За цього хлопчину в чудернацькій балаклаві терористи-росіяни дають чималі гроші. Його позивний — «Тихий», і, як на свій порівняно молодий вік, він уже є легендою наших військ.
Перше бойове хрещення
І нехай не вводить в оману його позивний — він командир одного з найрезультативніших артилерійських з’єднань Збройних Сил України. Влучними залпами його підлеглі зупинили не одну колону російсько-терористичної навали. Перше важливе бойове хрещення наш герой отримав у Луганському аеропорту. Він добре пам’ятає той шалений щільний вогонь, яким терористи накривали наші позиції. Однак взяти у кільце воїнів так і не змогли. Завадили дії командира бригади полковника Андрія Ковальчука. Разом з іншими «Тихий» з боєм залишив аеропорт.
— Відхід було організовано надзвичайно грамотно, — пригадує десантник. — Ми не лише провели низку контратак, а й організували чітке відведення всіх частин і підрозділів. Після наших «прощальних» вогневих ударів сепаратисти ще кілька днів боялися підійти до аеропорту.
Воюють по-тихому
Після аеропорту львівські десантники відійшли до Щастя, де організували базовий табір. Потім були ротація, відпочинок і переформатування всіх підрозділів. Артилеристи отримали нові гармати.
Українські десантники і піхотинці кажуть, що коли чують в ефірі, що в їх квадраті працює «Тихий», то їм це додає наснаги.
Вогонь наших гармат вчасно і влучно лягатиме на голови загарбників. Дуже цікаво наш герой пояснює свій позивний «Тихий». На перший погляд, він аж ніяк не асоціюється з тим звуком, з яким «боги війни» вбивають своїх ворогів. Річ у тім, що всю свою роботу вони виконують по-тихому. Тихо отримують завдання. Тихо виходять на позиції. Тихо і швидко проводять корегування. Потім філігранно знищують ворога. І так само тихо повертаються до свого базового табору.
Дайте сучасну зброю
— Нині у нас відбувається війна артилерій, — стверджує «Тихий». — Вони по нас — ми по них. Однак ми не можемо працювати на випередження. Мало, дуже мало грамотних розвідувальних даних. На сьогодні я маю кілька безпілотників. Однак через слабкі технічні характеристики вони нам мало допомагають. Дуже хотілося б, щоб у підготовку нашої піхоти ввели курс основ корегування артилерійського вогню. Щоб хлопці під час бою не кричали нам по рації: «Стріляй правіше», — а грамотно пояснили, де перебуває ворог.
З упевненістю «Тихий» дивиться у майбутнє української артилерії. На його думку, «боги війни» вже зараз показали свою ефективність. Адже вони одним залпом можуть знищити чималу кількість живої сили противника і бойової техніки, розчистити шлях нашій піхоті. На думку молодого офіцера, в Україні достатньо наукового потенціалу, щоб стати лідером у розробці та виготовленні систем наведення та надсучасних боєприпасів.
— А ще я хочу дочекатися того моменту, коли звернуть увагу не лише на Національну гвардію, а й почнуть комплектувати сучасним озброєнням Збройні Сили України, — підсумував «Тихий». — Коли вже нарешті нам, військовим, почнуть давати сучасні нові бронетранспортери та озброєння. Дайте сучасні «КРАЗи» і «Козаки» аеромобільним військам! Нам це набагато потрібніше, ніж десь на блокпостах.
Тарас ГРЕНЬ.
Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.
Артилерист з позивними «Тихий».
Фото автора.
