Учора Конституційний Суд мав розпочати слухання справи за двома конституційними поданнями Верховного Суду та конституційним поданням 47 народних депутатів з приводу того, чи відповідають окремі положення цього, не так давно ухваленого Верховною Радою, документа букві Основного Закону.

Із цього приводу під стінами Конституційного Суду з самого ранку, ще до початку засідання, зібрався мітинг. Під прапорами політичних партій «Свобода», «Народний рух» та громадської організації «Перспективи Києва» люди протестували проти того, що деякі представники попередньої влади намагаються залишити собі нагріте місце. Про акцію політики повідомили за кілька днів до початку слухання, закликаючи всіх бажаючих долучитися до неї. Через це прес-служба КСУ поширила заяву, в якій йшлося про те, що напередодні початку розгляду «такої чутливої для суспільства справи навколо єдиного органу конституційної юрисдикції штучно створюється ситуація напруження і недовіри». Заклики до демонстрацій називали «нічим іншим, як тиском на суд». Натомість пікетувальники висловлювали обурення тим, що люстрація проходить занадто повільно і погрожували проводити своїми засобами — методами «лінча» або «сміттєвих баків». Народний депутат Єгор Соболєв, виступаючи перед протестувальниками, наголосив на тому, що закон про очищення влади потребує не звуження, а, навпаки, розширення. Зокрема, в частині переліку тих, кого варто відсунути від керівних посад. До суддів, прокурорів, правоохоронців, податківців та чиновників він пропонує додати також тих, кого обирає народ, а саме — народних депутатів. Парламентарій припустив, що розгляд справи буде непростим, і наголосив, що «на кожному мітингу варто пам’ятати: майбутнє не прогнозується, а твориться».
Пізніше на противагу цього мітингу додалися ті, хто прийшов підтримати зміни до Закону «Про очищення влади». Вони тримали гасла «Незаконним звільненням — ні, очищенню уряду від корупціонерів — так», «Руки геть від Конституційного Суду», «Ні — тиску на суддів» тощо.
Нагадаємо, що на початку квітня колегія суддів Конституційного Суду об’єднала провадження за двома поданнями в одне конституційне провадження. Саме його вчора й почали розглядати. У своєму клопотанні народні депутати, зокрема, пропонують визнати неконституційними положення, які, на їх думку, визнають низку осіб колективно винними у скоєнні протиправних дій, дають можливість колективного застосування люстраційних заходів за суто формальними ознаками, як, наприклад, перебування на певній посаді у певний період часу без оцінки правомірності дій конкретної особи, передбачають фактичну криміналізацію діянь, які на момент їх вчинення були правомірними тощо. Приблизно такими є зауваження у клопотаннях Верховного Суду. Натомість суспільство сприймає їх як небажання служителів Феміди самих себе позбавляти можливості обіймати свої посади.
В учорашньому пленарному засіданні Конституційного Суду брало участь 14 суддів із 16. Самовідводу не взяв ніхто із присутніх. Із самого початку оголосили клопотання постійного представника Верховної Ради в КС Анатолія Селіванова стосовно залучення до участі в розгляді справи як учасника конституційного провадження із функціями спеціаліста члена громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції, заступника керівника робочої групи з доопрацювання закону про очищення влади Карла Волоха та як учасника конституційного провадження директора департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяну Козаченко. Також озвучили клопотання міністра юстиції Павла Петренка з пропозицією відкласти розгляд справи до прийняття в парламенті закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань очищення влади та з урахуванням зауважень Венеціанської комісії. Після наради судді повідомили про відмову в задоволенні цих клопотань.
Пізніше народний депутат Леонід Ємець, як представник суб’єктів права на конституційне подання, виступив із клопотанням про відтермінування слухання справи у зв’язку із конфліктом інтересів сторін. За його словами, семеро нині діючих суддів Конституційного Суду не можуть брати участі у засіданнях, оскільки стосовно них відкрито кримінальне провадження з приводу зловживання службовим становищем, яке стосується нелегітимного внесення змін до Основного Закону в 2010 році «з метою зміни конституційного ладу і узурпації влади». Парламентарій поінформував, що йдеться про таких суддів: Юрія Бауліна (нинішній голова КС), Василя Бринцева, Сергія Вдовиченка, Олега Сергійчука, Наталі Шаптали, Михайла Гультая і Михайла Запорожця. Відповідно до чинного законодавства, вони мали б взяти самовідвід, наголосив Л. Ємець. Окрім цього, він заявив ще кілька клопотань, у яких йшлося про те, що 15 квітня у парламент вже внесено проект змін до Закону «Про очищення влади», тож, мовляв, варто дочекатися висновків Венеціанської комісії, які можуть бути вже у червні. На завершення Ємець звернувся до Конституційного Суду з проханням заслухати в процесі засідання низку свідків, серед яких, на його думку, мав би бути кожен із 231 парламентарія, який проголосував за відповідний закон, а також тодішній очільник парламенту Олександр Турчинов, який його підписав. У цьому клопотанні парламентарію відмовлено. Однак розгляд все ж таки відклали на невизначений термін. Як пізніше повідомив журналістам голова Конституційного Суду Юрій Баулін, у КСУ досі немає офіційного повідомлення про порушення кримінальної справи проти суддів. «Поки ніякого офіційного повідомлення не отримували, — сказав він. — Ми про все дізнаємось зі ЗМІ». А відклали справу через очікування на висновок Венеціанської комісії. «Внесено законопроект, який багато чого вирішує стосовно питань, порушених у поданні», — пояснив Ю. Баулін. 

 


Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.