Появу нової держави на «нічийних землях» між Сербією та Хорватією проголосив їх відкривач — громадянин Чехії Віт Єдлічка, який, не чекаючи на демократичні вибори, назвав себе президентом Ліберландії. Цю новину, яку миттєво розповсюдили всі електронні ЗМІ Балкан, повідомило сербське видання «Бліц».

Одному Богу відомо, як і де Віт Єдлічка довідався, що в 7 квадратних кілометрів між сербським селом Бачки Монощор і хорватським Змаєвац, розташованих на березі Дунаю, немає хазяїна. Річ у тому, що відносини між Белградом і Загребом після війни в Югославії усе ще напружені, й країни не позначили свої кордони в цьому забутому всіма місці. За підтримки прихильників у соціальних мережах, які натхненні багатим і тривалим існуванням інших «карликових» держав — Монако, Ліхтенштейну, Сан-Марино й Ватикану, Єдлічка заявив, що «метою нової країни буде створення суспільства, у якому зможуть жити всі чесні люди, а влада не засмучуватиме їхнє життя непотрібними обмеженнями, штрафами й численними податками.
Колишній чеський політик із правої партії, близької до екс-прем’єра й президента Чехії Вацлава Клауса, висловив сподівання, що «незалежність і суверенітет Ліберландії, насамперед, визнають Сербія та Хорватія. Відповідну ноту МЗС цих країн він уже готує і надішле якнайшвидше. Єдлічка вважає, що їхній приклад можуть наслідувати й інші країни світу.
Поки що не відомо, як влада Белграда й Загреба відреагувала на незвичайне відчуження їх земель. Але, за словами Віта Єдлічки, під час проголошення нової держави ним було дотримано всіх міжнародних прав і норм. Тобто, згідно з договором про демаркацію кордонів, жодна із цих країн не може пред’явити претензію на територію Ліберландії. Тим більше, що новоспечений президент не сидить склавши руки. Він уже придумав для своєї країни герб, написав конституцію і деякі закони, а також вивісив на березі Дунаю прапор. Єдлічка навіть почав роздавати громадянство невизнаної країни (його одержали майже два десятки осіб) і закликав усіх, хто ніколи не був комуністом, неонацистом або екстремістом, не має тяжкого кримінального минулого, залишити всі справи й вирушити на «вільні хліби» до Ліберландії. Але поставив перед усіма умову, що в його країні діятиме принцип: живи сам і дай жити іншим. Що ж, ця ідея хороша, але, на жаль, дотримуються її не скрізь.