Профільний комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому оновлений проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни), внесений народними депутатами О. Ляшком, В. Галасюком, В. Курилом, 
Л. Гриневич, Т. Кремінем, 
В. Вовком та В. Кривенком 
(реєстр. №2528).
Для довідки
Із 16450 докторів наук, зайнятих в економіці України, майже половина (8423 особи) — працюючі пенсіонери віком від 61 року, а чверть уже розміняли восьмий десяток (Держкомстат, 2013 рік).
Ухвалені 2 березня зміни до Закону «Про наукову та науково-педагогічну діяльність» значно погіршили матеріальне становище працюючих вчених-пенсіонерів, яким відповідно до ст. 24 згаданого закону була призначена пенсія до 1 жовтня 2011 року. Їм почали нараховувати виплати не за згаданим документом, а на загальних підставах, за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (тим, хто пішов на відпочинок після 1 жовтня, пенсія і так виплачувалася на загальних підставах). Крім того, охочі працювати з пенсією, що більш як 1423 гривні 50 копійок, цього року зможуть розраховувати тільки на 85 відсотків від неї.
За словами голови Комітету з питань науки та освіти Лілії Гриневич, через це лише з Київського політеху «станом на 
1 квітня звільнилися 124 особи — як правило, це доктори наук, професори, люди, які входили до спеціалізованих вчених рад». Заступник міністра освіти Максим Стріха додав, що, крім 124 працівників вищої кваліфікації, втрачено «майже третину людей, які очолювали виконання бюджетних тем, затверджених Міністерством освіти, себто керівників визнаних наукових шкіл». У Національній академії аграрних наук, за словами її віце-президента Валерія Жука, «більше половини докторів, професорів, членів-кореспондентів, академіків, які ведуть програми наукових досліджень на 2015 рік, написали заяви». Замінити їх молодшими колегами не вийде — через непривабливі умови праці, економічні негаразди та демографічні прогалини в науці, які ми отримали, зокрема, внаслідок масової еміграції українських вчених у кризові 1980-ті й 1990-ті роки. «Серед покоління тих науковців, кому сьогодні 50, маємо демографічну «яму», — пояснив Максим Стріха і додав, що МОН підтримує ідею законопроекту. — Люди, яким сьогодні 30, в науці далеко не завжди здатні взяти на себе ці обов’язки».
Автори документа пропонують повернути працюючим на наукових чи науково-педагогічних посадах вченим колишню пенсію (яку вони мали до внесення змін у пенсійне законодавство, що набрали чинності 1 квітня), але до 1 січня 2016 року обмежувати її розмір 85 відсотками. Витрати на забезпечення цих намірів (із державної скарбниці, а також бюджетів наукових установ та приватних навчальних закладів, які доплачують вченим-пенсіонерам) становитимуть 19 мільйонів гривень на місяць.
Парламентарії пропонують доповнити частину 28 статті 24 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» («Пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника») таким реченням: «Пенсія, призначена особі після набрання чинності законом України про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи відповідно до цієї статті (окрім інвалідів 1-ї та 2-ї груп, інвалідів війни 3-ї групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених цим законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».