На цьому наголосив її президент академік Борис Патон у доповіді на звітній сесії загальних зборів НАН України за підсумками 2009—2014 років.
Категоричне заперечення з боку керівництва академії викликали спроби виключити НАНУ з числа головних розпорядників бюджетних коштів та наміри передати її до сфери управління Міністерства освіти і науки України (це передбачено проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, поданим урядом до Верховної Ради). Натомість саме принципи самоврядності варто покласти в основу майбутнього законопроекту про Національну академію наук, який мають подати до парламенту до кінця поточного року, вважає Борис Патон.
Якщо країна має намір рухатися шляхом інноваційного розвитку, їй доведеться відійти від залишкового принципу фінансування науки, а, крім того, надати академічним установам можливість самостійно розпоряджатися коштами спецфонду.
Нині вчені сидять на «голодному пайку», половина інститутів НАНУ, за словами Бориса Патона, працюють в режимі неповного робочого тижня. Та, навіть попри таке ставлення держави, вчені спрямовують свої зусилля на розв’язання її проблем. «В академії було проведено повну інвентаризацію розробок подвійного призначення, а відповідні пропозиції надано Президенту та уряду, — розповів Борис Патон. — З 2015 року започатковано цільову наукову програму з проблем підвищення обороноздатності й безпеки держави, на неї виділено 25 млн. грн. (на 2015 рік). Велику увагу приділено відновленню інфраструктури та виробничої сфери сходу: створено робочу групу НАНУ з цих питань, розроблено концепцію відбудови Донбасу на сучасній, високотехнологічній основі».
Вчені допомагають учасникам АТО та постраждалим під час війни на сході: перераховують благодійні внески, передають обладнання «академічного» виробництва (печі, зварювальні апарати, офтальмологічні пристрої), розроблені в інститутах НАНУ сухпайки та кровоспинні засоби.
Наприкінці 2013 року була схвалена Концепція розвитку НАНУ на 2014—2023 роки. Серед пріоритетних завдань — науковий супровід модернізації країни та зростання внеску наших вчених у світову науку. Серед здобутків світового значення Борис Патон назвав досягнення наших математиків (розв’язання проблеми Хілле, над якою 70 років працювали вчені всього світу). Здійснено важливі кроки на шляху створення на основі вуглецевих нанотрубок нових типів перетворювачів сонячної енергії в електричну. Вперше в історії астрофізичних досліджень виміряно потужність випромінювання Сонця безпосередньо в момент виділення енергії у його надрах. Отримано перші успіхи в дослідженні матеріалів принципово нового класу — високоентропійних сплавів та керамічних матеріалів з унікальною високотемпературною міцністю та зносостійкістю. Високої оцінки заслуговує створений нашими фахівцями електронний Атлас природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні. Одержано важливі фундаментальні дані, що проливають світло на один із можливих механізмів формування хвороби Альцгеймера.
На жаль, ситуація, що склалася в державі, змушує частіше говорити про виживання науки, а не про розвиток. Не сприяє підвищенню престижності професії вченого нове пенсійне законодавство. Молоді кадри неохоче йдуть до академічних інститутів — через низькі зарплати й відсутність перспектив.
За словами Бориса Патона, вкрай важливо використати науково-педагогічний потенціал НАНУ під час реалізації нового закону про вищу освіту і «зберегти систему, за якою Академія, її провідні наукові установи мають можливість в повному обсязі, в тому числі на засадах держзамовлення, здійснювати підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації».