Сімнадцять великовагових фур, завантажених борошном, цукром, крупами, картоплею, цибулею та іншим добром, відправили тернопільські аграрії навчальним центрам Збройних Сил України та Нацгвардії, розташованим у західному регіоні. Списки продуктів, у яких є потреба, склали самі військові. Допомога на часі, адже збільшився особовий склад бійців, розпочався призов строковиків.
— Нашій Львівській частині доправимо 60 тонн борошна — це те, чого найбільше нині потребуємо, — каже заступник командира військової частини підполковник Володимир Котов. — Буде з чого спекти і хліб, і паски. Звернулися до тернопільських аграріїв — і вони відгукнулися.
Голова ради об`єднання сільгосппідприємств Тернопільщини, генеральний директор корпорації «Агропродсервіс» Іван Чайківський зазначив, що у формуванні агропоїзда взяли участь понад півсотні агрофірм та переробних підприємств.
— Давали, хто скільки міг: і по 100 кілограмів, і по 20 тонн, —розповідає Іван Адамович. — Це вже друга така колона. Першу ми відправили напередодні Різдва. Тепер формуємо великодні кошики бійцям на передову: паску, ковбаску, крашанки... Їх відправимо більше тисячі. Окрім того, за традицією напередодні Великодня корпорація «Агропродсервіс» допомагає ветеранам, бідним, багатодітним сім`ям: їм готуємо не менше півтори тисячі продуктових наборів. Нині для аграріїв головне — закласти надійні основи під майбутній врожай, адже це також безпека держави, тільки продовольча.
Один з основних спонсорів продовольчої автоколони — агропідприємство «Аркадія» з Гусятинського району. З початку проведення антитерористичної операції армія отримала від «Аркадії» допомоги на півмільйона гривень. Запитую керівника підприємства Миколу Пилипіва (на знімку), як веснують?
— Весна затяжна, але радує, що після малосніжної зими є достатньо вологи. Озимі у доброму стані. Посіяли ярі, вже сходять ячмінь та овес, аби тільки заморозків не було. На 150 гектарів більше, ніж торік, відвели площу під цукрові буряки. Їх також уже посіяли. Багато господарств відмовляються від цієї культури, бо вона нині дуже затратна. При врожайності 500 центнерів з гектара рентабельність нульова, але ми навчилися вирощувати солодкі корені. Торік отримали по 750 центнерів, сподіваємося, що й цьогорічний врожай буде не менший. Звичайно, було б добре, аби відрегулювали ціни на цукор, а то вже пшениця невдовзі наздожене у ціні цукор, хоч витрати на їх вирощування не порівняти.
«Добривами, засобами захисту запаслися з осені, тільки б погода не підвела. Багато будуємо, тримаємо свиней, тому без кредитів не обійтися. Їх також встигли взяти восени під відносно нормальні відсотки. До 23 гектарів саду, який у нас був, минулої осені заклали ще стільки ж. Добудовуємо фруктосховище. Готові встановити також лінію для виробництва соків, якщо буде попит. На дотації не чекаємо. Якби навіть пропонували, не брав би: коли державі важко, їй треба допомагати, а не навпаки. Навіть коли сад закладали, дотацій не брали. Зберемо добрий урожай — буде чим поділитися з військовими і в майбутньому», — підсумував Микола Іванович.
У щасливу дорогу автопоїзд благословив митрополит Тернопільський і Зборівський УГКЦ Василій Семенюк. Священики покропили екіпажі свяченою водою. Водіям і військовим вручили гілочки освяченої верби.
Тернопільська область.

 


Фото автора.