Зерновий лан скорочується
Сівба ранніх ярих зернових, яка вже завершується, триває не так вдало, як торік. Тоді ці культури вже займали площу в 2,5 мільйона гектарів. Нині показник ледь перевищує 2 мільйони. Ярий ячмінь, як і зазвичай у таку пору, вирвався у лідери. Його посіяли на 1,5 мільйона гектарів. У 2014-му мали 1,9 мільйона. Ярої пшениці, за прогнозами, буде на 20 тисяч га менше, ніж торік, вівса — на 5 тисяч. Звісно, таке скорочення можна списувати на ситуацію у Донецькій, Луганській областях та Криму. Але як пояснити істотне зменшення посівів цукрових буряків, які не характерні для неспокійних регіонів. Якщо торік корені займали понад 320 тис. га, то цьогоріч під них у ліпшому разі відведуть 275 тисяч. З них майже 54 тис. га — у Вінницькій, 36 тис. — Хмельницькій, 29,3 тис. — Полтавській, 27,1 тис. — Тернопільській, 21,6 тис. — Київській, по 15 тис. — у Харківській та Черкаській областях. На Сумщині, яка ще донедавна була «буряковим» регіоном, планують засіяти лише 1,6 тис. га. А на Івано-Франківщині й того менше — 700 гектарів. Там припинили роботу всі цукрові заводи, тож тепер і корені мало хто сіє. Возити на далекі відстані врожай буряків економічно невигідно.
Проте є й інші суттєві причини для аграріїв скорочувати площі під сільгоспкультурами. Одна з них — захмарні ціни на ресурси. За останній час вартість аміачної селітри начебто зменшилася аж на 2,5 тисячі гривень за тонну. Тобто на початку березня було 11500 грн., нині — 9000. Але, якщо зважити, що торік у січні селітра коштувала менше 3 тисяч гривень, можна собі уявити, якою ціною дається майбутній врожай.
Найбільші «змагання» серед сільгоспкультур розгорнуться між кукурудзою та соняшником. За прогнозами Мінагрополітики, качаниста займатиме майже 4,48 млн. га, тоді як торік було понад 5 мільйонів. А соняшник, за оцінками міністерства, посіють на 4,38 млн. га. Та, можна припустити, у реальності «переможе» ліквідна олійна культура. Соняшник (хоч той і шкодить ґрунтам й сільгоспвиробників закликають не зловживати цією культурою) «захопить» і площі, вчасно не засіяні ярими ячменем та пшеницею. Адже за нього нині платять понад 10000 гривень за тонну, а за кукурудзу — 3200—3300. Зрозуміло, якій культурі надаватимуть перевагу аграрії.
До того ж експортна ціна на качанисту прогнозується не така приваблива. За кордоном кукурудза у величезних кількостях йде не лише на корми та для харчових потреб, а й на біоетанол. Нафта, яка з червня минулого року подешевшала вдвічі, потягнула за собою скорочення попиту на екологічне пальне. Відтак, знизилися ціни й на кукурудзу.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
