Рада національної безпеки і оборони України схвалила розраховану до 2020 року Стратегію національної безпеки України. Відкриваючи засідання РНБО, Президент Петро Порошенко наголосив, що загроза широкомасштабних бойових дій з боку російсько-терористичних угруповань не лише зберігається, а й зростає, що вимагає додаткових заходів для забезпечення обороноздатності держави.

«Від проведення оперативного перегрупування військ та зайняття ними обладнаних опорних пунктів, від уточнення завдань щодо п’ятої хвилі мобілізації, від удосконалення протидесантної і протидиверсійної оборони Маріуполя, Бердянська та всього Азовського узбережжя — і аж до Стратегії національної безпеки», — сказав глава держави та зазначив, що проект Стратегії має передбачати досягнення сумісності сектору безпеки і оборони України з відповідними структурами країн-членів НАТО. При цьому Президент нагадав, що Росія на засіданні своєї Ради безпеки значно змінила стратегію, намагаючись використовувати досвід агресії та війни.
«Наша Стратегія має забезпечити можливість набуття в майбутньому членства України в Альянсі. Ми нарешті маємо повернути цю надзвичайно важливу складову в цей документ», — сказав Президент та підкреслив, що це робиться для отримання дієвих гарантій суверенітету і територіальної цілісності України. «Співпраця з Альянсом, а також відданість Спільній безпековій та оборонній політиці ЄС червоною ниткою проходить через весь цей документ», — сказав П. Порошенко.
Водночас Президент наголосив на важливості зміцнення обороноздатності та створення сучасних Збройних Сил, оскільки сумарне угруповання агресора на Донбасі з урахуванням бойовиків незаконних збройних формувань становить понад 40 тисяч осіб, а російське військове угруповання поблизу державного кордону налічує понад 50 тисяч військовослужбовців, що майже в півтора рази більше, ніж у липні 2014 року.
«Росвоєнторг» продовжує регулярно поставляти бойовикам озброєння і військову техніку, боєприпаси, речове майно і паливо. Рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрілює. Це правило стосується не лише звичайного театру, а й театру воєнних дій також», — зазначив П. Порошенко.
Коментуючи ситуацію із дотриманням Мінських домовленостей, Президент відзначив, що українська сторона їх чітко виконує, чого не скажеш про протилежну сторону. «У нас є переконливі докази, коли всіма сторонами зафіксоване неухильне дотримання Україною Мінських зобов’язань і постійне порушення їх з боку бойовиків», — наголосив він та додав, що саме бойовики не дозволяють міжнародним спостерігачам в належний спосіб перевірити достовірність відведення свого важкого озброєння. «Бойовики проводять регулярні обстріли українських позицій та мирних мешканців, ведуть активну розвідувальну і підривну діяльність, провокують бойові зіткнення з метою зриву мирного врегулювання конфлікту», — підкреслив П. Порошенко.
Враховуючи це, на засіданні РНБО було проаналізовано військові загрози і можливі сценарії розвитку ситуації, опрацьовано оперативні заходи щодо протидії військовій агресії. Зокрема, схвалено комплекс заходів щодо прискорення будівництва фортифікаційних ліній та рубежів, зміцнення оборонних і безпекових можли-востей держави, розвитку системи медичного забезпечення військовослужбовців. При цьому голови Донецької та Закарпатської облдержадміністрацій отримали догани за зрив строків зведення оборонних рубежів.
Розвитку потенціалу і системи управління оборонно-промисловим комплексом, забезпечення Збройних Сил та Національної гвардії сучасним озброєнням і військовою технікою національного виробництва, удосконаленню ракетних технологій має сприяти робочий орган РНБО — Міжвідомча комісія з питань оборонно-промислового комплексу.
На засіданні також було розглянуто заходи із забезпечення енергетичної безпеки держави, які передбачають демонополізацію енергетичних ринків, диверсифікацію джерел надходження енергоносіїв, розвитку ядерної енергетики, використання прихованих резервів паливно-енергетичного комплексу, забезпечення енергетики вугіллям всіх необхідних марок та підготовки до опалювального сезону 2015-2016.
«Наша Стратегія виходить з того, що частка жодної сторони за жодних обставин, за жодних цінових спокус не повинна перевищувати 30%. 30 відсотків і не кубом більше, навіть якби газ давали задарма!» — наголосив Президент та зазначив, що в цьому питанні за останній рік країна досягла значного прогресу: «Перезимували без буржуйок і каганців. Ми виграли зимову битву з «Газпромом», хоча, звичайно, про повну перемогу в цій війні говорити зарано. Монополії цієї політико-енергетичної структури в постачанні нам газу, нарешті, вперше за 23 роки, покладено край». Адже за підсумками першого кварталу частка «Газпрому» в імпорті в Україну становила лише 37 відсотків, тоді як решта — це поставки від понад десяти європейських компаній.
Не менш важливою є й внутрішня демонополізація та деолігархізація енергетичного ринку. Повідомивши, що найближчим часом підпише розроблений спільно з Європейським енергетичним товариством та ухвалений парламентом закон «Про ринок газу», Президент наголосив, що з цим у вітчизняному паливно-енергетичному комплексі почнуть діяти європейські правила.
Саме в цьому контексті глава держави пропонує розглядати й арешт 500 мільйонів кубів газу, який Генеральна прокуратура спільно з Міністерством внутрішніх справ здійснила у компанії Osthem. За його словами, тут в жодному разі не йдеться про вибіркове ставлення.
Нагадавши про раніше ухвалений Верховною Радою Закон «про 50+1 акцію», який дає змогу державі повернути під своє управління найбільшого монополіста у цій сфері — компанію «Укрнафта», Президент висловив сподівання, що так само буде повернуто елементарний порядок і економічну конкуренцію на ринок електроенергії та тісно пов’язану з ним шахтарську галузь, яка потребує чіткого прозорого механізму ціноутворення на вугілля.
«Політика деолігархізації і демонополізації цілком відповідає національним безпековим інтересам, і я впевнений в тому, що ні я, як Президент, ні уряд, ні Верховна Рада від цього курсу не відмовляться, хто б і чим би не намагався Україну і мене як Президента шантажувати, — ні так званими шахтарськими батальйонами, дві третини з яких становили «тітушки», ні так званими приватними арміями, ні інформаційними диверсіями, які сьогодні намагаються запускати проти мене і проти України. Стояв, стою і стоятиму на сторожі національних інтересів. Незадоволення «потерпілих» я розумію, але не раджу чинити спротив. Державі треба віддати державне, а бізнес робити за рахунок власних приватних ресурсів, і не включати ані кредитні борги, ані видатки на приватні армії, ані видатки інші, які не мають відношення до собівартості, у вартість тонни нафти, кубометра газу, вартість кіловат-години», — підкреслив глава держави.

Дослівно 

Президент Петро Порошенко: «Гарантую, що ніхто більше не потрапить в рейтинг «Форбс», знімаючи вершки з використання можливостей державних монополій, з традиційно корупційного середовища в газовому секторі. Держава ні для кого не буде більше дійною коровою. Дикий капіталізм у цій галузі з прийняттям цього закону, відповідних нормативних актів має закінчитися. Хочу, щоб це почули всюди: і в Києві, і у Відні».

 

Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і Президент України Петро Порошенко.


Фото Михайла ПАЛІНЧАКА (прес-служба Президента України).