Український центр оцінювання якості освіти може ініціювати вилучення п’яти завдань (№№29—33) із сертифікаційної роботи з української мови та літератури, яку 24 квітня одночасно виконали майже 280 тисяч наших абітурієнтів. Не виключено, що переглянуть лише систему оцінювання відповідей до цієї частини тесту, повідомляє сайт УЦОЯО. Остаточний вердикт винесуть «після отримання результатів експрес-аналізу робіт», якщо з’ясують, що «дуже велика кількість абітурієнтів» не впоралася із завданням. 
Щойно оприлюднили правильні відповіді, до центру посипалися скарги від випускників та їхніх батьків на некоректність низки запитань, пов’язаних з аналізом тексту відомої письменниці Галини Пагутяк. Авторка була змушена звернутися з відкритим листом до директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука: «...автори питань і відповідей, безперечно, розуміли, що це складний філософський текст, який можна по-різному інтерпретувати... Якби питання були сформульовані коректно і зрозуміло, не виникло б такої хвилі обурення... Такий конфлікт з’являється в умовах байдужості влади до якості освіти...»
Письменниця обурена: «... мій текст тлумачать хибно». Так, висновок «Люди розумніші за комах», який комісія УЦОЯО визнала правильною відповіддю на 32-ге завдання сертифікаційної роботи, вона назвала абсурдом і наругою над авторським текстом. І висловила жаль з того приводу, що дітям «завдано дуже великої шкоди...»
Цього року ЗНО із «солов’їної» передбачало тести двох рівнів (базового і поглибленого) і було об’єднане з державною підсумковою атестацією. За його результатами випускники отримають одразу дві оцінки, одну з яких запишуть у шкільний атестат. Того, хто провалить ЗНО з цієї дисципліни, до тестування з решти предметів не допустять. Тобто зі вступом до вишу він «пролітає».
Цікаво, що незалежні експерти й численні громадські спостерігачі акцентують увагу на процедурі проведення ЗНО, доведеній до автоматизму і майже досконалій, а у зміст завдань не заглиблюються. За підсумками обговорюють переважно таке: хто з абітурієнтів таємно проніс у кишені телефон і що йому за це було.
Прихильники ЗНО та його опоненти у парламенті сперечаються про інше: чи визнавати сертифікати минулих років? Публічних фахових дискусій про зміст сертифікаційних завдань, їх відповідність шкільній програмі і, зрештою, здоровому глузду, чомусь не чути.
Тож зауваження щодо процедури і не тільки: «Чому торік на виконання тестових завдань з української мови й літератури відводили 180 хвилин, цьогоріч — 150 (для базового рівня). Забрали 30 хвилин, а кількість запитань зменшили тільки на два. Причому торік були питання досить короткі — з ними можна було впоратися за хвилину. Цього разу — складніші». Цікаво також, чому текст до завдань базового рівня був набагато складніший, ніж до поглибленого? Таку особливість відзначають педагоги, які обговорюють останнє тестування в мережі.
Шкільні вчителі не готові публічно від свого імені критикувати авторів сертифікаційних завдань. Хоча й поділилися власними висновками. Пані Галина, вчитель української мови і літератури зі столичного передмістя, проти вилучення сумнівних завдань із сертифікаційної роботи. «По-перше, це несправедливо щодо тих абітурієнтів, які відповіли правильно на всі або хоча б на декілька запитань з того переліку, — каже вона. — По-друге, через те, що текст був дуже довгий і складний для сприйняття, на виконання завдань діти витратили багато часу, можливо, хвилин 40. Після того дехто просто не встиг дописати твір. І тепер з’ясовується, що час вони згаяли даремно». Вихід із ситуації є, вважає педагог: «Якщо, наприклад, думки членів комісії розділяться навпіл: одні вважатимуть правильною відповідь А, інші — відповідь Б, то я б зарахувала дітям обидва варіанти як правильні. Це порада від п’яти мовників, з якими ми обговорювали ситуацію».