ЗАКОН УКРАЇНИ


Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності.
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг - усереднене значення обсягів річного споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг (у натуральних показниках) об’єктом замовника, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг середньорічних за три роки, що передують року, в якому здійснюється державна закупівля енергосервісу;
2) енергосервіс - комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів;
3) енергосервісний договір - договір, предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів;
4) щорічні платежі учаснику процедури закупівлі - щорічні платежі, визначені учасником процедури закупівлі у пропозиції конкурсних торгів, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, які замовник енергосервісу має сплачувати виконавцю у разі укладення з ним енергосервісного договору;
5) щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу - щорічне скорочення витрат замовника (у грошовій формі) на споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг у результаті здійснення енергосервісу, що зазначається учасником процедури закупівлі у пропозиції конкурсних торгів, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Таке скорочення розраховується учасником процедури закупівлі як розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно з базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, помножене на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг на дату оголошення про проведення процедури державної закупівлі.
2. У цьому Законі термін «паливно-енергетичні ресурси» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про енергозбереження», термін «санітарні норми» - у значенні, наведеному в Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», терміни «житлово-комунальні послуги» і «засіб обліку» - у значенні, наведеному в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», терміни «головні розпорядники бюджетних коштів», «розпорядник бюджетних коштів» і «місцевий фінансовий орган» - у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, а термін «державні закупівлі» та інші терміни, не визначені в цьому Законі, вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про здійснення державних закупівель».
Стаття 2. Сфера застосування цього Закону
1. Державні закупівлі (далі - закупівлі) енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
2. Цей Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі.
Стаття 3. Особливості здійснення закупівель енергосервісу
1. У документації конкурсних торгів, у кваліфікаційній документації під час проведення переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі додатково до документації, встановленої частиною другою статті 22, частиною третьою статті 38 та інформації, передбаченої частиною першою статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовник зазначає:
1) базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупівлі. Якщо за період, щодо якого здійснюється розрахунок обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, на об’єкті, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу, замовником або учасником процедури закупівлі виявлено недотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, базовий річний рівень визначається відповідно до методології, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
2) повну інформацію про об’єкт, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу, та обладнання, що використовується на об’єкті для постачання і споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг (у тому числі технічні паспорти, специфікації, плани, креслення, рисунки, технічні та якісні характеристики, копії договорів з постачальниками паливно- енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг), необхідну учаснику процедури закупівлі для підготовки пропозиції конкурсних торгів, кваліфікаційної пропозиції, пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Замовник забезпечує безперешкодний доступ учасника процедури закупівлі до такого об’єкта для перевірки та уточнення зазначеної в цьому пункті інформації;
3) вимоги про зазначення учасником процедури закупівлі у пропозиції конкурсних торгів, кваліфікаційній пропозиції або у пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі:
пропонованого строку енергосервісного договору;
щорічних платежів учаснику процедури закупівлі, розрахованих з урахуванням пропонованого строку дії енергосервісного договору;
щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу.
2. Замовник не зазначає в документації конкурсних торгів інформацію, передбачену пунктами 3, 4, 5, 6 і 8 частини другої статті 22, пунктами 4-7 частини третьої статті 38 та абзацами шостим, сьомим і дев’ятим частини першої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
Стаття 4. Особливості оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі
1. Під час проведення процедури закупівлі енергосервісу основним критерієм оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції є показник ефективності енергосервісного договору (чиста приведена вартість).
Показник ефективності енергосервісного договору (чиста приведена вартість) визначається як сумарне за двадцятирічний період з дати оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу значення дисконтованих різниць між щорічними скороченнями витрат замовника та щорічними платежами учаснику процедури закупівлі. Дисконтування здійснюється на розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла на дату оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу.
2. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції конкурсних торгів, крім показника ефективності енергосервісного договору, застосовуються й інші критерії оцінки, у документації конкурсних торгів визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці пропозицій конкурсних торгів. Питома вага критерію «показник ефективності енергосервісного договору (чиста приведена вартість)» не може бути нижчою за 75 відсотків.
Стаття 5. Енергосервісний договір
1. Примірний енергосервісний договір затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Істотними умовами енергосервісного договору є:
1) предмет енергосервісного договору, у тому числі перелік заходів, строки та умови впровадження енергосервісу;
2) ціна енергосервісного договору;
3) базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами) на дату оголошення про проведення процедури закупівлі;
4) рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору;
5) строк дії енергосервісного договору;
6) порядок оплати енергосервісу за рахунок скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів, як передбачено частиною п’ятою статті 5 цього Закону;
7) обов’язок сторін договору забезпечувати під час виконання енергосервісного договору узгоджені сторонами та/або визначені законодавством режими та умови використання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг (включаючи повітряно-тепловий режим, штучне освітлення, інші характеристики, що відповідають вимогам у сфері організації праці, утримання будинків, будівель, споруд);
8) відповідальність за невиконання, неналежне виконання зобов’язань за енергосервісним договором;
9) умови та порядок розірвання енергосервісного договору і наслідки такого розірвання, включаючи відшкодування збитків, компенсації та/або інші виплати сторонами енергосервісного договору;
10) порядок переходу до замовника права власності на майно, що було утворено (встановлено) йому за енергосервісним договором;
11) порядок коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу у разі виникнення протягом дії енергосервісного договору змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об’єкта, щодо якого здійснюється енергосервіс, тощо;
12) порядок та методи вимірювання (розрахунку) і перевірки фактичного рівня скорочення споживання та/або витрат замовника на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг внаслідок здійснення енергосервісу порівняно із споживанням та/або витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу.
3. Енергосервісний договір укладається за ціною, що дорівнює сумі скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг порівняно з витратами, що були б здійснені за відсутності енергосервісу, яка має бути забезпечена виконавцем енергосервісу за весь строк дії енергосервісного договору, з урахуванням фіксованого відсотка суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу.
У разі якщо енергосервісним договором передбачено скорочення рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг, енергосервісний договір укладається за ціною, що дорівнює добутку обсягу скорочення споживання замовником енергосервісу відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який має бути забезпечений виконавцем енергосервісу за весь строк дії енергосервісного договору, і відповідних цін (тарифів), що діяли на дату оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу, з урахуванням фіксованого відсотка суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу.
4. Розрахунки за енергосервісним договором здійснюються за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу порівняно з витратами, які були б здійснені за відсутності енергосервісу, на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за відповідний період на підставі цін (тарифів), що діяли у період, за який здійснюється розрахунок. У разі якщо енергосервісним договором передбачено скорочення рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, сума скорочення витрат замовника енергосервісу визначається як різниця між базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг і фактичним рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, помножена на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що діяли у період, за який здійснюється розрахунок.
5. Щорічні платежі виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором мають становити не менше 80 відсотків та не більше 90 відсотків суми щорічного скорочення витрат замовника.
6. Оплата за енергосервісним договором здійснюється виключно у грошовій формі.
7. Строк дії енергосервісного договору не може перевищувати 10 років.
8. Енергосервісний договір припиняється достроково у разі, якщо сукупна сума виплат, здійснених на користь замовника за енергосервісним договором, досягла ціни енергосервісного договору.
9. У разі якщо фактичний щорічний рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг у результаті енергосервісу не відповідає умовам енергосервісного договору з вини виконавця енергосервісу, виконавець енергосервісу зобов’язаний усунути недоліки та/або запровадити додаткові заходи енергосервісу для забезпечення дотримання умов енергосервісного договору або відшкодувати замовнику енергосервісу суму різниці між фактичним рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг і рівнем скорочення, розрахованим на підставі умов енергосервісного договору.
10. Після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання замовник набуває права власності без додаткової плати на все майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором.
11. У разі дострокового розірвання енергосервісного договору за ініціативою замовника енергосервісу, за умови відсутності порушень виконавцем енергосервісу зобов’язань за цим енергосервісним договором, замовник енергосервісу повинен виплатити виконавцю енергосервісу несплачену частину ціни енергосервісного договору.
12. У разі ліквідації замовника енергосервісу відповідний розпорядник бюджетних коштів, що прийняв рішення про ліквідацію замовника енергосервісу, повинен забезпечити виплату виконавцю енергосервісу несплаченої частини ціни енергосервісного договору.
13. У разі реорганізації замовника енергосервісу його права та обов’язки за енергосервісним договором переходять до правонаступника замовника енергосервісу.
Стаття 6. Порядок погодження (затвердження) істотних умов енергосервісного договору
1. Головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень та в межах повноважень відповідних розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня до дати укладення енергосервісного договору подають на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді після погодження відповідним місцевим фінансовим органом (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 5 цього Закону.
2. Місцевий фінансовий орган погоджує або відмовляє у погодженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій.
3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору та надають відповідному розпоряднику бюджетних коштів письмове повідомлення про затвердження або про вмотивовану відмову у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дати отримання відповідних пропозицій.
4. Підставою для відмови у погодженні (затвердженні) істотних умов енергосервісного договору є їх невідповідність вимогам законодавства щодо істотних умов енергосервісних договорів.
Стаття 7. Особливості відміни замовником торгів із закупівлі енергосервісу чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги із закупівлі енергосервісу у разі:
1) відсутності подальшої потреби в закупівлі енергосервісу;
2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;
3) виявлення факту змови учасників;
4) порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі, передбаченого Законом України «Про здійснення державних закупівель»;
5) якщо запропонована кожним учасником ціна енергосервісного договору перевищує 1 мільйон гривень та для участі в торгах подано менше двох пропозицій конкурсних торгів, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
6) відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель»;
7) якщо вартість предмета закупівлі перевищує 1 мільйон гривень та до оцінки допущено пропозиції менше ніж двох учасників.
Інформація про відміну процедури закупівлі енергосервісу з підстав, передбачених цією частиною, має бути чітко зазначена в документації конкурсних торгів. Торги можуть бути відмінені частково (за лотом).
2. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, якщо здійснення закупівлі енергосервісу стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).
3. Повідомлення про відміну торгів із закупівлі енергосервісу або про визнання їх такими, що не відбулися, надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
Стаття 8. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом у разі відсутності засобів обліку, необхідних для визначення базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, передбачений енергосервісним договором рівень скорочення замовником енергосервісу споживання або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не може становити менше 30 відсотків.
3. Внести зміни до таких законів України:
1) у Законі України «Про енергозбереження» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 30, ст. 283; 2006 р., № 15, ст. 126; 2014 р., № 4, ст. 61):
преамбулу після абзацу шістнадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
«Терміни «енергосервіс» та «енергосервісний договір» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».
У зв’язку з цим абзаци сімнадцятий та вісімнадцятий вважати відповідно абзацами вісімнадцятим та дев’ятнадцятим;
статтю 11 доповнити частинами другою і третьою такого змісту:
«Для здійснення комплексу енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням та/або витратами, які існували б за відсутності таких заходів (далі - енергосервіс), фізична або юридична особа може укласти енергосервісний договір.
Предметом енергосервісного договору є здійснення енергосервісу. Оплата енергосервісу за енергосервісним договором здійснюється у грошовій формі за рахунок суми (або її частини) скорочення споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів»;
2) пункт 2 частини четвертої статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 24, ст. 883) доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:
«енергосервіс».
4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Президент України П. ПОРОШЕНКО.


м. Київ, 9 квітня 2015 року.
№ 327-VІІІ.