У Свято-Олександрівському храмі УПЦ КП Херсона в останню путь провели бійця Української повстанської армії Івана Терлецького. Кулеметник із позивним «Вовк» став першим з УПА, кого тут вшанували так, як і ветеранів Радянської армії чи загиблих у зоні АТО — почесною вартою, прощальним салютом і промовою міського голови Володимира Миколаєнка.
Син січового стрільця Іван Терлецький, котрий тоді мешкав у селі Лібухів на Львівщині, вступив до лав УПА у 1944 році. За два роки потрапив у полон і отримав десять років північних таборів. Після цього КДБ не дало йому повернутися до рідних місць, дозволивши оселитися з дружиною лише у приміському селищі Кіндійка під Херсоном.
— Цинізм тодішніх репресивних органів лякає й досі: кадебістам було замало позбавити хлопця волі, а потім і малої батьківщини. Через підірване у концтаборах здоров’я родина Терлецьких не могла мати дітей, і подружжя все життя мріяло всиновити хлопчика чи дівчинку. Але держава відмовила їм навіть у цьому, вважаючи, що такі «погані» громадяни не мають на це права, — згадав у прощальному слові міський голова Херсона Володимир Миколаєнко.
Друзі та знайомі Івана Терлецького кажуть: попри нелегке життя та всі випробування, «Вовк» не озлобився і залишився гарною людиною.
— Іван Миколайович був одним з перших, хто на початку 90-х років минулого століття вступив до херсонського осередку Народного Руху України. Ми з ним багато говорили про минуле. Тоді й почув розповідь про його останній бій. У 1946-му чоту «Ворона» оточив загін НКВС. Іван взявся до зброї, аж поруч вибухнула граната. Він отямився тільки у підвалі львівської тюрми НКВС. Його залишили живим тільки через юні роки — пожаліли, — розповідає голова Асоціації фермерів Херсонщини Микола Халупенко. — Іван Терлецький спочив у 92 роки, та й інших ветеранів УПА на Херсонщині залишилося небагато — вистачить пальців однієї руки, щоб їх перелічити.
Херсон.

 


Фото автора.