Ціни на основні продукти, товари та послуги, схоже, продовжать нас дивувати. Здавалося б, дорожчати далі нікуди. Так ні, лізуть угору. Хоча валютна гойдалка пригальмувала розбіг, курс євро мало не зрівнявся з доларовим, а «зелений» у свою чергу геть принишк — потужні вітчизняні банки за долар пропонують по 20 гривень (нагадаємо, наприкінці лютого офіційний курс НБУ сягав 30 гривень за долар). Але подальше укріплення гривні не особливо відбилося на вітчизняних товарах. Скажімо, пшенична крупа «Артек» з’явилася на полицях супермаркетів по 17 гривень за 800-грамовий пакет, а ще тиждень тому коштувала 7. Кілограм українських яблук доріс до 23. За десяток одно-дводенних курчат на районному базарі просять 140 гривень, а за пару молочних поросят — півтори тисячі.
Бензин та дизпаливо — на вітчизняних заправках не прогнозується великих цінових потрясінь.
Пальне останнім часом навіть трохи подешевшало, його вартість, прив’язана до котирувань на нафту й курсу долара, залишається надто високою для багатьох водіїв. Тож реалізаторам доводиться обмежувати маржу, аби «захмарні» розцінки не відлякували клієнтів від заправок.
Борошно — дешевшатиме, але незначно.
Тут варто згадати, як наприкінці лютого буквально за кілька днів ціни на цей товар піднялися практично удвічі. Зокрема, через зростання на 30—35 відсотків гривневого еквівалента світових цін на пшеницю на тлі стрімкого падіння національної грошової одиниці. Немало господинь, які надавали перевагу домашньому духмяному зі скоринкою, відставили тоді свої хлібопічки. Бо магазинна паляниця за 9—11 гривень стала за ціною привабливішою, ніж спечена самотужки з борошна по 15 гривень за кіло. Зниження вартості продовольчої пшениці вже у квітні потягнуло за собою і помітне — до 7—10 грн./кг — здешевлення борошна.
Хліб — 8—9 гривень за 900-грамовий буханець «Українського» і 6—7 — за півкілограмовий «Пшеничний» (після подорожчання у лютому—березні на 20-30 відсотків) нині сприймається як цілком прийнятна ціна на продукт номер один; вартість популярних «соціальних» сортів, принаймні у Києві, влада й надалі утримуватиме на рівні 4,5—5,5 грн.
Крупи — залишатимуться в цінах квітня.
Після ажіотажного змітання з магазинних полиць продуктів з тривалим терміном зберігання, що спостерігалося два місяці тому, коли гречка подорожчала до 26 гривень за кілограм, а масові сорти рису замалим не дотягнулися до 40-гривневої висоти, попит на крупи, схоже, вщух. Утім, звичайнісінькі, приміром, вівсяна, пшоняна чи навіть пшенична каші стають дедалі недоступнішими для пересічного споживача. І не тому, що недостатньо сировини для їх виробництва — минулорічний урожай був щедрим і на овес, і на просо, тим більше на пшеницю. Схоже, торговці всіляко намагаються підняти мінімальну цінову планку на найдешевші споживчі товари, адже на дорогі в багатьох громадян грошей не вистачає, а їсти все одно щось треба. До того ж українські круп’яні культури «орієнтуються» на експортні ціни, та й підприємствам вигідніше продавати крупи на експорт.
Овочі та фрукти — борщовий набір після нетривалого подорожчання стабілізується в ціні.
Адже нинішні ціни на овочі минулого сезону не набагато поступаються вартості нового врожаю. Так, торішні — білокачанну капусту торгівля пропонує по 15—16 гривень за кілограм, моркву та столові буряки — по 14. Очікується подальше здешевлення помідорів та огірків, які цієї пори традиційно надходять із теплиць. Погода сприяє швидкому дозріванню вітамінної продукції, тож незабаром на ринку з’явиться і продукція, вирощена під плівкою, з відповідно нижчою собівартістю. Ціни значною мірою стримуватиме і скорочення оплаченого попиту з боку збіднілого населення.
Молоко та молокопродукти — переважно залишатимуться в цінах квітня.
Надої традиційно зростатимуть, і закупівельні ціни на сире молоко утримуються на мінімальному рівні. Невисокий споживчий попит знову-таки завадить подальшому здорожчанню молочної продукції.
Соняшникова олія — дещо
подешевшає після недавнього стрімкого подорожчання до 30—33 гривень за літр.
Хоча високі закупівельні ціни на соняшник (9—10 тисяч гривень за тонну, торік у цю пору були вдвічі нижчими) відображаються на вартості й сирої, й рафінованої олії.
Цукор — виробники і торговці, на чиїх складах залишаються значні запаси солодкого піску, ближче до кінця місяця знову спробують підняти ціни
на нього.
Попередня хвиля подорожчання, коли супермаркети обмежували продаж «дешевого» цукру (по 10—12 грн./кг) двома кілограмовими пачками в руки, швидко захлинулася. Після короткотривалого сплеску до 19—20 грн./кг ціни на солодкий пісок досить швидко скотилися до 14—15. Нині його можна знайти за прийнятні 11—12 гривень. І дефіцит цукру, схоже, найближчим часом не загрожує. Буряки торік займали чималу площу, тож цукру виробили понад 2,1 млн. тонн — у 1,6 разу більше, ніж у 2013-му. Підприємства, звісно, шукають можливості для поставок солодкого піску за межі держави, а також з настанням традиційно «дефіцитного» на цукор сезону консервацій намагатимуться реалізувати з максимальною вигодою на внутрішньому ринку.
М’ясо — і надалі поволі дорожчатиме.
Адже ціни від суттєвого зростання стримує, здебільшого, пустота наших гаманців. Висока вартість промислового утримання та відгодівлі свиней і птиці рано чи пізно відіб’ється на м’ясних рядах — чи недоступними для пересічних споживачів цінами, чи порожніми полицями. Тушки бройлера на рівні 33—35 гривень за кілограм уже кілька місяців поспіль стримують попит на курятину, яка із категорії «бюджетного» м’яса перетворюється на черговий делікатес. Вартість домашньої птиці, зокрема качок та гусей, теж зростатиме, зважаючи на дорогі корми, електроенергію, газ...
Алкоголь — виробництво горілки у березні, за офіційними даними Держстату, зросло більш як удвічі порівняно з відповідним періодом минулого року, і майже на 40 відсотків перевищило обсяги лютого. Коньяків, бренді, лікерів та інших спиртних напоїв теж випущено достатньо. Сповна вистачає і на свята, і на будні. До того ж мережі досить лояльні з торгівельними націнками — півлітрову пляшку оковитої можна придбати, як і рік тому, за 39—40 гривень. Тут аби спиртні напої зі столів окремих громадян не витіснили звичайну їжу.
Ліки — залежатимуть від валютного курсу.
Хоча гривня стосовно долара та євро дещо стабілізувалася, ні імпортні медикаменти, ні вітчизняні препарати помітно не дешевшатимуть.
Транспортні послуги — нинішні високі тарифи на проїзд у громадському транспорті вже зараз змушують потенційних пасажирів ретельніше продумувати свої маршрути. Дороге пальне і зростаючі витрати на обслуговування машин не дають підстав для зниження цін.
Приміром, Південна залізниця вже оголосила про запровадження нових тарифів на проїзд у приміському сполученні. У середньому вартість квитків зростає майже на 30%. Тарифи в цьому сегменті не підвищувалися понад чотири роки, виправдовується у своєму повідомленні прес-центр Укрзалізниці. Мовляв, за цей час значно подорожчала продукція, яка споживається залізничним транспортом (елементи будови колії, паливно-мастильні матеріали), а також вартість ремонтів рухомого складу. Не виключено, що й інші залізничні перевізники наслідуватимуть затратний для пасажирів приклад своїх колег.
Житлово-комунальнІ послуги — чергове подорожчання електроенергії та природного газу відобразиться вже у квітневих платіжках. Певне, щоб пом’якшити ситуацію, уряд уже з нинішнього місяця фактично знизив удвічі плату за газ для помешкань без лічильників, скоротивши вдвічі відповідні норми споживання. Водночас з травня дорожчає вода та послуги водовідведення. Нові тарифи ударять по кишенях громадян уже в червні.
Туристичн послуги — з настанням теплих днів путівки до популярних оздоровниць, зазвичай, дорожчають.
Зважаючи на фінансову скруту багатьом доведеться або скорочувати терміни курортного відпочинку, або взагалі відмовитися від мандрів на користь приміського садового будиночка чи відвідування родичів у селі. У вітчизняних санаторіїв є шанс привабити до себе українців, які за кращих часів віддавали перевагу закордонним вояжам.
Валюта — у травні, принаймні у першій половині, значних курсових коливань не прогнозується.
На стабільність гривні позитивно впливатиме запланований на наступний тиждень приїзд до Києва представників МВФ. Власне, від їх вердикту — отримає чи ні черговий транш Україна — і залежатиме міцність національної грошової одиниці найближчим часом.
Прогнози збирала Галина КВІТКА.
