Однією з головних тенденцій розвитку сучасної держави є формування «суспільства знань», всебічна підтримка та розвиток науки, стимулювання науково-теоретичної праці вчених. Наука і культура завжди були основою побудови цивілізованого суспільства, зокрема, юриспруденція формувала його правовий світогляд, впливала на якість законодавства, визначала принципи і цінності правової, демократичної держави. За складних умов сьогодення особливо важливо довести суспільство до розуміння, що українській науці є ким пишатися за результатами праці, зокрема у галузі юриспруденції.

Національна академія правових наук була заснована у 1991 році як всеукраїнське громадське об’єднання. А вже на початку 1993 р. указом Президента України їй було надано статус вищої галузевої наукової установи. Саме з цього часу розпочала формуватися українська модель самоврядного наукового колективу, перед яким були поставлені завдання проводити фундаментальні і прикладні наукові дослідження з найважливіших проблем права і держави, здійснювати наукове юридичне забезпечення проведення реформ, координувати і формувати пріоритетні напрями правових досліджень. 17 провідних науковців-правознавців України у перші роки незалежності нашої держави реалізували непросте завдання — утворили потужний центр із комплексного розвитку правової думки, консолідували інтелектуальний потенціал правознавців, посилили вплив на формування правосвідомості громадян, розвиток юридичної освіти, побудову громадянського суспільства в Україні.
За більш як 20 років свого існування ідея зближення теорії та практики виправдала себе у багатоплановій діяльності провідної наукової установи у сфері правознавства. До складу академії входять шість науково-дослідних інститутів, регіональні центри, лабораторії юридичного профілю, науково-експертні колективи, діяльність яких охоплює найбільш важливі напрями розвитку української державності та правової системи — захисту прав людини, державного будівництва та місцевого самоврядування, приватного права та підприємництва, інтелектуальної власності, правового забезпечення інноваційного розвитку, інформатики і права, вивчення проблем злочинності.
Лише короткий перелік результатів свідчить, що у законотворчій діяльності практично кожен законопроект в Україні створюється або проходить наукову експертизу за участі членів академії та наукових співробітників її установ. Академія та її установи постійно співпрацюють з адміністрацією Президента, Верховною Радою, урядом України, надають консультативно-експертну допомогу парламентським комітетам, Конституційному Суду України, Верховному Суду України, вищим спеціалізованим судам України, Генеральній прокуратурі. Визнанням вагомої ролі академії стало включення десяти членів НАПрН України до складу новоствореної указом Президента України П. Порошенка від 31 березня 2015 року Конституційної комісії.
Вчені академії брали участь у розробці кількох проектів Конституції України, концепції судово-правової реформи, проекту Закону «Про судоустрій України», концепції основних напрямів політики в галузі прав людини, програми «Стратегія і основні рекомендації щодо тактики боротьби з організованою злочинністю», проектів Господарського, Цивільного, Земельного, Митного, Бюджетного, Кримінального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства України та інших основоположних для національної правової системи законодавчих актів. Так, лише проект Кримінального кодексу України розроблявся колективом вчених 8 років, протягом яких були підготовлені робочі матеріали обсягом у 32 томи.
Останні два роки установи академії проводили дослідження за 38 фундаментальними темами, кожна з яких має закінчитися розробкою конкретного законопроекту або пропозиціями щодо змін та доповнень до чинного законодавства. Зокрема, з метою реалізації конституційної реформи науковцями академії закладені теоретичні підвалини сучасного конституціоналізму і формування ідеології місцевого самоврядування на принципах самостійного соціально орієнтованого розвитку територій, децентралізації влади.
У 2008 р. академією була опублікована унікальна п’ятитомна академічна праця «Правова система України: історія, стан та перспективи» (загальним обсягом 204 друк. арк.). У 2011 р. побачило світ друге її видання, а у 2013 році — англомовна версія роботи. Підсумком визнання цієї праці стало присудження у 2012 р. авторському колективу найвищої наукової відзнаки — Державної премії України в галузі науки і техніки. У 2013 році, до 20-ліття академії, реалізовано новий загальнодержавний проект — п’ятитомне видання «Правова доктрина України». Сьогодні у співробітництві з журналом «Право України» провадиться робота з перекладу цієї багатотомної праці українських учених англійською мовою. За ініціативою академії без залучення додаткових бюджетних коштів цього року було розпочато масштабну роботу з підготовки та видання «Великої юридичної енциклопедії» обсягом у 20 томів, яка має висвітлити усі галузі та напрями правової науки і практики України.
Уперше серед вітчизняних видань у сфері юриспруденції часопис «Право України» у співпраці з Національною академією правових наук України видається трьома мовами — українською, російською та англійською. Журнал започаткував 12 додатків, які є спеціалізованими науковими виданнями з найбільш актуальних проблем правознавства. Наразі розпочато роботу з перекладу конституцій держав-членів Європейського Союзу українською мовою та їх видання з відповідними коментарями членів академії. Для української науки велике значення має започаткована Національною академією правових наук України та редакцією журналу «Право України» за підтримки провідних наукових та навчальних закладів України робота щодо створення Національної наукометричної бази даних з юридичних наук для визначення індексів цитування всіх науковців, наукових та навчальних установ.
У сфері міжнародного співробітництва успішно розвиваються творчі зв’язки академії з Міжнародним центром юридичного захисту прав людини «Іnterrіghts» (Велика Британія), Люблінським університетом імені Марії Склодовської-Кюрі (Польща), Міжнародною асоціацією фінансового права, Міжнародною асоціацією філософії права та соціальної філософії (ІVR), Інститутом Макса Планка (Німеччина), Університетом Турина (Італія), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною асоціацією законодавства (ІAL) та багатьма іншими.
У 2013 р. академією правових наук було укладено договори про наукове співробітництво з юридичним факультетом Вільнюського університету (Литва), Університетом імені Вітаутаса Великого (м. Каунас, Литва) та Університетом імені Миколаса Ромеріса (Литва). Найближчим часом буде підписано аналогічну угоду з Університетом імені Миколая Коперника (Польща) та Міжнародною організацією праці (Женева). За фінансової підтримки ОБСЄ реалізовано декілька важливих проектів, зокрема щодо розробки модельних програм з основних юридичних навчальних дисциплін та відповідних підручників, які зможуть використовувати всі навчальні заклади України.
Україна, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов’язання імплементувати до національної правової системи європейські стандарти та принципи. Так, усі комітетські та парламентські слухання, що відбувалися з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності, інформаційних відносин, програмного забезпечення, починаючи з 2007 року, провадилися за активної участі у підготовці та проведенні фахівців наукових установ академії. Науковці академії завжди брали активну участь у процесах реформування вітчизняної системи підготовки наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру. Зокрема, нами був підготовлений цілий комплекс пропозицій, спрямованих на рішуче підвищення якості атестаційного процесу, персональної відповідальності наукових керівників, членів спеціалізованих вчених рад та відповідних експертних підрозділів.
Усе вищезгадане дає підстави зробити висновок — незважаючи на порівняно незначні обсяги фінансування науково-дослідних робіт, яке виділяється із державного бюджету (в 2014-му — 23278,2 тис. грн., 2015-му — 16928,8 тис. грн., що на 27% менше, ніж у попередньому році), академія ефективно працює, розвивається, бере активну участь у законопроектній діяльності, здійснює за рахунок власного видавництва «Право» великий обсяг видавничої діяльності, популяризує досягнення українського правознавства у країнах і близького, і далекого зарубіжжя.
У творчого колективу вчених і співробітників академії — конкретні плани реформ на майбутнє, і головне — це мета допомагати державі та суспільству утверджувати конституційно-правові принципи, збагачувати скарбницю української правової думки.


Академіки Василь Тацій, Олександр Петришин, Анатолій Селіванов.