У Берліні відбулася конференція «Європа та Євразія: на шляху до нової моделі енергобезпеки». Її організатори — Міжнародний дискусійний клуб «Валдай» і Німецька спілка з міжнародних справ (DGAP). Серед учасників форуму — представники Єврокомісії, німецьких і російських енергетичних компаній, профільних відомств та низка менеджерів провідних європейських країн.
Цього разу обговорювали питання європейської енергобезпеки на тлі кризи в Україні. Адже після анексії Москвою Криму та подальшої агресії ці питання були заморожені. Водночас українсько-російський конфлікт ставить під сумнів життєздатність європейської системи енергобезпеки, а залежність держав—членів ЄС від російських поставок загрожує і національній безпеці. Тому ЄС розпочав створення повноцінного Енергетичного союзу з юридичним форматом регулювання сфери енергетики. На першому етапі єврочиновники матимуть доступ до комерційних угод країн ЄС та їх енергетичних компаній з партнерами. В цих намірів є чимало критиків, котрі звинувачують Єврокомісію у неринкових методах, бо Брюссель визначатиме цінові параметри майбутніх угод, тобто рекомендуватиме європейським країнам ціни на газ.
Зроблено також серйозну заявку на те, що в перспективі країни Євроспільноти повністю позбавляться залежності від поставок російського газу. Щоправда, це поки лише теорія, бо такі плани потребують неабияких коштів. А джерело їх появи досі не визначене, що теж обговорювали учасники берлінського форуму.
Поки йшлося про суто європейські проблеми, учасники дискусії пропонували певні шляхи їх розв’язання. Та найскладнішим виявилося питання забезпечення України енергоносіями. Для ЄС одержання Києвом транзитних платежів — один з найважливіших чинників підтримки української економіки. З другого боку, стан української ГТС потребує великих інвестицій — і на модернізацію, і на підтримання її дієздатності. Водночас Україна, як і ЄС, заявляє про свої наміри — відмовитися від російського газу, але збирається продовжувати постачати його до Європи через свою ГТС.
Натомість у «Газпрому» протилежні плани: зберегти свою частку на європейському ринку, забезпечуючи поставки на нього в обхід України, але продаючи їй енергоносії. Така стратегія Росії непокоїть європейців, оскільки доставка блакитного палива до країн Східної Європи здійснюється через українську ГТС. І в новій стратегії енергетичної політики не вказується, як саме доправлятиметься туди блакитне паливо в разі, якщо РФ здійснить свій намір про обхід України...
Російські енергетичні боси глава «Газпрому» Олексій Міллер і міністр енергетики Олександр Новак у своїх виступах на форумі жорстко відреагували на нову енергетичну політику Європи. Серед контрзаходів вони назвали здорожчання газу для усіх європейців, переорієнтування на азіатські ринки та відмову — до 2019 року — від українського транзиту газу в Європу. І саме ці питання залишилися поки що без вирішення.
Тим часом експерти, які виступали на форумі, застерегли: проводячи перезавантаження відносин ЄС — Росія, передовсім слід розв’язати вузол протиріч, вирішуючи проблеми шляхом переговорів. Проте без серйозних поступок сторонам не обійтися. Тим паче, що вони усвідомлюють взаємну залежність: Європа не може відмовитися від російського газу, але й Росії потрібен європейський ринок. Тож дискусії на форумі з енергобезпеки — лише початок шляху, на якому вибудовуватимуться і нові відносини.
Берлін.
npysanska@golos.com.ua
