У Комітеті Верховної Ради з питань бюджету відбулися слухання «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування». Їх мета — обговорити пропозиції до проекту закону «Про Рахункову палату України», ухваленого парламентом у першому читанні 5 березня поточного року. Участь у дискусії взяли народні депутати, представники уряду, адміністрації Президента, Рахункової палати, громадських організацій та вищих навчальних закладів, а також міжнародні та вітчизняні експерти.

За словами голови комітету Андрія Павелка, Рахункова палата (РП) має стати провідним дієвим та ефективним інститутом парламентського контролю у сфері публічних фінансів. «Ухвалення нової редакції закону про Рахункову палату передбачено Коаліційною угодою та іншими стратегічними програмними документами щодо здійснення структурних реформ у сфері державного управління і державних фінансів», — нагадав парламентарій.
Власне, законопроект містить вичерпний перелік повноважень Рахункової палати, прозорий порядок призначення її членів, а також врегульовує інші питання, пов’язані з організацією діяльності органу.
Хоча від часу ухвалення проекту в першому читанні минуло небагато часу, до нього вже надійшло майже 400 поправок. Переважну більшість пропозицій, за словами голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Івана Крулька, можна розділити на три умовні блоки.
Перший — повноваження Рахункової палати. «Серед пропозицій, що надійшли, є два підходи. Один полягає в тому, що РП має контролювати лише державний бюджет. Інший — що РП матиме право здійснювати фінансовий контроль щодо всіх публічних фінансів, а це кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, держпідприємств, Національного банку, а також Управління державним майном», — сказав він.
Другий блок — питання призначення членів Рахункової палати. Тут, за словами І. Крулька, також є два підходи: залишити чинний порядок призначення або добирати нових членів через публічний конкурс.
Третій блок — питання фінансового забезпечення та формування персонального складу працівників РП. «Один із підходів полягає в тому, що потрібно керуватися єдиними принципами та вимогами Бюджетного кодексу. Інший — каже про те, що окремі органи, наділені специфічними функціями як Рахункова палата, повинні мати певні привілеї у фінансовому забезпеченні», — зауважив парламентарій.
Представник Президента в парламенті Степан Кубів нагадав, що рішенням Конституційного Суду від 23 грудня 1997 року низка положень чинного закону про Рахункову палату була визнана неконституційною. «Тож добре, що ми сьогодні ці питання розуміємо і ведемо публічну, професійну розмову», — зауважив він. На думку депутата, дискусія за участі громадських активістів та експертів лише покращить документ.
У свою чергу заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд переконана: без парламентського контролю за публічними фінансами не може бути демократії. «Те, що в нас немає достойної функції парламентського контролю за використанням публічних коштів, — одна з причин корупції та того, що нас періодично кренить в авторитаризм», — переконана вона.
«Якщо ми хочемо мати парламентську демократію, маємо забезпечити контроль за використанням публічних коштів. Для того, щоб цей контроль був повноцінний та ефективний, потрібна нова редакція закону про Рахункову палату. Бо чинний закон написано так, щоб орган був, але нікому не «заважав», нікому не завдавав зайвого клопоту», — сказала вона. За словами О. Сироїд, є три питання щодо яких потрібна дискусія, — незалежність, компетентність та повноважність органу.
Щодо фінансової незалежності, то вона, на думку політика, має бути закріплена в самому законі, принаймні її рамкові гарантії. Водночас, зауважила депутат, у питанні членів РП варто розрізняти поняття «службовець» та «працівник» установи: «Службовці повинні мати таку само незалежність, як судді».
А компетентність членів Рахункової палати забезпечить конкурсний відбір на посаду. «Ми не можемо більше йти шляхом політичного погодження фракціями чи парламентом кандидатур на посаду члена чи голови установи. Це має бути незалежний аудитор, тим паче що він обирається на строк, більший за строк каденції парламенту, — зазначила О. Сироїд. — Член РП має бути фаховим, а не політично лояльним. Тому переконана: маємо йти шляхом публічного відкритого конкурсу, відповідно до чітких ґрунтовних критеріїв».
Що стосується повноважності, то, на думку заступника глави парламенту, Рахункова палата має здійснювати контроль за всіма публічними фінансами, включно із фондами та державними підприємствами.
Своє бачення щодо законопроекту озвучив і голова Рахункової палати Роман Магута. Він, зокрема, наголосив на важливості збереження норми, що РП підзвітна у своїй діяльності Верховній Раді.
Водночас він зауважив, що новий закон не повинен обмежувати формування структури. «У жодному разі не можна боротися зі скороченням чи розширенням чисельності апарату через норму закону. Це питання є предметом регуляції Бюджетного кодексу та кошторисних призначень. Є кошти — структура оптимізується, немає ресурсу — орган вишукує нові організаційні шляхи. Це цілком логічна стала практика в системі державного управління», — сказав він.
Має він свої пропозиції й щодо вибору ключових фігур Рахункової палати. «Погодження Бюджетним комітетом, фракціями, надання персональних відповідей на запитання народних депутатів із парламентської трибуни і, нарешті, таємне голосування не зможуть замінити процедуру жодного демократичного конкурсу», — вважає Р. Магута.
Відкинув голова і звинувачення в надмірних фінансових апетитах, підкресливши, що йдеться «лише про незалежне достатнє фінансування функціонування установи». «Усвідомлюючи складність часу, РП впродовж 10 років працює в умовах жорсткої економії та скорочення. Діяльність фахівців-аудиторів втратила гарантії стабільного забезпечення з урахуванням специфіки проведення перевірок із виїздом на об’єкти. Допускаються випадки поїздок у борг за власні кошти. І тут варто нагадати народну мудрість: дешевий аудитор — це корумпований чиновник. Якщо ми виписуємо закон на перспективу, то маємо гарантувати і цю складову аудиторської діяльності», — сказав він.
Пропозицій та точок зору під час засідання звучало чимало. Урешті, як зауважив Іван Крулько, слухання дадуть змогу досягти консенсусу у спірних питаннях. Це ляже в основу рекомендацій, які Бюджетний комітет затвердить на своєму засіданні та врахує їх під час доопрацювання проекту закону до другого читання.
 

Дослівно

Представник Президента у Верховній Раді Степан КУБІВ:


«Відповідно до законопроекту, при Рахунковій палаті має бути створена громадська рада. Це дасть змогу громадянам України відстежувати використання дохідної частини всіх державних коштів, публічних фінансів, що зніме багато розмов непрофесійного характеру з цього приводу».