Невеликий штат на північному сході США Нью-Гемпшир, де традиційно стартує попередній етап виборів президента, став останніми днями епіцентром політичного життя країни. В суботу тут завершився республіканський «саміт лідерів», де присутність потенційних претендентів на Білий дім вважалася обов’язковою. Утім, і партія-конкурент не прогавила свій шанс. Учора до Нью-Гемпшира прибула Хілларф Клінтон — поки що єдиний демократ, котрий офіційно висунув свою кандидатуру. Яка ж розстановка сил на даному етапі?
За числом «офіційних» кандидатів республіканці поки що попереду з рахунком 3:1, але в демократів натомість є широко визнаний фаворит. У резюме Хілларі Клінтон не тільки чотири терміни «першої леді» (два — у Білому домі, і два — як дружина губернатора штату Арканзас), а й широкий — і незалежний від чоловіка — досвід політичної боротьби та державної служби: від керівництва Держдепартаменту до діяльності в Сенаті, куди її двічі обирали від штату Нью-Йорк. Клінтон зберігає лідерство усередині партії і вважається най-імовірнішим обранцем від демократів.
Проте як мінімум троє з її однопартійців нині серйозно розглядають можливість вступити в президентські перегони. Один із них, колишній сенатор від штату Вірджинія Джим Уебб, озвучує популістську позицію з легким ухилом вправо: з одного боку, він критикує «грошових аристократів», з другого — виступає проти підвищення податків. Колишній губернатор штату Меріленд Мартін О’Меллі у своїх виступах наголошує на питаннях, близьких прогресивному крилу демократів, включаючи підвищення мінімального рівня зарплати й необхідність приборкання банків-гігантів. Третій можливий конкурент — Лінкольн Чейфі — не тільки екс-губернатор (штат Род Айленд) і колишній сенатор, а й колишній республіканець, який свого часу кинув виклик своїй партії і проголосував проти війни в Іраку. У нещодавньому інтерв’ю він заявив, що «кожен, хто голосував за війну в Іраку, не може бути президентом». Як відомо, Хілларі Клінтон спочатку підтримала вторгнення, але потім визнала свою помилку.
Чи зможе хтось із них протиставити реальну альтернативу Клінтон? У багатьох коментаторів на цей рахунок поки що великі сумніви. Оглядач Los Angeles Tіmes Дойл МакМанус бачить у цих кандидатах елемент донкіхотства. «Хоча в Дон Кіхота пізнаваність імені, мабуть, набагато вище», — іронізує він.
У трійки претендентів від Республіканської партії, які офіційно заявили про своє рішення балотуватися, «коефіцієнт пізнаваності» вищий. Усі вони діючі сенатори: Ренд Пол представляє штат Кентуккі, Тед Круз — Техас, а Марко Рубіо — Флориду. Цікаво, що і Круз, і Рубіо мають кубинське коріння, що може допомогти в боротьбі за латиноамериканський електорат.
Тед Круз привернув до себе особливу увагу восени 2013 року, коли розбіжності в Конгресі, пов’язані з реформою охорони здоров’я, практично паралізували роботу уряду. Затятий супротивник Obamacare, Круз улаштував ораторський марафон за трибуною Сенату, де він виступав без перерви майже добу, вимагаючи скасування реформи.
44-річний Рубіо, незважаючи на свою молодість, помітна постать на політичній арені. Під час президентських виборів 2012 року про нього говорили як про потенційного напарника республіканця Мітта Ромні. Чутки про президентські амбіції Рубіо, котрий виступає як представник нового покоління, відтоді не припинялися.
Подібні устремління сильні й у родині Ренда Пола, чий батько Рон не раз боровся за президентське крісло. Погляди Пола-сина ґрунтуються на ідеях лібертаріанства й консервативного «руху чаювання». При цьому він однаково заповзято критикує як демократів, так і республіканців.
Чи можна назвати когось із них фаворитом? У таборі республіканців визначеності поки що мало, оскільки багато потенційних акторів цієї драми перебувають ще за лаштунками. Були сподівання, що республіканський саміт у Нью-Гемпширі допоможе внести певну ясність. Судячи з оцінки авторитетного видання Polіtіco, говорити про це зарано: «Очевидного лідера немає. У боротьбі за висування по партійній лінії як ніколи багато невизначеності й мінливості».

Нью-Йорк.