Коноплі належать до відновлюваних джерел енергії й здатні забезпечити нас теплом і світлом, до того ж без додаткових викидів парникових газів. Європейський Союз докладає значних зусиль для розвитку цієї галузі. У Німеччині частка енергогенерації з відновлюваних джерел становить 25 відсотків. І робиться це не лише з метою поліпшення екології, а переважно для забезпечення безпеки в сфері енергетики. Втім, для України, очевидно, поки ще не настав час опікуватися енергобезпекою. Простіше закуповувати вугілля в ПАР.
Не час, напевно, опікуватися й довкіллям. Варто лише подивитися, наприклад, на узбіччя наших шосейних доріг. Це накопичення поліетиленових пакетів усіх типів і розмірів. Але малозатратні коноплі в найстисліший термін здатні забезпечити нас екологічно чистими і біорозпадними пакувальними матеріалами, починаючи від паперу та картону і закінчуючи матерчатими сумками. Можливості України в сфері коноплярства такі великі, що можна не тільки себе забезпечити, а і завалити пів-Європи такою продукцією. На жаль, така перспектива мало кого цікавить з можновладців.
Загальновідомо, що із усіх технічних, та й інших, сільськогосподарських культур, лише коноплі не виснажують землю і їх можна вирощувати на одному і тому самому місці десятки років! Той, хто ходив полем, де вирощували ріпак чи соняшник, той зрозуміє, що це означає.
Нині у країнах ЄС справжній бум щодо використання конопель з медичною метою. Справді, конопляна олія назавжди позбавить людину шкідливого холестерину. Препарати з конопель допомагають подолати велику кількість захворювань і симптомів. Зокрема, розладів посттравматичного стресу, психозу, епілепсії, дистонії, діабету, гепатиту, а перев’язочні матеріали і вата з конопель мають унікальні бактерицидні властивості. Може, час в Україні розпочати хоча б виробництво хірургічної вати чи бинтів?
З чого розпочати? Коли вже згадали медицину, давайте згадаємо Булгакова. Наш великий співвітчизник був за освітою лікарем і вмів ставити точний діагноз. Розруха — вона, як відомо, завжди в головах. Розруха — це коли виробництво конопель, які не містять жодних наркотичних речовин, регламентується суворіше, ніж обіг ядерних матеріалів! Розруха — це коли унікальні розробки в галузі коноплярства і насінництва потрібні лише кільком ентузіастам. Розруха — це коли ціла галузь промисловості, яка здатна цілком забезпечити себе електроенергією і парою і не залежить від цін на газ чи бензин, знищується, а коноплезаводи закриваються. Розруха — це тоді, коли, маючи всі можливості експортувати конопляне волокно, ми закуповуємо джутове за кордоном.
Щоб отримати відповідь на це запитання, почнімо з декількох сухих і нудних цифр, розпочнімо з економіки, адже без неї — ніяк. Отже: з одного гектара можна одержати 8 тонн конопель на рік. Оптимальна площа посівів — 1000 гектарів. Урожайність з насіння конопель — 800 кг. Якщо створити підприємство, орієнтоване тільки на випуск насіння і паливних пелет із соломи конопель, то, з урахуванням споживання частини пелет для забезпечення власних енергетичних потреб, можна з гектара одержати продукції на загальну суму 2600 доларів (5 тонн пелет по 200 доларів і 800 кг насіння по 2 долари). Підрахуємо витрати загалом: культивування (включаючи оренду землі) до 800 доларів, переробка (включаючи амортизаційні витрати) до 400 доларів і логістика до 300 доларів у розрахунку на гектар. Разом 1500, а рентабельність при цьому становитиме 73 відсотки. Така норма рентабельності дасть змогу підприємству не тільки працювати, а й стабільно розбудовуватися з метою збільшення глибини переробки конопель, збільшення асортименту продукції та поліпшення фінансових показників.
Звідси й висновок — коноплярство цілком конкурентоспроможне і потребує не державних дотацій, а інвестицій, відсутність яких пов’язана передусім зі штучними адміністративними бар’єрами.
Тепер можна відповісти й на головне запитання — що робити? Насамперед треба повернути статус колишньому Інституту луб’яних культур (Глухів Сумської області), завдяки якому було виведено кращі сорти безнаркотичних конопель, якими користується увесь світ, крім України. Нині ця видатна наукова установа є лише дослідною станцією. Основним завданням інституту (для чого і потрібен статус) має стати не тільки і не так забезпечення коноплярів елітним насінням, а патентування і сертифікація сортів конопель і продукції коноплярства в ЄС, Канаді, США та ін. А далі слід використовувати європейський досвід. Купуєш сертифіковане насіння технічних конопель і вирощуєш без обмежень, ліцензій і квот. Ну а ініціатором таких змін у законодавстві, мабуть, має бути Міністерство аграрної політики і продовольства. Може, спробуємо попрацювати, добродії? Адже, справді, не складно.

Вадим КРОТОВ, головний конструктор ТОВ «Укрспецприлад».

Київ.