Початок зустрічі в Києві видався дещо несподіваним і для динамівців, і для глядачів. Адже гості з перших хвилин захопили ініціативу, діяли напрочуд активно і чіпко. Натомість нашим довелося неабияк працювати у своєму тилу.
Одне слово, треба було перетерпіти. Довелося зробити і вимушену заміну, бо травмувався Антунеш. Чомусь мало грали на Ленса. Але варто було йому отримати м’яч у зручній ситуації, як нідерландець завдав результативного удару ефектною дугою.
Але заради справедливості варто сказати, що гостріше в першому таймі грала «Фіорентина». Таку картину ми, на жаль, побачили і в другому таймі. Гості, про яких казали, що вони втомлені і психологічно зламані після двох поспіль поразок з однаковим рахунком (0:3) у національному чемпіонаті, яскраво спростували ті негативні характеристики.
Навпаки, «фіалки» багато і гостро атакували на високих швидкостях. Постійно випереджали на мить наших футболістів. Відчувалося, що флорентійці діяли за чітким і добре завченим ними планом. Чого не скажеш про киян. Здавалося, що у кожного з них на ногах висіли пудові гирі. І що робити попереду, вони точно не уявляли. Хоча в небажанні, у відсутності старання і самовідданості футболістів «Динамо» не звинуватиш.
Навіть за такого «інфарктного» перебігу подій здавалося, що господарі утримають оту мізерну перевагу. Але останньої миті пропустили. І тепер перед ними стоїть надскладне завдання в матчі у Флоренції за тиждень.
— Важка гра, як і всі поєдинки в Лізі Європи, — сказав після зустрічі Сергій Ребров. — До того ж це чвертьфінал, тому ми чудово розуміли, проти кого ми гратимемо. Напевно, якби після першого тайму мені сказали, що рахунок буде 1:1, я б оцінив його закономірним. У першому таймі «Фіорентина» створила досить моментів, мали нагоди й ми, а в другому ми діяли на контратаках.
Цей матч закінчився, і потрібно готуватися до повторного. Звичайно, хлопці засмучені, але час не стоїть, буде інший день. Готуватимемося до поєдинку в Італії й намагатимемося вийти до півфіналу.
Стосовно фізичного стану наших футболістів. Сьогодні ми грали проти сильної команди. У нас, на жаль, дуже мало таких зустрічей у чемпіонаті України. Але подивіться на вік наших футболістів. Їм по 20—21 рік, кожному було непросто. Коли втратили ініціативу в матчі з такою командою, то, можливо, позначилася втома у психологічному плані.
Скажу окремо про Ленса. Я не думаю, що він утомився. Хоча пропустив понад три тижні, і до нього сьогодні не було жодних претензій у плані самовіддачі. Ярмоленко? Так, він втрачав досить багато м’ячів, але таке буває. Андрій намагався працювати на команду так само, як і всі інші, а це головне...
***
«Дніпро» проявив характер у поєдинку з «Брюгге», хоча в атаці команда могла зіграти і краще. Такої думки про події на стадіоні «Ян Брейдель» Мирон Маркевич.
— Характер команда проявила. Хоча моментами могли і краще зіграти, особливо в атаці. Адже суперник давав можливість це зробити. На жаль, того не сталося. Однак в обороні ми зіграли надійно, тому особливих претензій до футболістів у мене немає. Нульова нічия, звичайно, кращий підсумок, ніж якби ми програли чи пропустили. Але найкращою була б результативна нічия.
За словами Мирона Богдановича, він випустив у стартовому складі Ніколу Калинича, бо Євген Селезньов зіграв останні три поєдинки поспіль. І, либонь, трохи втомився. Але кому він довірить місце у складі в київській зустрічі наступного четверга, Маркевич сьогодні сказати не може. Втім, є ще час, щоб розібратися з цим питанням. Але відомо одне, що на НСК «Олімпійський» дніпропетровці мусять забивати і, не дай Боже, пропускати.
Не мав вигляд засмученого і Мішель Прюдомм, він висловив задоволення нічиєю з «Дніпром»:
— Це логічний результат матчу, і я ним задоволений. Тепер усе вирішиться в Києві. Ми повинні забити гол. Це буде наш єдиний шанс. Якщо говорити в цілому про суперника, то це команда з добротною системою гри, з нормальною організацією і з індивідуально сильними виконавцями. «Дніпро» можна вважати надто збалансованим, цілісним ігровим ансамблем.
Джермейн Ленс (ліворуч), котрий відкрив рахунок у зустрічі, і Маркос Алонсо.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
