Маріїнський палац — церемоніальна резиденція Президента України, розташована у самому серці столиці за кілька кроків від Верховної Ради. У минулому — яскравий зразок барокового мистецтва, нині — приклад того, як байдужість можновладців та неналежне фінансування можуть довести архітектурну перлину до напівживих руїн. Уже вісім років Маріїнський закрито на реставрацію. Архітектори сподіваються, що це межа. І попри війну та скрутне економічне становище країни, влада таки візьметься за відновлення пам’ятки.
Ще на початку двотисячних було ухвалено рішення про проведення реставрації палацу. Плани, розповідає член авторського колективу проекту «Реставрація Маріїнського палацу», головний архітектор НДІ «Укрпроектреставрація» Лариса Цеук, були масштабні: заміна інженерних мереж та комунікацій, облаштування підвалу та створення підземного блока з трансформаторною підстанцією та теплопунктом, укріплення фундаменту... За техніко-економічним обґрунтуванням, затвердженим Кабміном, строки виконання робіт мали становити 48 місяців. Початок припав на 2007-й. Та уже за рік роботи фактично зупинилися. «Через брак грошей та фінансову кризу», — пояснює Лариса Цеук. Відтоді фінансування реставрації стало хаотичним та випадковим. Гроші зазвичай надходили під Новий Рік, їх потрібно було швидко «освоювати» і часто роботи, які мають виконуватися влітку, проводилися взимку.
Правдами-неправдами, але чимало таки вдалося зробити, каже Лариса Цеук. «Закінчено укріплення фундаменту, облаштовано підвали, збудовано підземний інженерний блок, підсилено дерев’яні конструкції даху, розпочато роботу з перекладання внутрішніх інженерних мереж», — розповідає архітектор. Та список необхідних до виконання пунктів чималий. І чи буде збережено палац — залежить від фінансування.
На початку реставрації ціна питання становила понад 950 мільйонів гривень. За ті 2,5 року, протягом яких велися роботи, було витрачено майже 240 мільйонів. Та архітектори зізнаються: якщо перерахувати кошторис за нинішніми цінами, вартість реставрації може перевалити за мільярд. Але у тому, що це необхідно робити, навіть за умов війни та важкої економічної ситуації в країні, переконані. «Технічний стан фасадів та інтер’єрів на сьогодні аварійний і погіршується з геометричною прогресією», — зізнається Лариса Цеук. Наприкінці 2014-го Маріїнському виділили 20 мільйонів гривень. Грошей вистачило до початку цього року. Відтоді реставраційні роботи на паузі.
Надія на те, що пам’ятку таки буде збережено, у архітекторів є. «У липні минулого року ми підготували звернення до Президента України Петра Порошенка. Дуже раді, що реакція на нього була. Упевнені, що держава займатиметься цією проблемою і спільними зусиллями ми зможемо врятувати палац», — розповів президент Національної спілки архітекторів України Володимир Гусаков.
До слова, ще минулого року в Державному управлінні справами анонсували створення благодійного фонду для відновлення Маріїнського палацу. І, можливо, скоро зелений паркан довкола палацу змінить ретельно підстрижена галявина. А сама будівля з пам’ятки «застою та стабільної безвиході» знову перетвориться на перлину архітектурного мистецтва.

ПРЯМА МОВА

«Кошти можна шукати не тільки у бюджеті країни. Є чимало міжнародних фондів, які залюбки зголосилися б взяти участь у відновленні Маріїнського палацу. Гроші в світі є, їх просто необхідно віднайти та спрямувати в правильне русло. Можна було б залучати волонтерів, якби цей об’єкт перебував, приміром, у власності громади міста. Але він належить адміністрації Президента. Тому й ініціатива залучення різних фондів має йти звідти», — каже голова секції історичних міст Українського національного комітету ІCOMOS (UNESCO) Олена Олійник.

ДОВІДКОВО

Початок будівництва Маріїнського палацу датовано 1744 роком. Зведений на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі палац відразу став яскравим прикладом стилю бароко з виразними об’ємами та багатою пластикою фасадів.