Парламентські слухання
Учора у Верховній Раді відбулися парламентські слухання на тему «Перспективи запровадження Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України». Час для такої дискусії обрано недаремно — вже 27 квітня у Києві відбудеться саміт Україна — ЄС, а наприкінці травня у Ризі заплановано саміт країн Східного партнерства Євросоюзу. Раніше урядовці не раз заявляли, що у латвійській столиці може бути ухвалено рішення про лібералізацію візового режиму для громадян України.
Учора у стінах Верховної Ради намагалися спрогнозувати, наскільки це можливо і від кого насправді залежатиме таке рішення: від української влади, яка знає, що без виконання домашнього завдання (тобто Плану дій з лібералізації візового режиму) марно сподіватися на подарунки від Брюсселя; чи від європейців, які мають оцінити, що наш уряд і парламент за останні 14 місяців у цій сфері зробили більше, ніж за всі попередні роки. Крім того, саме наша держава сьогодні не словом, а зброєю обстоює демократичні цінності.
Утім, дискусія у стінах парламенту виявилася не так емоційною, як це часто трапляється з політиками, як фаховою. Передусім завдяки її учасникам. Першим з яких став міністр закордонних справ Павло Клімкін (на знімку ліворуч). Він розповів про основні завдання, які вже виконала українська влада. «Ми на новий рівень піднесли безпеку та захищеність проїзних документів, почали оформлення біометричних паспортів, які відповідають усім міжнародним стандартам. До речі, повний цикл виготовлення та оформлення цих документів забезпечуємо самостійно. Дуже важливий момент — практика держави з питань притулку, тут йдеться про дотримання Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб. Незважаючи на події на сході, державна прикордонна служба продовжує підвищувати якість своєї роботи, майже з нуля створено систему персональних даних», — хвалився міністр. Щоправда, він дипломатично уник відповіді на запитання, то чи отримаємо ми позитивне рішення про лібералізацію візового режиму в Ризі, згадавши лише про побоювання європейців через конфлікт на Донбасі.
Пізніше чіткіше з цього приводу висловилися представники громадянського суспільства, які не обтяжені урядовими повноваженнями. «Ми певним чином загнали себе у коридор часу — Ризький саміт і таке інше — і тепер доводиться виправдовуватися, чому цього не станеться у травні, а восени, чи наступної весни, але так чи інакше безвізовий режим — це близька перспектива», — заявив науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. Таку само думку висловила і народний депутат Світлана Заліщук (Блок Петра Порошенка): «Власне, Ризький саміт не стане тією точкою, яка скасує візовий режим, але перспектива не така вже й далека».
То на що ж урядовцям варто особливо звернути увагу? Голова громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко вважає, що технічні вимоги нині другорядні порівняно з «нагальною необхідністю проводити реформи у державі там, де вони не відбувалися десятиріччями».
Тож одне з найболючіших і надзвичайно важливих питань — реформа Міністерства внутрішніх справ. «За нашою інформацією, дуже багато залежить від того, наскільки вони якісно спілкуються зі своїми закордонними колегами, — поділився Олександр Сушко. — Нещодавно ми бачили зустріч міністра закордонних справ України з міністром внутрішніх справ Німеччини. Але не менш важливо, щоб наше Міністерство внутрішніх справ також запрошувало своїх колег відвідати Україну, щоб вони на місці побачили, як проводяться реформи. Так робили інші країни, які пройшли цей шлях, зокрема, Молдова».
Ще один камінь спотикання — антикорупційна політика. Народні депутати України, що виступали на слуханнях (Ірина Геращенко, Світлана Заліщук, Олена Сотник), звертали особливу увагу на важливість цього питання. «Необхідно запустити антикорупційне бюро. Сьогодні ми знаємо, що у п’ятницю має бути призначений його голова. Але це — лише початок. Маємо запровадити конкретні механізми, показати конкретні справи, відкрити реєстри, ухвалити законодавство, що регулює фінансування партій та показати Європі, що ми можемо не лише приймати гарні закони, а й імплементувати їх», —вважає народний депутат України Олена Сотник (об’єднання «Самопоміч»).
Водночас, багато з тих, хто учора виходив на трибуну, говорили про конфлікт на Донбасі як про головну причину побоювань європейців. Відповідь українських політиків на це була емоційною. «Жодні візи для українців не захистять Європейський Союз від російської агресії, від ескалації конфліктів. Візова стіна не захищає від російських «градів». Від цього можна захиститися іншим — спільною солідарною позицією тиску на країну-агресора для того, аби виконувалися Мінські домовленості», — заявила Ірина Геращенко (на знімку праворуч).
«Відтермінування введення безвізового режиму часто пов’язується з агресією Росії, зокрема, з відсутністю контролю за значною частиною кордону між Україною та Росією. Фракція Радикальної партії вважає таку ув’язку абсолютно неприпустимою. Адже Україна, яка знаходиться на передньому краї захисту цивілізованого світу від експансіоністських планів Кремля, сьогодні бореться не тільки за свою територіальну цілісність і незалежність, а й за мир у всій Європі», — вважає народний депутат від фракції Радикальної партії Віктор Вовк.
А Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій влучно зазначив, що «бурятські танкісти Путіна не подаватимуть документи на візи».
Утім, схоже, що Брюссель, який не схильний до емоцій, швидше за все, ще візьме паузу і подивиться, як ухвалені Верховною Радою зміни й нові закони працюватимуть. Вселяє оптимізм той факт, що і Україна, і ЄС розуміють, що питання безвізового режиму — це вже питання часу, і його вирішення залежатиме від швидкості й ефективності реформ. Водночас за результатами учорашніх парламентських слухань планують ухвалити постанову (нині над її текстом працюють), крім того, буде видано збірник матеріалів з промов, що звучали в залі й були подані до виступу.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
