Доброго дня, «Голосу України»!
30 березня цього року наді мною розпочався суд як над «поетом-екстремістом». Адже мої вірші циклу «Українським патріотам» було офіційно визнано екстремістським матеріалом і заборонено на території Росії. Відбулося уже кілька судових засідань. Загалом цей «захід» дедалі більше став нагадувати таке собі політичне ток-шоу з елементами абсурду й маразму.
На днях до суду викликали моїх колишніх учнів з батьками (я — відсторонений від роботи сільський вчитель). То один з учнів зізнався, що його ровесник із 6-го класу (єдиний, який начебто чув від мене на уроці фразу про «кришу», що зірвалася у Путіна») після «допиту» в кабінеті директора школи, де була присутня представниця прокуратури, сказав своїм однокласникам: «На запитання про Олександра Михайловича відповідати, що вчитель так і заявив, мовляв, «у Путіна після Олімпіади знесло «кришу» — ввів війська в Крим». До речі, про мої вірші він дізнався від батьків. Батько цього школяра звинуватив мене в «антиросійській творчості», «підбурюванні до масових убивств росіян» і навіть «до явних терористичних закликів»(!!!). Наступний «свідок» (за сумісництвом працівник церкви) прочитав цілу лекцію щодо «наступника і реабілітатора фашизму Бившева». При цьому на запитання адвоката про те, чи мають право українці чинити опір окупантам, він ухилявся від відповіді й повторював, що запитання йому незрозуміле. А потім заявив, що ніякої Україні як держави не було й немає взагалі, й що «все це наша споконвічна земля». Ще він повеселив публіку тим, що, відповідаючи на запитання, звідки він черпає детальну інформацію про події в Україні, з гордістю відповів, що постійно дивиться 1-й канал російського телебачення, де передається вся правда (що викликало посмішку навіть у представника сторони обвинувачення). Ще відзначилися дві вчительки, які «згадували» мої слова у віршах про «зелених чоловічків». Вказали на те, що я критикував Пушкіна й Суворова і наважився заявити, що українці на Майдані були молодці, коли скинули Януковича. Слід додати, що обурені промови моїх колег і фрази на кшталт «такого вчителя не можна і на гарматний постріл допускати до дітей» лунали в присутності запрошених на суд семикласників (у яких я ще торік викладав іноземну мову). Але «найубойнішим» був гнівний виступ вчителя англійської мови, який затаврував мене ганьбою за те, що «Бившев підтримує право українців на незалежність і європейській вибір, що є абсолютно неприпустимим».
Звісно, ніхто знову не зміг пригадати жодного рядка з «Українських патріотів», чим, здається, остаточно засмутили суддю. Їй не раз доводилося підвищувати голос на таких «цінних свідків», яких постійно кудись «заносило». Ось такі в нас тут справи. Коротше кажучи, шоу триває.
З повагою, Олександр БИВШЕВ.
селище Кроми
Орловської області.
Росія.
