Запобігти корупції, надати додаткові гарантії захисту та зменшити кількість документів для отримання соціальної допомоги малозабезпеченими сім’ями — саме для цього напрацьовано зміни до чинного закону. Ініціаторами законопроекту виступили представники парламентської депутатської групи «Воля народу» депутати Ігор Єремеєв (голова), Степан Івахів, Сергій Мартиняк та Ярослав Москаленко.
Стаття 1 профільного закону трактує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям як щомісячну допомогу, котра надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, який залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Дається також визначення, згідно з яким малозабезпеченою сім’єю вважається та, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму.
Виходить, єдиним критерієм того, чи може родина отримати державну соціальну допомогу як малозабезпечена, є підрахунок її середньомісячного сукупного доходу, а не встановлення фактів володіння чи користування земельною ділянкою, нерухомими або рухомими активами тощо. При цьому методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги згідно з чинним законодавством передбачає «доходи від здавання житлового приміщення (будинку) або інших будов у найм або в оренду (на підставі довідок органів державних податкових адміністрацій)», «доходи від... земельних ділянок, наданих для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки (паю), виділеної унаслідок розпаювання землі».
Для отримання такої допомоги потрібно зібрати багато документів. Хто хоча б раз звертався до наших установ з будь-яким проханням, розуміє цей суто бюрократичний підхід: на один папірець потрібно принести ще три підтверджуючі. І що більше членів родини, то більше довідок.
У своєму проекті змін народні депутати пропонують «відредагувати» перелік документів, які подаються уповноваженим представником сім’ї. А саме — прибрати з переліку довідку про наявність та розмір земельної частки (паю). Хочуть також вилучити такі умови, за яких малозабезпеченим сім’ям не призначається державна соціальна допомога: наявність у власності чи володінні другої квартири (будинку) з перевищенням загальної площі житла у 21 квадратний метр на одного члена та додатково 10,5 квадратного метра на сім’ю, більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму), а також земельної ділянки площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім’ї причин не приносить дохід. Парламентарії мають намір прибрати також положення, згідно з яким «рішення про призначення державної соціальної допомоги приймається на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї».
Цікаво, якими мають бути матеріально-побутові умови, аби колись, якщо родині знадобиться, їй змогли надати державну матеріальну допомогу?
Що ж стосується спрощення механізму звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, то в цій частині пропонується запозичити ефективний досвід нової редакції закону про державну допомогу сім’ям з дітьми. Він полягає у тому, що законом визначено вичерпний перелік документів, який необхідно надати для отримання документів, і встановлено, що орган праці та соціального захисту самостійно отримує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та установ, з державних реєстрів усі необхідні відомості для призначення такої допомоги.
Що потрібно буде мати представнику родини, яка претендує на допомогу:
— копію документа, що посвідчує особу;
— заяву про надання державної соціальної допомоги;
— довідку про склад сім’ї (додається чіткий перелік кого до неї можна включати);
— декларацію про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї (не включається субсидія та сплачені аліменти, а також нарахована державна соціальна допомога).
Роздуми над запропонованими змінами навіяли спогади про події п’ятирічної давності. Одна знайома тоді була у відпустці з догляду за дитиною. За два роки до народження сина Інна з чоловіком придбали в кредит машину. Олександр заробляв добре, кредит виплачували регулярно. Однак буквально через тиждень після народження хлопчика чоловік втратив роботу. Три місяці він був у пошуках, усі заощадження та допомога держави при народженні дитини пішли на придбання необхідних речей малюкові, сплату комунальних послуг, кредиту та інші мінімальні витрати на життя. Врешті-решт, робота знайшлася, але з утричі меншою зарплатою, а долар тоді «стрибнув» з п’яти гривень до восьми. Родині з трьох осіб жилося важко на чотири тисячі в місяць. За кредит не сплачували півроку, і банк попередив, що подасть до суду. На той момент за автівку сплатили вже більшу частину суми — не повертати ж її. Допомогли батьки: зі своїх пенсійних карток сплатили борг молодої родини (хоча б повертати без відсотків)... І от, проживши в скруті рік, Інна вирішила звернутися по допомогу для малозабезпечених родин. Усі необхідні документи молода мама збирала майже місяць. Попросили ще й довідку з банківської установи про розмір кредиту (якщо такий є). Отримавши всі виписки, Інна подала заяву на отримання допомоги. А через два тижні отримала... відмову. Соціальний працівник пояснив: сукупний дохід їх родини перевищує прожитковий мінімум. Гроші, які пішли на сплату боргу, врахували як дохід.
Що тут сказати? Хіба, можливо, запропонувати внести до законопроекту ще один суттєвий нюанс: не рахувати сукупним доходом родини позичені в безвиході гроші...

ДОВІДКОВО

Якщо зміни ухвалять, вони:
— усунуть дискримінацію стосовно окремих малозабезпечених сімей;
— дозволять позбутися найменшої можливості зловживання у відносинах надання державної допомоги малозабезпеченим сім’ям;
— істотно спростять механізм отримання допомоги малозабезпеченими сім’ями і скоротять витрати на додаткові довідки.