Зміни до законодавства створили кадровий голод у вишах та сільських радах

Зі своїх посад ідуть сільські й селищні голови, секретарі та співробітники рад. Викладачі вишів пишуть заяви на звільнення. У правоохоронних і судових органах — сотні відкритих вакансій. Такі наслідки запровадження змін до законодавства про пенсійне забезпечення, які набули чинності з 1 квітня цього року. Тисячі фахівців постали перед вибором: або робота, або спеціальна пенсія. І обирають здебільшого на користь заслуженого відпочинку.
Розробляючи зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», уряд сподівався заощадити кошти хронічно дефіцитного Пенсійного фонду України. Побічним ефектом запроваджених змін став кадровий голод у низових ланках органів місцевого самоврядування — сільських і селищних радах, а також у наукових і вищих навчальних закладах. Замінити фахівців старшого покоління часто ніким.
З другого боку, зміна поколінь у державному управлінні, місцевому самоврядуванні чи силових органах могла б дати шанс молоді виявити себе на нових посадах. От тільки зарплата держслужбовця чи молодого вченого не дуже приваблює новачків. Як виходять із ситуації в різних регіонах України, дізнавалися наші власні кореспонденти.

Пішли з роботи голова, секретар та бухгалтер...

На Чернігівщині нині 64900 працюючих пенсіонерів. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зачепив 15,7 тисячі чернігівців, тобто 4 відсотки від усіх, хто отримує пенсію.

Як повідомила заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Марія Помилуйко (на знімку), з 1 квітня припинено пенсійні виплати для 1073 пенсіонерів, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за спеціальними законами, ще 14,6 тисячі отримуватимуть 85 відсотків попереднього пенсійного забезпечення.
Водночас законодавчі зміни підштовхнули багатьох полишити роботу в бюджетній, науковій сферах.
— У нашому районі ще до нового року пішли на пенсію голови сільрад Осьмаків, Феськівки, а у квітні — Макошиного, Березної, Борківки, Синявки, — каже голова Менської райради Володимир Невжинський. — Багато! При тому це найдосвідченіші...
Загалом в області такі рішення поки що прийняли 35 голів територіальних громад, ще стільки ж секретарів сільрад. Очікується, що цей показник зросте. Адже мають пенсійний вік 170 керівників, секретарів територіальних громад. У Даничах Ріпкинського району, наприклад, майже одночасно пішли на заслужений відпочинок сільський голова, секретар та бухгалтер! Заповнити ці вакансії не так просто!
У вишах Придесення на початку року налічувалося 212 пенсіонерів-викладачів. Нині 37 з них залишили свої посади, зокрема 5 професорів та 30 доцентів.
— Для нашої освітньої установи вихід на пенсію 14 викладачів не критичний, це всього-на-всього  4 відсотки, — повідомив ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет. — Адже у штаті маємо майже 440 науково-педагогічних працівників. До речі, 18,2 відсотка з них уже на пенсії.
У Чернігівському національному педагогічному університеті ім. Т. Шевченка пройшли значні скорочення протягом останніх трьох років.
— Нині звільнилося 7 викладачів, які працювали на чверть або третину ставки, — зазначив перший проректор Володимир Дятлов. — Зрозуміло, їм просто стало невигідно отримувати додаткові кошти за рахунок скорочення пенсії. Водночас у нас не виникло проблем із розподілом їхніх годин, оскільки чимало викладачів не мали повного навантаження.
А ось у Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя та деяких інших ВНЗ пенсійні зміни створили кадрові проблеми. Адже кількість професорів, доцентів катастрофічно зменшилася! У зв’язку з цим президія обласної організації Профспілки працівників освіти і науки надіслала до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України звернення щодо залишення попередньої системи пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників. Як вважає голова цієї профспілки Тетяна Матвеєва, у прийнятому законі є чимало неузгоджень. Так, зазначеними змінами не передбачено норми про виплату звичайної трудової пенсії за віком у розмірі 85 відсотків працюючим на посадах наукових і науково-педагогічних працівників пенсіонерам-науковцям. Ідеться лише про виплату в такому розмірі наукової пенсії, належної тим пенсіонерам з числа наукових та науково-педагогічних працівників, які працюють на інших, не «наукових», посадах.

Сергій ПАВЛЕНКО.

Чернігів.

«Відставка» професіоналів створює соціальне напруження

Для багатьох мешканців сіл, що входять до складу Великомежиріцької сільської ради Корецького району, було справжньою несподіванкою те, що їх сільський голова Галина Демчук, яка на цій посаді 38 років, написала заяву про звільнення. Адже ніхто щодо її роботи жодних претензій не мав, бо Галина Володимирівна справді багато зробила для розвитку сіл і для територіальної громади зокрема. Тож дехто навіть намагався вмовити її залишитися на цій посаді.
Сама ж Галина Володимирівна, яка нині на громадських засадах хоче завершити розпочате — відкрити четверту групу в місцевому дитсадку та відремонтувати стелю в будинку культури, свій крок пояснює так:
— Написати заяву мене змусили зміни до пенсійного законодавства. Держслужбовців поставили перед вибором: або пенсія, або зарплата, бо отримувати нині одне й друге заборонено.
Можна було б відмовитись від пенсії, але зміни до пенсійного законодавства не вселяють у людей оптимізму й упевненості в завтрашньому дні, бо можна якщо не позбутися того, що маєш, то отримати значно меншу пенсію. Адже обклали податком пенсії в понад 3654 гривні, хоча й у статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» йдеться про те, що пенсії не підлягають оподаткуванню. Пенсіонери також посилаються на статтю 22 Конституції України, де зазначено, що під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих свобод.
Солідарні з думкою своїх колег щодо пенсійної невизначеності й зорянський сільський голова з 20-річним стажем Анатолій Гуз, а також його заступник Надія Сінкевич та секретар сільради Марія Чирук, які мають трудовий стаж відповідно 17 і 24 роки. До речі, керівний склад Зорянської сільської ради Рівненського району вважався одним із найдосвідченіших на Рівненщині. А тому не дивно, що тут давали лад усім одинадцяти населеним пунктам, які входили до складу сільради. Але зміни в пенсійному законодавстві, які поставили тих, хто заробив пенсію, перед вибором — пенсія чи зарплата, змусили керівників Зорянської сільради повним складом подати «у відставку». Тому на позачерговій сесії Зорянської сільської ради вирішували, хто до нових місцевих виборів очолить сільраду. Проголосували за місцевого  36-річного священика (він уже друге скликання депутат сільради) Михайла Олійника, який виконуватиме обов’язки зорянського сільського голови.
До речі, така тенденція виходу «у відставку» сільських голів і держслужбовців сільрад намітилася майже в усіх районах Рівненщини. Зазвичай звільняються досвідчені сільські голови, яких люди обирали не одне скликання. А кому, як не місцевим мешканцям, краще знати, хто чого вартий. Чи знайдеться звільненим сільським головам гідна заміна, покаже час.

Олександра ЮРКОВА, Євген ЦИМБАЛЮК.

Рівненська область.

Наука йде на відпочинок?

Понад двадцять науковців-пенсіонерів — п’ять професорів, чотири доктори наук, кандидати і доценти — звільнилися з Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка через зміни в пенсійному законодавстві.

Загалом у виші працювало майже шість десятків пенсіонерів, більша частина поки що залишаються. Пішли переважно ті, у кого було навантаження менше однієї ставки, повідомив ректор Олег Семенюк (на знімку).
Щоб отримати кваліфікованого науковця з певної галузі знань, готуватися потрібно 15—20 років, переконаний Олег Семенюк. Проте на подальшу акредитацію зменшення кількості науковців не вплине. Є заміна. Кількість докторів і професорів у закладі досить велика. Крім того, частина науковців навчається в докторантурі.
«Спонукала їх на такий крок невизначеність із тим, яка пенсія у них буде після того, як припинять працювати, — пояснив Олег Семенюк. — Це справді люди з досвідом, які у вісімдесяті, коли нічого не платили, за свої останні кошти проводили наукові дослідження, займалися зі студентами без вихідних. А тут виходить так, що в один день держава поставила їх в такі умови, коли вони мають вирішити, навіть не те що працювати чи не працювати, а взагалі, чи довіряють вони державі. Тому тут є дуже багато етичних нюансів. Точніше — неетичних»...

Петро МЕЛЬНИК.

Кіровоград.

Заклади освіти можуть залишитися без висококваліфікованих кадрів

Нове пенсійне законодавство може боляче вдарити по діяльності цілих закладів чи установ. Показовий випадок із Запорізьким національним технічним університетом. Тут на столі у ректора накопичилося 220 заяв на звільнення. Навіть одномоментно десь знайти 220 двірників — питання, а знайти таку кількість викладачів і науковців, які є кращими знавцями певних галузей — проблема із тих, що не вирішуються. Кажуть, що ректор ЗНТУ Сергій Бєліков кілька перших заяв підписав, однак коли два наступні дні їх прибувало по сотні, зупинився, зібрав колектив і попросив викладачів попрацювати хоча б до закінчення навчального року.
До речі, тут виникає ще одна проблема. В університеті 272 доценти, 36 професорів, 282 кандидати і 31 доктор наук. Що буде, коли значна кількість висококваліфікованих працівників піде на пенсію?.. Тут уже справа навіть не в зірваному навчальному процесі, а в існуванні самого університету. Бо коли в такому «театрі» лишається хіба що «вішалка», то хто йому дасть ІV рівень акредитації? І ще: призначення вишу — повністю задовольнити машинобудівну галузь Запоріжжя інженерними кадрами. Тобто підготувати фахівців автомобілебудування, авіадвигунобудування, електротехніки, радіоелектроніки тощо. На цьому етапі підприємства згаданих напрямів якийсь час «безінженер’я» переживуть, бо самі економічно почуваються не кращим чином і нерідко простоюють. А ось як бути з іноземцями, які навчаються, зокрема, й у цьому виші? Невже вистачить самого вибачення?

Леонід СОСНИЦЬКИЙ.

Запоріжжя.

Коментар експерта

Валерій КОЧУЄВ, голова громадської організації «Агенція розвитку місцевого самоврядування»:
— Якщо чиновник залишається на роботі й позбувається пенсії, то він матеріально втрачає. Гадаю, зацікавлений залишитися тільки той, хто зможе десь поза основною діяльністю отримувати нетрудові, незаконні доходи. Не постраждають ті, хто звик брати хабарі й продовжуватиме це робити. А чесні фахівці звільнятимуться. Тому що в людей нормальна пенсія, із вислугою років, і залишатися на маленькій зарплаті — просто економічно невигідно.
Давайте порахуємо. Наприклад, людина працює сільським головою, отримує 3000 гривень. А пенсія в нього 2900 гривень. Якщо він отримуватиме зарплату, то з пенсії йому залишать 1400 гривень, а решту заберуть. Чи компенсують такі гроші навантаження, час, відповідальність, покладену на керівників на місцях? На таких посадах зарплата невисока, але працювали досвідчені фахівці, особливо в селі. Вони знають свою роботу. Тримало те, що мають і пенсію, і на роботі гроші невеликі. А тепер ніхто не хоче отримувати три копійки й відповідати за все, у тому числі — перед контролерами та правоохоронними органами. І така тенденція триватиме. Гадаю, ті, хто пропонував зміни до пенсійного законодавства, не передбачили негативних наслідків для місцевих громад.

Підготувала Ліна КУЩ.

Цифра

За інформацією Пенсійного фонду України, нововведення в пенсійному законодавстві стосуються майже 11 тисяч осіб, які працюють на спецпосадах.

Довідково

Запроваджені з 1 квітня зміни до пенсійного законодавства, зокрема, стосуються осіб, які отримують «спеціальні» пенсії й продовжують працювати на своїх посадах: державних службовців, прокурорів, суддів, народних депутатів, деяких інших категорій працівників. Призначені пенсії не виплачуються до звільнення з роботи із зазначених посад.
Пенсіонери-науковці, які працюють на спецпосадах, зможуть одержувати 85% пенсії, обчисленої за загальними правилами.
Зазначені норми не поширюються на інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи, учасників бойових дій, членів сімей військовослужбовців, учасників АТО.

Під час однієї з акцій біля Нацбанку.

Фото Олега ПЕТРАСЮКА (Укрінформ).