка їх оптимальна чисельність? За якими стандартами вони мають бути організовані? Та якими видами озброєння оснащені?
— Нині загальна чисельність військовослужбовців разом з цивільним персоналом становить близько 232 тисяч осіб. У процесі демобілізації вона дещо зменшиться, але за рахунок продовження мобілізації та призову на строкову службу ми обов’язково вийдемо на загальну чисельність 250 тисяч осіб.
Ми докладаємо всіх можливих зусиль для запровадження організації військ та налагодження їх підготовки за стандартами НАТО, як це визначено політичним курсом держави.
6. — Чи покриє затверджене урядом Державне оборонне замовлення потреби армії у зброї? На поставки якої техніки та озброєння від вітчизняних підприємств ОПК можуть сподіватися ЗСУ? А які доведеться купувати у партнерів? І чи вистачить на все передбачених у бюджеті на цей рік грошей?
— Почну з того, що державне оборонне замовлення формується державними замовниками, у тому числі Міноборони, та затверджується Кабінетом Міністрів України у межах видатків, передбачених на відповідні цілі держбюджетом. Тому питання щодо відповідності держзамовлення, яке затверджене урядом, потребам армії — не зовсім коректне.
Головне питання полягає у тому, чи забезпечують видатки державного бюджету потреби оборони, зокрема у частині закупівлі озброєння та військової техніки?
З урахуванням складної фінансово-економічної ситуації в державі та можливостей оборонно-промислового комплексу бюджет 2015 року не в повній мірі забезпечує нагальні потреби Збройних Сил України в озброєнні та військовій техніці. Але наші основні потреби він задовольняє зі значним перевищенням показників 2014 року. Так, фінансування закупівлі нового та модернізованого озброєння та військової техніки у 2015 році збільшено майже втричі.
У межах цього фінансового ресурсу держзамовлення на постачання озброєння та військової техніки планується розмістити як на підприємствах вітчизняного оборонно-промислового комплексу, так і за кордоном. Останнє є вимушеним кроком і передбачає закупівлю зразків, виробництво яких в Україні відсутнє або тимчасово втрачено (на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей залишилась значна кількість підприємств вітчизняного ОПК).
З підприємств вітчизняного ОПК очікується постачання: модернізованих літаків різних типів; нових та модернізованих радіолокаційних станцій різного призначення; модернізованих вертольотів; бойових броньованих машин, до яких відносяться танки, бойові машини піхоти та бронетранспортери; наземних радіотехнічних засобів розвідки; армійських автомобілів сімейства КрАЗ; переносних протитанкових комплексів та керованих протитанкових ракет до них; сучасної стрілецької зброї; навігаційної апаратури тощо.
У наших іноземних партнерів у 2015 році планується закупити близько 700 тис. боєприпасів різних калібрів; спеціалізовані броньовані автомобілі; безпілотні авіаційні комплекси та засоби радіоелектронної боротьби.
Більш детальна інформація щодо номенклатури, кількості, вартості та строків постачання озброєння і військової техніки має обмежений доступ.
Постає питання, чи вистачить на це коштів? Уже зараз, під час укладання відповідних контрактів, простежується тенденція до збільшення вартісних показників закупівлі відносно планових (через збільшення вартості енергоносіїв, необхідність імпортозаміщення комплектувальних виробів російського походження, коливання курсу національної валюти). Зрозуміло, що це викликано економічним становищем, в якому зараз перебуває країна. Ми відпрацьовуємо заходи щодо мінімізації таких ризиків. Зокрема, Міноборони пропонує постачальникам переносити терміни постачання частини продукції (20-25% від загальної кількості) на 2016 рік з проведенням остаточних розрахунків саме у 2016 році.
Але, безумовно, більшість запланованих зразків озброєння і військової техніки буде поставлена до Збройних Сил у 2015 році.
7. — За яким принципом відбуваються анонсовані кадрові зміни у структурі Генштабу та Міноборони? Зокрема, люстрація керівного складу?
— Кадрові зміни в Міноборони нині тривають. Поступово оптимізується організаційно-штатна структура апарату Міністерства оборони та Генерального штабу, усувається дублювання функцій між цими органами.
Мною особисто вивчаються всі напрями діяльності Міноборони та Збройних Сил, і на проблемних ділянках поступово змінюється керівництво.
Це, зокрема, підрозділи, на які покладено завдання матеріально-технічного та медичного забезпечення, військово-технічне співробітництво і забезпечення сучасними зразками озброєння та військової техніки. Також найближчим часом заплановані зміни і на такому важливому напрямку, як капітальне будівництво.
У Міністерстві оборони України організовано взаємодію з відповідними структурами щодо здійснення обов’язкової процедури перевірки з використанням комп’ютерно-технічного засобу (поліграфу) осіб, які претендують на зайняття керівних посад в апараті Міністерства оборони та у Збройних Силах, і з 2015 року розпочато відповідну роботу щодо проведення цієї перевірки.
Разом із тим я надав доручення про створення в Міністерстві оборони відповідного підрозділу для запровадження процедури опитування кандидатів для призначення на посади у Міністерстві оборони та Збройних Силах.
Створено кадровий резерв чисельністю 1432 кращих офіцерів-учасників АТО для заміщення посад керівного складу в структурах Міністерства оборони та Збройних Сил. Зокрема, 11 командирів бригад — учасників АТО вже отримали вказані підвищення.
Слід зауважити, що зараз більш як 80% діючих командирів бригад брали участь в антитерористичній операції. Це свідчить про те, що бригадами, а це натепер основні бойові одиниці Збройних Сил, керують люди, загартовані бойовими діями, які здатні швидко та рішуче приймати рішення в надскладних умовах.
Також майже 2,5 тис. військовослужбовців-учасників АТО було призначено на вищі посади.
Створено Раду волонтерів, члени якої беруть участь у формуванні і підготовці кадрового резерву, а також безпосередньо у складі штатних підрозділів залучаються до виконання заходів матеріально-технічного, продовольчого та інших видів забезпечення військ.
Вивчаючи досвід проведення АТО, ми дійшли висновку, що найефективнішими у виконанні бойових завдань є військовослужбовці, які добровільно вступили до лав Збройних Сил. Тому ми створили територіальні центри вербування та комплектування. Фахівці таких центрів займатимуться активним пошуком громадян України, які добровільно виявляють бажання проходити військову службу у Збройних Силах.
До проведення першого експериментального етапу діяльності центрів залучатимуться найавторитетніші військовослужбовці Збройних Сил, які мають досвід служби в АТО. Вони інформуватимуть місцеві громади про службу у Збройних Силах, шукатимуть патріотично налаштовану молодь, готову на добровільних засадах захищати Батьківщину.
У Міністерстві оборони та Збройних Силах відповідно до Закону України «Про очищення влади» розпочато перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 зазначеного закону. Зараз з займаних посад звільнено ряд осіб, стосовно яких застосовуються заборони, передбачені законом.
8. — На яких засадах і ким проводитимуться тендери? Яка участь волонтерів у цьому процесі?
— Організація державних закупівель продукції загального призначення для потреб Збройних Сил України відбувається відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197-VІІ (зі змінами).
Цей закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Тендерні процедури у Міністерстві оборони України проводяться відповідно до статті 39 цього закону, якою встановлені відповідні умови.
До тендерного комітету Міністерства оборони України входять 11 осіб, у тому числі три представники так званого волонтерського десанту. Сьогодні, завдяки прийнятим змінам до чинного законодавства, процес державних закупівель відбувається значно швидше, ніж це було на початку минулого року. Прозорість проведення тендерних процедур забезпечується залученням представників волонтерського руху.
Сьогодні Міністерством оборони реалізуються вісім програм — від логістики до зброї, в тому числі щодо запровадження електронних закупівель. Нині Міністерство оборони проводить електронні торги по 16 позиціях на суму понад 220 мільйонів гривень. Крім того, волонтерами підготовлено більше 30 законодавчих ініціатив.
Оцінку роботі «волонтерського десанту» в Міністерстві оборони України нещодавно дав Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Олексійович Порошенко. Під час зустрічі він особисто подякував волонтерам та відзначив значне покращення стану справ із забезпеченням армії. Президент підкреслив, що волонтери гарантують надійність постачання в усіх сферах — від одягу та харчування до комплексної діагностики діяльності державних підприємств Міністерства оборони.
Усі проекти реформ, напрацьовані в Міністерстві оборони спільно з волонтерами, буде винесено на публічне обговорення.
9. — Чи може повернення до строкової служби допомогти розв’язати проблему наповнення війська професійним, вмотивованим особовим складом?
— Ще раз хочу наголосити, що строковики не залучатимуться до участі в проведенні АТО, таким є рішення Президента України.
Вважаю, що пройти через строкову військову службу та отримати базову військову підготовку повинен кожен молодий чоловік, оскільки під час служби вони загартовуються фізично та морально. У майбутньому це дасть нам змогу формувати якісно підготовлену армію та мати необхідні резерви.
10. — Як ви оцінюєте діяльність військового відомства під вашим керівництвом? Що вдалося зробити за цей час, а що — ні, і чому?
— Давати оцінку діяльності мають вищі посадові особи держави та народ України. Звичайно, за 100 днів роботи уряду вдалося здійснити не все, чого хотілося б — занадто мало часу і ресурсних можливостей для реалізації ґрунтовних перетворень. Але ми чітко знаємо, що необхідно зробити, та як це зробити. І ми зробимо все, що в наших силах, щоб забезпечити високу готовність Збройних Сил для захисту територіальної цілісності України.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.