Доступність донорської крові усе ще залишається надзвичайно актуальною проблемою у країні. Мало того, навіть у випадках оперативного пошуку необхідного донора для пацієнта вирішується тільки половина проблеми. Тестування крові на наявність найпоширеніших вірусів у половині українських регіонів триває майже шість часто-густо безцінних годин.
Основні показники
Зараз у світі досліджують донорську кров на основні інфекції, які можуть передаватися через кров, трьома основними методами — імуноферментним, імунохемілюмінесцентним і молекулярним, таким як ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). У всіх трьох методів є як свої плюси, так і недоліки.
Найпростішим є перший метод — імуноферментний. Найчастіше його називають напівавтоматичним, оскільки в цьому випадку використовується дуже багато людської праці.
Усі обласні й міські центри крові в Україні для тестування крові на основні інфекції оснащені імуноферментними аналізаторами крові, розповідає колишній головний лікар Луганської обласної станції переливання крові Олена Фролова.
Анатолій Чугрієв, головний лікар Житомирського обласного центру крові, президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація служби крові України», каже, що на таких установках приблизно 70% роботи виконує людина. Інакше кажучи, дуже високий вплив людського чинника.
Дещо просунулися
Приблизно в 2011—2012 рр. Міністерство охорони здоров’я оснастило половину регіонів України сучаснішим обладнанням для тестування крові — ARCHІTECT від компанії Abbott, яке використовується для імунохемілюмінесцентного методу і є так званою закритою системою тестування.
За словами Анатолія Чугрієва, золотим стандартом у виробництві закритих систем тестування донорської крові вважається продукція компанії Abbott. Крім того, їх нещодавно почала випускати компанія Roche, а також готуються налагодити виробництво кілька інших.
Головний лікар Дніпропетровської станції переливання крові Антоніна Сердюк розповідає, що в її області проводиться тестування у двох центрах крові — у самому Дніпропетровську та Кривому Рогу. При цьому в Дніпропетровську використовується устаткування ARCHІTECT, а в Кривому Рогу все ще застосовується напівавтоматичний метод. Тому в області можуть порівняти якість роботи обох методик.
Антоніна Сердюк розповідає, що на ARCHІTECT усі процеси автоматизовані. Таким чином, унеможливлюється вплив людського чинника, допущення лаборантом якихось помилок, приміром, переплутування пробірок або донорів. Крім того, різко скорочується час тестування — із майже шести годин при напівавтоматичному методі до години-півтори на ARCHІTECT. Це дуже зручно, а в разі оперативної необхідності одержання донорської крові це дуже важливо, каже вона.
Крім того, тестування на ARCHІTECT є чутливішим і дає менше помилковопозитивних результатів, зазначає Антонина Сердюк. У результаті менше відсівається донорів від здавання крові. Як наслідок — досягаються краща якість і безпека донорської крові. Цей метод дає змогу точніше виявляти збудника, розповідає головний трансфузіолог Мінохоронздоров’я України, директор Київського обласного центру крові Петро Вербицький.
Усі країни з високим рівнем розвитку використовують закриті системи тестування крові, які виключають вплив людського чинника, також підтверджує думку колег Анатолій Чугрієв. В апарат вставляється тільки зразок сироватки або плазми крові, а решту робить автомат, продовжує він. Як наслідок, унеможливлено переплутування донорів, неправильне введення реактивів тощо. Крім того, якщо напівавтоматичні системи можуть перевіряти за раз на одну інфекцію, то автоматичні одразу на чотири.
Високу якість устаткування ARCHІTECT підтверджує і Олена Фролова, яка мала можливість півтора роки пропрацювати на ньому. За її словами, якість і ефективність роботи на цьому апараті значно вища, якщо порівнювати з напівавтоматичним аналізатором. Крім скорочення часу, одразу в одній пробірці можна досліджувати кров на кілька інфекцій. За її словами, повернення з ARCHІTECT на напівавтоматичне обладнання — це крок у минуле.
В очікуванні нового кроку
Однак, незважаючи на оснащеність половини регіонів сучасним устаткуванням ARCHІTECT, цього все одно недостатньо для повноцінного тестування всієї донорської крові в Україні. Як наслідок — у нашій країні, особливо під час проведення АТО, знову дуже гостро постає проблема з якістю донорської крові.
Анатолій Чугрієв каже, що в нас найвищі показники поширеності основних інфекцій. Приміром, поширеність ВІЛ в Україні вшестеро вища, ніж у Росії, і в 10—12 разів — ніж у країнах Європи. Тому методи, які використовуються під час тестування донорської крові, мають бути дуже чутливими.
ARCHІTECT — наступний щабель порівняно з напівавтоматичним аналізатором, зазначає Олена Фролова. За її словами, використання цього обладнання — це стандарт в усьому світі, оскільки він дає точніший аналіз. Якби була можливість постачити це устаткування по всій Україні, це було б чудово, зазначає лікар із Луганська. Зокрема, Олена Фролова каже, що невдовзі таке обладнання встановлять у підконтрольному українській владі луганському Сєверодонецьку.
Однак для подальшої закупівлі необхідні величезні кошти з бідного держбюджету. Вартість одного апарата ARCHІTECT або аналогічного устаткування сягає $100 тис. Це дуже дороге обладнання, наголошує Антоніна Сердюк. Жодна українська станція крові не спроможна його придбати, та ще до нього дуже дорогі тест-реагенти, тільки держава може дозволити собі в централізованому порядку такі покупки, зазначає вона.
Водночас вихід може бути знайдено. У європейських країнах існує практика укладання довгострокових рамкових угод на постачання тест-систем. При цьому виробники йдуть на істотне зниження вартості тест-систем, і, що важливо, обладнання для використання реактивів у цьому випадку може бути надано безплатно.
Слід зазначити, що для 7 станцій переливання крові компанія Abbott постачила устаткування на безоплатній основі.
Однак жодної ясності в тому, який шлях розвитку системи збору донорської крові, яким обладнанням і коли оснащуватимуться центри крові, досі немає. Анатолій Чугрієв каже, що в Україні дотепер не прийнято програму скринінгу донорської крові. «Тому не знаємо, до чого прагнути і як має розвиватися служба крові», — зазначає він. «Асоціація служби крові України» підготувала відповідний проект програми й наполягатиме на її ухваленні, розповідає Анатолій Чугрієв.
Мало того, Мінохоронздоров’я не те що програму розвитку центрів крові не спромоглося прийняти. Воно дотепер не провело на 2015 р. тендери із закупівлі виробів медпризначень для центрів крові. Про це розповів Петро Вербицький. Завдяки тому, що торік поставки тест-систем для ARCHІTECT проводилися наприкінці року, вони поки що є в наявності. Однак уже з липня в центрах крові почнуться перебої з ними.
Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України).
